Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Мінералів на планеті ще вдосталь

На початку своєї еволюції з усіх мінералів люди масово використовували лише кремінь. З тих прадавніх часів все змінилося і чимало науковців займаються вивченням мінеральних ресурсів не лише своєї країни, а й регіону і навіть світу, а сотні мільйонів осіб їх добувають, переробляють і виготовляють багато виробів від цегли до надважливих кристалічних електронних схем («чипів»).

Коротко оцінити забезпеченість світу мінеральними ресурсами досить важко. Чимало їх видів належать до «стратегічних» і дані про них неповні й суперечливі. Запаси нових родовищ можуть або приховуватися, або перебільшуватися. Не можна покладатися на публікації у відкритій пресі, бо їх автори мають свої причини проголошувати початок чергової кризи з тим чи іншим металом або мінералом. То хвиля публікацій переконує всіх у тому, що свинцю у родовищах залишилося ледь до найближчого Різдва, то виявляється, що зі свинцем не так і погано, а от срібла вже немає навіть у тих, хто його раніше видобував і продавав.

Якщо проаналізувати стан і перспективи сировинного забезпечення людства глибше, то виявиться, що гострої кризи вичерпання елементів, речовин і мінералів не існує. Геологи попрацювали так добре, а материки такі великі, що проголошені запаси мінеральних ресурсів забезпечують світову промисловість на 20, 30, 40, 50 і більше років. Перспективні ж запаси (за окремими винятками) ще більші.

Та проблема все таки є! Вона полягає у тому, що переважну більшість металів та інших потрібних речовин доводиться і видобувати, і продукувати з руди з великими витратами енергії. Нині саме «енергетична ціна» кінцевого продукту визначає долю родовища: якщо витрати енергії на видобуток і виробництво малі і гарантується вигода після продажу на світовому ринку, то все оживає на місці відкриття геологів. Підводиться дорога, ростуть житлові, адміністративні і виробничі споруди, у тіло Землі заглиблюється шахта чи кар’єр.

Однак це завжди має негативні екологічні наслідки. Мінімізувати їх складне завдання, і прикладів вдалого господарювання гірничорудних під­приємств мало. Один з них придумали норвежці, сумістивши шахту для видобування руди і мінералів біля одного зі своїх міст зі спорудженням тунелю до недоступного раніше для жителів плато. В одній з великих утворених штучних печер вони збудували спортивний зал. Залишки переробленої руди було використано як будівельний матеріал. Довкілля не було спотворене, а городяни отримали тунель, дороги і споруди.

Не менш перспективним з погляду екологів є повне вилучення з руд всіх корисних елементів, що містяться в них. Та для цього необхідно не лише розробити принципово нові технології використання руд (втім, є чимало вдалих прикладів не тільки за кордоном, а й в Україні), а й розширити енергетичні можливості людства.

Прогнози часу вичерпання тих чи інших ресурсів частенько роблять для залякування споживачів продукту і досягнення підвищення ціни на нього на світовому ринку. Наприклад, золото, ртуть, олово, срібло, цинк, свинець і навіть мідь мали б уже вичерпатися, як передбачалося прогнозами фахівців у 1970 р.

Та цього не сталося! Ресурси більшості цих елементів навіть збільшилися. Навіть золота щороку видобувають з надр понад 2000 т! Отже, ситуація з основними невідновлюваними мінеральними ресурсами поки що далека від критичної.

www.eco-live.com.ua

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com