Фахівець про Кодекс

Податковий кодекс — тема номер один вже не перший місяць. Дискусії навколо нього загострюються на тлі прискорення просування документу для прийняття Верховною Радою. Висновки експертів і аналітиків багато в чому співпадають — фіскальний тиск зросте, малому і середньому бізнесу приготували повний крах. Влада заперечує — підприємців чекають пільги і послаблення. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник в інтерв`ю УНІАН проаналізував окремі норми цього витвору нинішньої влади.

«Важко дати системну оцінку несистемному документу. Не зрозуміло, яку мету переслідували автори Податкового кодексу. Є якісь зміни, але вони не впорядковані. З одного боку, декларують, що податки повинні платити усі, з іншого — передбачений перелік звільнень від їх сплати. Це досить великий список у перехідних положеннях. Зникла, правда, одіозна норма, яка наділяла уряд правом встановлювати практично в ручному режимі, кого слід звільнити від оподаткування, виходячи з особистих симпатій. Дуже складно оцінити документ з точки зору зниження податків і пом’якшення контролю. Про це заявляють, але у кодексі нічого подібного немає. Наприклад, як сприймати практику неповернення ПДВ — як сплату податку, причому податку, якого не існує.

Податковий кодекс привнесе до нашого життя таке явище, як індивідуальне оподаткування, при якому ставки не мають значення. Особливо цікавий розділ адміністрування. Функції контролю настільки посилюються, що фактично цивільні податкові інспектори прирівнюються до співробітників правоохоронних органів. Їх наділяють повноваженнями здійснювати слідчі дії, що не притаманне до роду їх діяльності.

Якщо адміністративні функції будуть посилені без введення інструментів захисту платника податків, то це приведе до ручного управління ставками, що стосуватиметься не лише податку на прибуток, але і ПДВ.

Розділ про адміністрування в цілому розроблений погано. Не виписані очевидні речі — владні інститути повинні мати механізми впливу, але не повинні наділятися інструментами зловживання. Необхідно чітко розмежувати добросовісних і нечесних платників податків, щоб об’єктами контролю були тільки ті, хто не платить податки. Немає чого тероризувати усіх підряд.

Що стосується адміністрування, то в Податковому кодексі немає навіть натяків на цивілізовану систему адміністрування податків...

Не бачу особливої трагедії в диференціації ставок оподаткування фізичних осіб. Не думаю, що невелике зростання ставок стане приводом для переходу цієї сфери у «тінь».

Суть в іншому. Ставка податку на прибутки фізичних осіб перевищуватиме ставку податку на прибуток — 17% і 16%, відповідно. При цьому у підприємств при формуванні бази оподаткування враховуються витрати, а у фізичних осіб вони не беруться до уваги, тобто, базою оподаткування фактично є валовий оборот. Це може стати одним зі стимулів перетікання коштів. Наприклад, квартира, яку фізична особа здає в найм, оформляється як внесок до статутного фонду якого-небудь кооперативу, а прибутки — у вигляді розподілу прибутку, а там зовсім інші ставки. Є і ряд нелогічних норм, які запозичені з чинного законодавства. До прикладу, оподаткування продажів автомобілів. Яка різниця, перепродати воду, шкарпетки або автомобіль, що в цьому випадку може бути базою оподаткування?. Це ж стосується і нерухомості. Колись була правильна норма, її свого часу вилучили. Йдеться про оподаткування лише різниці між вартістю купівлі і ціною продажу квартири. Така норма є хорошою базою для оподаткування реальних прибутків, оскільки багато людей вже не ризикують придбавати майно за фіктивними цінами, обпікшись на цьому у минулому. У проекті Податкового кодексу, на жаль, цієї норми немає, зберігається принцип оподаткування, по суті, валового обороту. Я не чекаю яких-небудь серйозних прибутків від оподаткування депозитів, вони будуть символічні і не дадуть істотного ефекту. Незрозуміло, чому частина депозитів оподатковується, а частина ні.  Те ж можна сказати і про податок на нерухомість. Чому певна площа не враховується при оподаткуванні, чому ставка однакова в місті і селі? 

В цілому, завдяки кодексу створюється можливість так званого ручного керуванні оподаткуванням...»