Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

НОВІ ТАРИФИ ШОКУЮТЬ ГОРОДЯН

Кияни вже отримали перші платіжки після липневого подорожчання послуг ЖКХ. Цифри в них стали черговим неприємним сюрпризом для столичних громадян нашої країни. Більш того, залежно від району вийшло так, що «тепло» і в без того жарких будинках громадян подорожчало для кожного по-різному.

У когось загальна сума переплати в порівнянні з червнем склала обіцяні 40%, а у деяких – 50% і навіть 60%! Що це? Свавілля чи звичайна бюрократична плутанина? У будь-якому випадку органам влади слід звернути пильну увагу на такий різнобій в цифрах.

Крім того, деякі жителі, морально готові до підвищення теплових тарифів, здивовано виявили в платіжках заборгованість за газ. І це притому, що платежі завжди вносилися вчасно і без зволікань. Виникає питання, чи можна оспорити такі платіжки в суді, як не відповідні реальному обсягу наданих послуг?

Отже, спробуємо розкрити підоснову тарифних нововведень. Почнемо з тепла в трубах. Основною причиною різних цифр в платіжках городян служать м2 опалювальної площі і кількість прописаних громадян на цих метрах. Обіцяне підвищення на 40% розраховане на середньостатистичні показники, при яких враховувалося, скажімо, що в стандартній однокімнатній квартирі прописаний один громадянин, а в двокімнатній – два і т.д. Очевидно, що в такі підрахунки влади жителі елітних будинків не потрапили.

Як не «порахувалися» і ті, хто проживає «в густонаселеній» квартирі. Зрозуміло, тим громадянам, хто вчасно встановив лічильники, повезло більше: для них піднявся лише сам «гарячий тариф», незалежно від числа тих, що проживають в квартирі. Отже різні платіжки за однакові на перший погляд квартири пояснюються просто. З газовою проблемою споживача дещо складніше.

Неждані борги за газ з’являються влітку, коли в будинках планово відключають гарячу воду і, відповідно, люди (теоретично) підігрівають її на газу, витрачаючи його більше, ніж зазвичай. При цьому борг налічується автоматично.

Плату не виставляють тільки тим, у кого є газовий лічильник. Іншими словами, немає гарячої води в крані, ставимо на газову плиту таз, на підігрів якого, ясна річ, витрачається більше газу. Цікаво, а як довести факт того, що ви пережили «безгорячий» період без газу? Адже припущення всезнаючих і усюдисущих властей про тази і відра на плитах чисто гіпотетичне. Ось тільки платити за припущення, що стали аксіомою, закріпленою в нормативному документі, доводиться звичайному громадянинові.

Чи є законні підстави для названих припущень, і яка ухвала уряду є на увазі? Почнемо з того, яким чином розраховується плата за природний газ, що поставляється для населення. Із цього приводу є Постанова КМУ від 8 червня 1996 р. № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі – ухвала № 619).

Згідно п. 2 ухвали № 619, під час нарахування плати за природний газ на індивідуальне опалення застосовується норма опалювальної площі 21 кв. метр на наймача або власника житла і кожного члена сім’ї і додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. Добре, скажете ви, а при чому тут міська влада і тарифи? При тому, що в цій же ухвалі є примітка, згідно якій норми споживання газу встановлюються КМДА в тому випадку, якщо природний газ використовується для опалювання багатоповерхових будинків (три і більше поверхів). Тому, діючи тільки в рамках закону, КМДА (зрозуміло, не без допомоги Національній комісії регулювання енергетики) встановила нові тарифи, які, втім, теж можна оспорити в суді.

Що стосується несподіваного боргу, то створюється враження, що усевидюще око міськадміністрації заглянуло в кожну квартиру, оснащену газовою плитою, і винесло свій «вердикт» – виключно всі громадяни в літні 2–3 тижні (планове відключення гарячої води) гріють воду на плитах, тому – платіть за ціною, що майже в два рази перевищує ціну в період гарячого водопостачання. Прикро. Відомо ж, отримав товар, послугу – сплатив, не отримав – за що стягується плата? Залишається сподіватися, що в зимовий період, коли городяни часто залишаються без гарячої води через поломок і несправностей в системі гарячого водопостачання, платежки не міститимуть збільшених з цієї причини газових тарифів.

Зрозуміло, можна зробити спробу оспорити тарифи, що діють в період відключення гарячої води в судовому порядку. Але гірка практика показує, що без професійної допомоги відстояти свої права перед Фемідою буде складно, та і процедура затягнеться. Самі подумайте, як і чим можна довести факт невикористання газової плити для підігріву води в побутових цілях: лічильника-то немає!

Звичайно, в деяких індивідуальних випадках довести відсутність такої заборгованості дуже легко. Наприклад, ви берете довідку з Жека, в який період відбувалося планове відключення гарячого водопостачання. І тут виявляється, що саме в цей період ви знаходилися у відрядженні, відпустці і т.д., тобто використовувати газ для підігріву води ніяк не могли. Але чи багато таких громадян? Хай декілька сотень – не більше. Зате київська влада отримає гарантоване вливання до бюджету у розмірі декількох мільйонів гривень.

Юлія Габдулліна,
ua-banker.com 

Коментарі

Народний депутат (БЮТ) Наталія Королівська: «Збільшення тарифів на ЖКХ без підвищення якості цих послуг - крок назад на шляху побудови соціально-орієнтованої держави. Українське житлово-комунальне господарство зношене до критичних меж. Якість послуг в більшості міст України далека від національних стандартів, не говорячи вже про європейські. У такій ситуації підвищувати тарифи означає проводити нечесну політику відносно громадян всіх областей країни. Житлово-комунальна галузь вимагає близько 40 млрд. дол. інвестицій, і без них якість послуг залишиться на сьогоднішньому рівні, а ЖКХ як і раніше руйнуватиметься. Ніяке підвищення тарифів не покриє потреби галузі у фінансових коштах на модернізацію. Тобто українці платитимуть все більше і більше, а якість послуг з кожним роком буде все гірше і гірше. Це не вихід з ситуації.

Недавно прийнятий закон, який вводить в нормативне поле України систему державно-приватного партнерства, здатний змінити ситуацію. Держава і приватний капітал повинні разом вирішити проблему модернізації вітчизняного ЖКХ і підвищення якості послуг. Тільки після цього можливо говорити про підвищення тарифів.

Народний депутат (КПУ) Петро Симоненко: «Особисто я і мої товариші по фракції і по партії категорично проти такої політики. Ніхто не має права диктувати з-за кордону ті вимоги, які зараз втілені в рішенні НКРЕ, а саме - збільшення тарифів на газ для населення під диктування МВФ.

Рішення Кабінету міністрів про підвищення комунальних тарифів також ухвалене під тиском. А якщо ми дозволяємо різним фінансовим структурам диктувати умови з-за кордону, то це свідчить про те, що Україна втрачає політичну незалежність, свій суверенітет.

Народний депутат (ПР) Анатолій Кінах: «Підвищення тарифів для населення на газ, а значить, тепло і гарячу воду, необхідно в контексті фундаментального реформування житлово-комунальної галузі. В той же час, враховуючи невисокий рівень доходів більшої частини населення, таке непросте рішення повинно бути частиною комплексної програми реформування житлово-комунального господарства, конкретних і дієвих заходів по підвищенню якості комунальних послуг.

 Ситуація виглядає непросто: багато під­приємств ЖКХ практично збанкрутіли, житловий фонд сильно зношений, у сфері водо-, теплопостачання, енергоефективній експлуатації житла накопичилося дуже багато проблем. Засоби від підвищення тарифів, безумовно, повинні йти не на латання дірок, а на продумані системні заходи, які піднімуть галузь, дають їй новий шанс. При цьому потрібно прикласти зусилля, щоб соціальна підтримка незахищених верств населення - виплата передбачених державою субсидій у зв’язку з підвищенням ціни на газ і, відповідно, на певні послуги ЖКХ, - здійснювалися своєчасно, в повному обсязі, без бюрократичної тяганини».

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com