Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Порятує гумор, а не валідол

Напевно, чимало українців невдоволені складом нового уряду. Ті, хто голосував за Юлю, готові розшматувати «проти­всіхів». Галицький П’є­монт депресує, а правильна національна еліта в паніці. Дехто не вірить в трагізм ситуації і гарячково шукає хоча б якийсь позитив серед першої інформації про наміри нової влади. Катастрофа! А я думаю, що, певно, хтось дуже кмітливий радить Януковичу, бо він вже зробив висновки з уроків Ющенка, і тепер сподівається виграти час для конче потрібного передиху, щоб спокійно перебрати повноту влади в Україні. Бюджет тяжко захворів дефолтом, тож новий Гарант мусить вести свою гру, інакше роздемокрачені українці вимагатимуть покращання життя вже сьогодні й зроблять з його рейтингом те саме, що з іміджем президента-попередника. Найважче зрозуміти цю просту як борщ тактику нам, м’якотілим і багатослівним галицьким патріотам. Для нас це є великим секретом Полішенеля. Доведеться його розкривати, інакше українці нізащо не здогадаються і замість нарощування національної політичної сили почнуть метатися в паніці та строчити нікому не страшні заяви проти Табачника, будуть сумніватися в професійності головного економіста Цушка чи перейматимуться нібито корупційністю очільника енергетичного відомства. Весь уряд в персонах, починаючи з Азарова, побудований так, щоб сердешним українцям було про що поговорити і посперечатись принаймні перші 100 днів президентства Януковича. Геніально! В цій запеклій словесній боротьбі та в розбірках на тему, хто із своїх спричинився до перемоги влади Януковича, всі патріоти мають пересваритись і не один українець відречеться від вчорашнього друга. Мало хто з нас розуміє, що зроблена ставка на українське самоїдство, і лише чекають, що розпорошені політичні націонал-демократи будуть знищені руками самих демократів та знервованих українських патріотів. Патріоти звикли сприймати українську політику з валідолом і нервово вкорочувати собі життя, полишаючи Неньку-Україну на волю Божу. Хто відважиться звести все це на жарт, представляючи національні страхи в картинках вишуканого чорного гумору? Нещодавно телеканал ТВЦ демонстрував доречний для перегляду фільм: “Чи боїшся ти темряви?” Раджу переглянути. Це допоможе розслабитись і навчитись прямо дивитися в очі власному страхові. Може, український кошмар розвіється, а життя виявиться не таким вже трагічним. За час, поки ми дуже боялись втратити Україну, виросло молоде покоління українців — здібних юристів, політологів і боксерів. Вони знають, що долати паскудство треба конкретно, спокійно, сильно і з гумором, як належиться вільним українцям в Україні. Для грамотного юриста не є проблемою змусити Дмитра Табачника свято виконувати Державну програму сприяння українській мові, а його висловлювання вже нікого не шокуватимуть після втрати ним статусу недоторканного депутата. Хоча надійніше — домогтись його звільнення з посади легким зусиллям української громади. Міністр — це всього лиш людина, беззахисний чиновник, найнятий за наші податки, а хтось вже й злякався!...Будь-який студент юрфаку скаже, як без особливих урядових постанов можна навчити вчителя не тільки україномовної, але й російськомовної школи шанувати державну мову на уроках, на перервах і в процесі виховання молодих українських громадян. Смішно спостерігати, як ми самі себе лякаємо ще не накликаним страхом. Якби жив Остап Вишня, то про сучасні політичні владні колізії він сказав би щось філософське і неймовірно смішне. Нас порятує тільки гумор, бо валідол для патріотів вже давно не модний. Кожного вечора, наодинці, варто вмикати у кімнаті слабеньке світло і з широко відкритими очима, повільно підходити до дзеркала, щоб сміливо заглянути в очі власному страхові. Потім згадати щось кумедне і незлобливо розреготатися, розганяючи залишки боязні темряви. Відкрити вікна, вдихнути на повні груди весняного повітря і спокійно робити те, що належиться робити порядному українцеві. Все буде гаразд, якщо українці сприйматимуть “дії” влади з добрим гумором, посилатимуть українофобів до суду, а метушню політиків вважатимуть дрібницями проти звичайних радощів життя і злагоди української громади.

Володимир Ференц
Портал українця

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com