МАУП: 20 років стабільного розвитку і визнання.

Найбільший недержавний ВНЗ України святкує ювілей. Ми працюємо сьогодні задля майбутнього нашої держави.

У 1989 році на освітній карті України, тоді ще однієї з республік СРСР, з’явився новий навчальний заклад — Міжрегіональна Академія управління персоналом.  І з перших років свого існування Академія викликала посилену зацікавленість молоді, — насамперед, тому, що тут пропонувалися нові спеціальності, яких потребував то­діш­ній ринок праці, враховувалися найсучасніші освітні досягнення, починала (чи не вперше в Україні) впроваджуватися багаторівнева система безперервної освіти… І це тоді, коли чимало популярних ВЗО жили лише колишньою славою, і небаченою за розмахом корупцією остаточно руйнували віру у традиційно хорошу вітчизняну освіту… Потрібно було на ділі доводити численні переваги недержавної вищої школи. Потрібно було навчати і виховувати молодь так, щоб вона не поповнювала собою ряди безробітних і безликих споживачів.

Потрібно було ростити лідерів, а не виконавців чужої волі, яких можна взяти за руку і відвести на барикади.  Чи виконані ці завдання сьогодні?

Отже,  якою стала Академія через двадцять років? Сухою мовою цифр та фактів її офіційна візитівка звучатиме приблизно так: сьогодні  МАУП — найбільший недержавний ВНЗ України 4-го рівня акредитації,  у чиїх стінах навчається понад 40 тисяч студентів з 25 країн світу. На вибір студента — 30 спеціальностей та 132 спеціалізації (найпопулярніші серед них — професія менеджера, юриста, бухгалтера, економіста, банківського працівника, психолога, дипломата, управлінця у галузі туристичного та готельного бізнесу). Завершивши навчання, студент отримає державний дипломи і диплом, оформлений відповідно до міжнародних вимог, який дасть змогу працювати за кордоном. Навчатимуть його кваліфіковані наставники – 80 відсотків тих, хто працює з дітьми, мають вчені звання.  Серед вихованців МАУП — першокласники — ліцеїсти, учні технікумів (майбутні молодші спеціалісти), бакалаври, спеціалісти, магістри, аспіранти, докторанти. До їхніх послуг — багата матеріальна, навчально-методична та соціально-економічна бази. Тут  працює власне  потужне видавництво (забезпечення підручниками і навчальними посібниками входить до оплати навчання, чого не робить жодний вітчизняний заклад). Бі­бліотечний центр — один з найкращих в Україні. Налагоджені широкі міжнародні зв’язки, під­три­муються найпрогресив­ніші наукові концепції, зокрема — у галузі національної історії…. Для іногородніх студентів  є чимало гуртожитків. Адже щороку студентський загал МАУП поповнюється кількома тисячами вчорашніх випускників, і студенти — не обов’язково кияни. Тут навчається і багато жителів регіонів, яких приваблюють одвічні принади Києва: можли­вість престижного працевлаштування ще під час практики, яскраве і незабутнє студентське життя у столиці.  Чи може бути Академія у твоєму місті? Так, звичайно, бо сьогодні МАУП — це не лише столичний Президентський університет, а й 26 регіональних інститутів, 16 філій та представництв, 16 зарубіжних підрозділів. Якість освіти скрізь намагаються підтримувати незмінно високою: добирається якісний професорсько–викладацький склад, працює Телеуніверситет, використовуються інтерактивні форми освіти, впроваджується тренінгове навчання, існує система чіткого ректорського контролю за  рівнем  навчання. Має свої підрозділи у регіонах і Український Народний університет, який займається підвищенням економічної, правової, політичної культури населення. Сьогодні можна сміливо стверджувати, що якісна освіта здобувається не лише у столиці, і одне з першочергових завдань МАУП — постійно доводити це на практиці.

Дуже часто як основний аргумент у боротьбі за достойне місце в освітньому просторі використовуються гучні перемоги закладу у різноманітних рейтингах. Не бракує цього і в МАУП: це і численні визнання «Золотої фортуни», і нагороди престижної «Софії Київської» ( п’ять років поспіль), і безліч дипломів освітніх виставок, фахових конкурсів тощо. Проте найяскравішою славою і гордістю завжди будуть досягнення тих, кого  тут готують  до життя. Уже сьогодні серед спи­сків студентів можна зустріти чимало відомих імен, як — от: видатні спортсмени-олімпійці, світові, європейські чемпіони — Ельбрус Тадеєв, Василь Вірастюк, Іріні Мерлені, Володимир Шацьких, Василь Федоришин, Ігор Розорьонов; тут вчаться і відомі артисти, і діячі шоу — бізнесу, і працівники вищих державних установ. Серед випускників є і народні депутати, і державні діячі, і успішні бізнесмени, і науковці, підприємці, дипломати і менеджери вищої ланки. Більшість вихованців МАУП знаходять своє місце в житті, і їх маленькі та великі перемоги — найбільший успіх, вищий за усі ордени та звання.    

Є ще одна галузь ді­яльності, якою можна пишатися. На сторінках педагогічної преси доволі часто ведуться дискусії щодо  виховних ін­но­вацій  роботи у вищій шко­лі.  Питання про те, як виховувати молоду людину, було вирішено у МАУП ще двадцять років тому, на зорі освітньої діяльності. Основне завдання — турбота про духовність та фі­зичне здоров’я студента. Будьте впевнені — тут завжди буде провадитися боротьба із заокеанською антикультурою, яка викликає  згубні пристрасті, — наркоманію, алкоголізм, хвороби, вуличний спосіб життя, егоїзм, байдужість до тих, хто поруч. Тут завжди пропагуватиметься традиційна для України пошана до старших, культ родини і нації, християнські етичні норми, здоровий спосіб життя. Не віриться, що є батьки, які і досі можуть віддавати дітей  до закладів, де сьогодні (як, до речі, і завжди) панують хабарництво, клановість, вседозволеність, безвідповідальність і злочинний   лібералізм. Натомість має пропонуватися чітка система національного виховання, яка передбачає формування справжнього українця — і не шляхом безрезультатної демагогії, а цікавою для студента діяльністю — різноманітними конкурсами, фестивалями, календарно-тематичними святами, культпоходи, творчими звітами, екскурсійними програмами, — усім тим, що робиться в Академії щоденно. Не менш важливо продовжити і позанавчальні традиції хороших закладів шкіль­ництва, із яких приходять сюди діти — подбати про задоволення потреб та інтересів студентів. Саме з цією метою тут працюють десятки спортивних секцій, мистецькі студії, гуртки, клуби. Адже гармонійне виховання — один із основних постулатів хорошої освіти, і заклад, який не дотримується такого закону, не буде популярним у молодіжному середовищі…

Пройшло двадцять років, — і відвідувачі МАУП потрапляють у прекрасне містечко з храмами, парками, алеями, мальовничими пам’ятниками, скверами і будівлями — академія любить своїх студентів! А студенти (запитайте будь — кого!) люблять її, пишаються нею, повертаються до неї, бо вона — справжня альма-матер, яка навчала, виховувала і дбала про них, допомагаючи  їм стати частинкою молодої інтелектуальної еліти. Са­ме це і є основним досягненням МАУП за минуле двадцятиліття. І саме це буде основним завданням закладу на наступних два десятки літ.

Світлана Прокопенко