Пристрасті за Артеком-2

Майже чотири роки тому в Україні почалися перші пристрасті навколо відомого дитячого центру «Артек». Тоді виникла загроза передачі його у приватні руки і перетворення на модний курорт. Тоді цю тему підняв на 5-му телеканалі відомий журналіст Ар’єв і все завершилось добре. Лише бадьора піонерська пісня під кінець ефектної програми вдарила радянським рефреном в серце багатьох телеглядачів, які вже встигли призабути ті часи.

Нема сумніву, що із збереженням «Артеку» залишається велика вірогідність збереження в ньому того самого духу піонерського дитячого табору епохи СРСР. Громадськості достеменно невідомо, чи цей «міжнародний центр» виконує функцію відпочинку молодих громадян України, чи продовжує свою давню традицію виховання. Ніхто не розшифровує і його так званий «міжнародний» статус. Весь світ його ж не фінансує, то чому громадяни України мають утримувати «Артек» для всього світу? Такого немає ніде. В кожній державі є національні оздоровчі заклади, але ніхто не думає надавати їм абсурдного статусу «міжнародний», хоча запрошують на відпочинок всіх, хто забажає. Було б чудово, якби для дітей всього світу «Артек» став центром відпочинку і одночасного ознайомлення з українською мовою, культурою, історією, традиціями. Може це лише мрія така. Ніхто з нас, платників податків, не володіє доступною інформацією про те, чим насправді є зараз «Артек» і наскільки він різниться від «Артеку» доби СРСР. Це дуже принципово, адже в старому виконанні ця всесоюзна дитяча оздоровниця прищеплювала винятково любов до Комуністичної партії, служила імперії мовою і духом. Тому певні кроки українізації «Артеку» завдяки зусиллям Президента, вочевидь, декого занепокоїли.

Принаймні дуже дивно, що пристрасті за «Артеком» виникли саме зараз, в момент гострої економічної кризи. Про те, що у справі «Артеку» є погано приховуваний чийсь інтерес, свідчить явно нелогічний ажіотаж на популярних телевізійних шоу. Тим паче, незрозумілим і нелогічним є крок уряду — забирати цей заклад з-під впливу Президента, хоча фінансується він з того ж таки бюджету. При цьому в умовах загрози невиконання бюджету уряд розщедрився на десятки мільйонів гривень на 100% купівлю авансом путівок, вирішено списати всі борги «Артеку» і дитячого центру «Молода гвардія» , виділено 35 мільйонів гривень з резервного фонду на ремонт замість запланованих бюджетом 30-ти. І це тоді, коли лунають заклики Президента і багатьох політиків та аналітиків-економістів до розумного скорочення видатків і негайного перегляду державного бюджету!

Звісно, заощаджувати на дітях не можна, але платників податків має цікавити, чи стане після зміни підпорядкування статус «Артеку» національним, українським, або дрейфуватиме він як маленький острівець-заповідник з піонерами-ленінцями на борту. На жаль, виховної концепції «Артеку» народові чомусь не представлено.

Попереду рішення Верховної Ради, яка повинна змінити статус і режим фінансування «Артеку». Швидше за все, нардепи не перейматимуться такими дрібницями як встановлення національного статусу замість «міжнародного» і зміни режиму фінансування тільки під нову, національну рекреаційно-виховну концепцію оздоровниці. Пристрасті за «Артеком», напевно, матимуть своє продовження, хоча хтозна — в народній пам’яті «Артек» завжди буде пов’язаний з піонерською юністю і радянськими часами.

Володимир Франківець