Банки проти кризи

Ситуація в українських банках виявилася не настільки поганою, як передбачав Міжнародний валютний фонд (МВФ). Стрес-аналіз 17 найбільших банків показав, що їм необхідно збільшити капітал лише на 24,7 млрд грн, а не на прогнозованих раніше МВФ понад 90 млрд грн. Зараз Нацбанк намагається добитися від банкірів готовності збільшити капітал, але «дочки» іноземних банків не вважають методику об’єк­тивною і не бачать необхідності в такому значному збільшенні капіталу, тоді як українські банки в цілому з нею згодні, пише «Коммерсантъ».

За ініціативою Європейського банку реконструкції і розвитку у вівторок відбулася зустріч представників Міністерства фінансів, Національного банку (НБУ) і українських банків з іноземним капіталом з місією МВФ. За словами одного з учасників заходу, запрошений на зустріч виконавчий директор НБУ з банківського нагляду Олександр Кирєєв повідомив загальні результати стрес-аналізу показників 17 найбільших банків, проведеного по методиці МВФ, згідно яким цим кредитним установам необхідно капіталізуватися на 24,7 млрд грн. «Ки­рєєв уточнив, що навіть після грудневої капіталізації держбанків (на 15 млрд грн) їм ще необхідно 2,8 млрд грн, банкам з українським капіталом — 7,2 млрд грн, решта суми — «дочкам» іноземних банків», — сказало джерело. Опитані банкіри під­твердили цю інформацію, але відмовилися її коментувати. «Це дуже хвороблива тема для всіх — як для нас, так і для Нацбанку, і ніхто не зацікавлений в її інтерпретації, що записано в договорі між нами і аудиторською компанією», — пояснили вони.

Ухвала НБУ №389 «Про проведення діагностичної перевірки банків» зобо­в’язала 17 найбільших банків пройти стрес-тест до 14 грудня 2008 року, оскільки до 24 лютого 2009 року повинна закінчитися їх перевірка. Як розповіли в Нацбанку, аудитори PWC, KPMG, Deloitte, Ernst & Young, «БДО Баланс-Аудит», «РСМ Апік», Grand Thornton Україна, Baker Tilly Ukraine, що проводили аналіз витривалості банків в період кризи, надали неузгоджену інформацію. «Ми дали їм одну методику, але два аудитори чомусь надали дані в одному форматі, а останні — в іншому. Тому департаменти Кирєєва намагалися до 24 січня підвести все один знаменник», — сказав член правління НБУ. «Ми гризлися з аудиторами за кожен мільйон, який потрібно резервувати», — пояснив заступник представника іноземного банку.

Необхідна для капіталізації сума менша за вказану в попередніх розрахунках МВФ. Перед наданням першого траншу у фонді підрахували, що банкам необхідно 10 млрд дол, а на початку року назвали цифру 12 млрд дол (за курсом 7,7 грн — 92,4 млрд грн), з яких 6-7 млрд дол необхідно банкам з іноземним капіталом. За даними НБУ, на 1 жовтня сумарний статутний капітал найбільших банків складав 32,699 млрд грн, власний — 53,488 млрд грн. Це означає, що у ряду банків вийшов негативний капітал.

У банках з українськими акціонерами стверджують, що задоволені результатами стресс-тесту. «З’ясувалося, що у нас резервів більше, ніж потрібно, і ми повинні понизити їх на 1 млрд грн, — заявив банкір. — Але наш внутрішній ризик-менеджмент оцінює все дещо песимістичніше, тому своя методика досконаліша за привезену з Європи». «Аудитори зізналися, що у нас ситуація виявилася кращою, ніж в іноземних банках, — сказав заступник представника іншого українського банку. — У планах акціонера на цей рік було збільшення капіталу на більшу суму, аніж вони нарахували».

Банкіри говорять, що Олександр Кирєєв щодня викликає кожного з них, сподіваючись почути запевнення в готовності внести розраховану суму до капіталу. «Все залежить від того, як пройде діалог, — відзначає банкір закордонної кредитної установи.- Вливати в статутний капітал, який враховується в гривнях, зараз безглуздо, оскільки є велика віро­гідність подальшої девальвації гривні. Тим, у кого вийшов негативний капітал, слід ухвалити рішення, чи потрібно далі вкладати, оскільки цей банк нічого не коштує. Може, хай краще держава цей банк націоналізує?»

Представники закордонних банків говорять, що зараз намагаються переконати НБУ хоч би в тому, що не забиратимуть кредитні лінії, виділені дочірним установам. За даними секретаріату президента, із зовнішнього банківського боргу в 42,1 млрд дол цього року необхідно повернути 16,8 млрд дол. «За нашими оцінками, 5 млрд дол з них — публічні борги, які треба віддати, оскільки може бути оголошений дефолт по емітентах, а по решті боргів потрібно вести переговори, — говорить керівник головної служби соціально-економічного розвитку секретаріату президента Роман Жуковський. — Як­що акціонери відмовляться докапіталізувати банк, державі доведеться під­тримати будь-який з цих банків, тому що вони — системотворні».

Раніше заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансової і банківської діяльності Олександр Буряк повідомив, що перевірки банків меморандуму вже виконані. «Проведене так зване стрес-аудіювання — тобто що буде з банком, якщо все буде погано», — пояснив він. Проте, як вважає Буряк, правові аспекти такої перевірки су­мнівні. Річ у тому, що процедуру аудиту розробляв Нацбанк без урахування міжнародних принципів.