ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯННЯ

Протистояння між Тбілісі і Цхінвалі своїми коренями йде в далеке минуле. Зачатки конфлікту проявилися ще в 20-х роках XX століття, після того, як Радянська влада передала Південну Осетію до складу Грузії (грузини наполягали і наполягають на тому, що це споконвіку грузинські землі, що просто їх не дуже давно заселили осетини, а останні обвинувачують грузин в проведенні цілеспрямованої асиміляторської полі­тики).

Наприкінці 80-х років у Грузії почався підйом національного руху, що виступав за ліквідацію автономних утворень у складі Грузинської РСР. 10 листопада 1989 року південно-осетинські депутати прийняли рішення про перетворення автономної області в автономну республіку. Однак президія Верховної Ради Грузинської РСР скасувала його, визнавши неконституційним.

Після цього протягом всього 1991 року відбувалися збройні сутички місцевого значення, що переросли в масштабну війну після того як 19 січня 1992 року в Південній Осетії пройшов референдум про незалежність республіки. Понад 98% від прийнявших участь у голосуванні висловилися за незалежність. У лютому 1992 року грузинська артилерія і бронетехніка почали інтенсивні обстріли житлових кварталів південно-осетинської столиці. Обстріли продовжувалися до 13 липня 1992 року. В результаті загинули сотні мирних жителів, однак, захопити Цхінвалі грузинам не вдалося.

24 червня 1992 року в Сочі підписана чотиристоронню російсько-грузинсько-осетинське (Пів­нічна і Південна Осетія) Угоду про принципи врегулювання грузино-осетинського конфлікту. Вій­на припинилася на 16 років. Грузія фактично зазнала поразки.