«ТИГРОВИЙ МИС»«БОЖОЇ КРАЇНИ»

Партеніум, Феленк-Бурун, Манастир-Бурун, мис Святого Георгія, Тигровий мис, мис Божої країни — все це назви мису Фіоленту, що в Балаклавському районі Севастополя.

Це місце було створене завдяки діяльності давнього вулкану, і досі обабіч мису можна побачити сліди лави.

Найдавніша назва мису — мис Діви або Партеніум. Пов’язана вона з давньогрецьким міфом про Іфігенію, яка була занесена сюди Артемідою, щоб стати жрицею у храмі Діви. Цей сюжет жваво використовували багато письменників та поетів, серед них Олександр Пушкін та Леся Українка.

Фіолент також називали мисом Святого Георгія. За повір’ям грецьким морякам, що потерпали від шторму, явився святий на скелі Святого Явлення. На знак вдячності за порятунок моряки заснували на цьому місці Свято-Георгіївський монастир. Саме завдяки цьому факту мис отримав ще одну назву — Монастир Бурун (монастирський мис). Сучасна назва Фіолент вперше з’являється на російських картах у 1807 році. Існує декілька версій походження назви. За першою, від грецького висловлювання «Божа країна». Інша стверджує, що від італійського слова violente — «скажений» (біля мису часті шторми). За третьою версією, назва має турецьке походження — від слова felenk — схил для спуску суден на воду, або ж Тигровий мис.

Окремо слід сказати про Свято-Георгіївський монастир. Як вже було сказано, за повір’ям його заснували вдячні за свій порятунок грецькі моряки. Потерпаючи від шторму, вони так щиро молилися Святому Георгію, що той явився на скелі і вгамував бурю. На скелі врятовані моряки знайшли ікону святого, винесли її на берег та у скелі зробили печерну церкву. Перші документальні свідчення про Георгіївський монастир на мисі Фіолент залишив у 1578 р. Мартін Броневський. У 1771 р. прибулий на Кримську кафедру митрополит Ігнатій свою першу службу провів у Георгіївському монастирі. Георгіївським монастирем на мисі Фіолент управляли херсонеські єпископи, з 1304 р. — готфські святителі. З 1475-го до 1794 р. обитель була під владою Константинопольського Патріарха. Потім Георгіївський монастир перейшов до Святійшого Синоду Російської православної церкви. 23 березня 1806 р. було затверджено його штат. Георгіївському монастирю доручалася важлива місія — готувати капеланів (військових священиків) для Чорноморського флоту. У 1891 р. на скелі Святого Явлення поставили хрест із зображенням святого великомученика Георгія Побідоносця, що проколює списом дракона, і датою 891 — 1891. Згодом хрест зруйнували. У 1924 р. Георгіївський монастир закрили, і в його приміщеннях розмістилася військова частина Чорноморського флоту. У 90-ті рр. ХХ століття почалося відродження Георгіївського монастиря на Фіоленті. Наразі йому повернено не всю його територію — лише ту, що спускається до моря. Тут стоїть древній, овіяний легендами печерний храм св. Георгія. У 1991 р. зусиллями Церкви і Чорноморського флоту, на скелі Святого Явлення було поставлено новий семиметровий хрест вагою 1400 кг. Нині ведуться роботи з реставрації Георгіївського монастиря.

На мисі Фіолент є місця, де можна відпочити душею, побути на самоті з морем.