Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Повітряне місто

Сufut Qale, Джуфт Кале, Чуфут-Кале — третій, останній, пункт з низки туристичних місць Бахчисарая. Потрапити до нього можна, пройшовши через Свято-Успенський монастир.

Сufut Qale, Джуфт Кале, Чуфут-Кале — третій, останній, пункт з низки туристичних місць Бахчисарая. Потрапити до нього можна, пройшовши через Свято-Успенський монастир. З кримськотатарської мови назва цього скельного міста перекладається як Єврейська фортеця. Караїми ж називають це місце Джуфт-Кале, або ж — Подвійна фортеця. Раніше місто було відомо під назвами Кирк-Єр, Кирк-Ор, Гевхер- Кермен.

Чуфут-Кале, на думку дослідників, виник приблизно у V — VI ст. як укріплене поселення на кордоні візантійських володінь. Більшість населення у цей період становили алани. У часи владарювання у Криму кипчаків місто перейшло під їхній контроль і отримало назву Кирк-Ер (Сорок Укріплень). У 1299 році його взяла штурмом і пограбувала армія еміра Ногая.

У XIII—XIV ст. Чуфут-Кале було центром невеликого князівства, яке васально підпорядковувалося Кримському Юрту Золотої Орди. З XIV ст. у місті почали селитися караїми. На час виникнення Кримського Ханства — 1441 р. — вони становили більшість його населення. Саме у цей час виникає його сучасна назва — Чуфут-Кале (або ж Єврейська фортеця), оскільки караїми сповідують особливу форму юдаїзму. Самі ж караїми схильні називати місто Джуфт-Кале або ж просто Кале. Після того як Крим увійшов до складу Російської імперії, караїми стали переселятися до інших міст півострова. Наприкінці XIX століття мешканці Чуфут-Кале повністю полишили місто. У фортеці зосталася сім’я доглядача.

До руїн фортеці сучасні туристи підіймаються по старовинній, кам’яній дорозі через Південні ворота, які було побудовано приблизно у XIV столітті. У густих хащах можна побачити залишки старовинного некрополю. Надгробки покриті надписами, іноді їх доповнює орнамент зі стилізованого кипарису і троянди — символів смерті та воскресіння. Колись серед могильних плит росли вікові дуби, яких рубати нікому не дозволялося. Саме тому татари називали кладовище Балта-Тіймез — Сокира не торкнеться. Долина, у якій знаходиться кладовище, називається Іосафатова долина. Це місце було найбільшим стародавнім і почесним місцем поховання. Саме тут мріяли бути поховані навіть ті караїми, які мешкали далеко за межами рідного краю.

За кладовищем туриста очікує велике випробовування — вузенька стежечка, що в’ється схилом гори. Кожен крок дається дуже важко, адже під ногами каміння та пісок. Однак усі зусилля будуть нагороджені незабутнім каєвидом старовинного міста Чуфут-Кале. Сьогодні у ньому дуже мало збереглося від колишньої величі. Зокрема, руїни кількох будинків, восьмигранний мавзолей — гробниця Джаніке- ханум, доньки хана Тохтамиша, десятиметровий колодязь, видовбаний у скелі, житлові будинки Фірсовича — відомого караїмського вченого, який мешкав у Чуфут-Кале. Збереглися і молитовні будинки — кенаси. Недалеко від кенас була караїмська типографія, побудована у 1731 році (до речі, це була перша типографія у Криму).

Замикає місто Східна оборонна стіна з вежами, її довжина — 128 м. У ній ще одні ворота — Східні, через які можна потрапити до Іосафатової долини.

Блукаючи вулицями старовинного міста, мимоволі дивуєшся — як можна було створити ціле місто на плато, так високо і так далеко від інших поселень? Саме тому, що Чуфут- Кале побудовано на плато, його і називають Повітряне місто. Перебувати тут — отже, набути легкості. Приїжджайте до Чуфут-Кале ,щоб торкнутися ще однієї сторінки багатогранної історії Криму.

Ніка Костенко
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com