Чому в МАУП?

Той, хто здобував вищу освіту за радянських часів, міг навіть спросоння назвати вуз, до якого дитина зі звичайної сім’ї, нехай навіть геніальна, не мала жодного шансу втрапити. Це славетний (чи горезвісний) МІМВ (російська абревіатура — МИМО), тобто, Московський Інститут міжнародних відносин.

Якщо й траплявся якийсь наївний юнак, котрий казав своїм батькам: «Хочу стати дипломатом!», то йому автоматично відповідали: «Не з нашим щастям!» — бо у цьому вузі, ЄДИНОМУ на всю країну, де готували дипломатів і журналістів-міжнародників, місця на багато років наперед були розписані між діточками з най-найвищої партійно-державної номенклатури і спецслужбами, що полюбляли давати своїм агентам прикриття дипломата або журналіста-міжнародника.

Інша справа — сьогоднішня незалежна Україна. Як мінімум три провідних вузи готують фахівців для роботи на світових просторах. Це Дипломатична Академія — відомчий вуз МЗС, Інститут міжнародних відносин Національного університету імені Шевченка та МАУП.

Об’єктивно зважимо шанси нормальної дитини втрапити до будь-якого з цих вузів і успішно його закінчити.

Дипломатична Академія, як ми вже наголошували — відомчий вуз. Природно, що МЗС зацікавлене готувати там кадри передусім для своїх київських і зарубіжних структур. З неофіційних, але вірогідних джерел відомо, що основний склад дипломатичних представництв України укомплектований порівняно молодими людьми, отже, проблема кар’єрного зросту об’єктивно існує. Окрім того небезпідставно подейкують про те, що Дипломатична Академія успадкувала певні не найкращі традиції радянського МІМВ. Принаймні кількість дипломованих у цьому закладі українських політиків і народних депутатів, м’яко кажучи, вражає.

Інститут міжнародних відносин Київського Національного університету є державним вузом, що має, як і весь університет, особливий статус. Добре це чи погано? Добре для професорсько-викладацького складу, який одержує тут зарплату мало не вдвічі більшу від колег з інших державних вузів. Що ж до студентів, то вони відверто кажуть, що ця подвійна зарплата не дає на виході подвійної якості знань, які одержують учні від своїх наставників.

Важливий для батьків і спонсорів момент — для пересічного українця втрапити до Інституту міжнародних відносин на бюджетний потік годі й мріяти. Що ж до платної форми навчання, то тут суми вражають. Можна сказати, навіть приголомшують. Існує жарт, у якому дуже незначна доля жарту: якщо підприємець віддає свою дитину до Інституту міжнародних відносин на контрактній основі, то ним, перш за все, цікавиться податкова служба.

І ще один аспект — суто психологічний. Не секрет, що саме в Інституті міжнародних відносин вчаться «слабенькі дітки сильних батьків». І повірте, дітям з нормальних, навіть успішних родин важко буде позбутися комплексу неповноцінності на тлі однокурсників, котрі приїздять на лекції аж двома машинами: перша везе студента, а друга — охорону, яка стерегтиме машину, доки дитина гризтиме граніт знань.

А тепер — щодо МАУП. Тут фахівців-міжнародників готують у двох базових інститутах: Українсько-арабському інституті міжнародних відносин імені Аверроеса та Інституті міжнародної економіки і фінансів імені Святої Великої княгині Ольги.

Різниця в спеціалізації між цими інститутами — вже в їхніх назвах. Інститут імені княгині Ольги готує фахівців для міжнародної економічної і фінансової діяльності. Інститут імені Аверроеса — дипломатів, журналістів-міжнародників і менеджерів зовнішньоекономічної діяльності.

Але це лише загальні визначення. Тому, що кожний інститут має свою, особливу для української вищої школи специфіку. Приміром, аудиторів сьогодні беруться готувати, даруйте, всі, кому не ліньки. Те ж саме стосується обліковців та спеціалістів із фінансів і статистики. А от фахівців міжнародного класу для роботи в організаціях, де здійснюється саме міжнародний аудит, де йдеться не про бюджет однієї, нехай навіть величезної фірми, а про міжнародні організації — таких спеціалістів готують саме в МАУП, в Інституті імені княгині Ольги.

Інститут міжнародних відносин імені Аверроеса недаремно називається українсько-арабським. Арабістика тут — одна з основних спеціалізацій. Просте запитання, на яке далеко не кожен з вас одразу дасть відповідь: чим відрізняється банківська, а ширше — фінансова діяльність у країнах арабського світу від аналогічної діяльності в державах Європи і США? Так от — американсько-європейська банківська і фінансова справи базуються на кредитах. А от у країнах арабського світу, згідно з приписами ісламу, кредитування заборонене взагалі. Бізнесменові, котрий цього не знає, дуже легко припуститися кардинальних помилок. Як цього уникнути, вчать в українсько-арабському інституті міжнародних відносин.

Важливе застереження: в МАУП навчання за всіма спеціальностями у спектрі міжнародної діяльності передбачає вивчення як мінімум двох іноземних мов. Це стосується і майбутніх дипломатів, і майбутніх аудиторів-міжнародників. А, скажімо, на відділенні політології міжнародних відносин студент має засвоїти три іноземні мови.

І нарешті — дуже важливе питання. Воно стосується працевлаштування спеціалістів-міжнародників, випускників МАУП. Зазначимо, що в останні роки міжнародні організації, особливо ті, що не пов’язані напряму з державними структурами, віддають перевагу при наймі на роботу саме випускникам найбільшого в Україні недержавного вузу — Міжрегіональної Академії управління персоналом. Тобто — там, де цінують справжні знання, а не спомини про колишню славу, у випускників МАУП не буває проблем.