Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

МАУП: Збереження пам’яті

Міжрегіональна Академія управління персоналом — один з небагатьох вітчизняних вищих навчальних закладів, які мають міжнародне визнання. Понад 50 тисяч студентів з понад 25 країн світу, що мріють стати спеціалістами в галузі управління, здобувають вищу освіту саме тут. Справедливо МАУП має звання найбільшого та найкращого освітнього закладу серед українських ВНЗ недержавної форми власності. До цього звання, мабуть, слід лише додати — «найпатріотичніший».

Виховати не лише спеціаліста, озброєного сучасними знаннями, а й духовну, гармонійно розвинену людину, справжнього патріота — таким бачать в Академії своє завдання. Адже тільки гармонійно розвинена особистість, сповнена любові до Батьківщини, поваги до інших культур та релігій, зможе стати достойним будівничим України, високодуховною особистістю, здатною нести високі ідеали в життя. У МАУП наголошують: ми готуємо майбутню українську еліту. Яка просто не мислима без національно-патріотичного складника. Тож серед численних завдань Академії питання національно-патріотичного виховання молоді — на чільному місці.

І справді, все в Академії пройнято духом українства. Від самого порогу… Біля центрального входу, немов на варті, височіє велична постать Святослава Хороброго — переможця Хазарії. Дев’ятиметрова постать легендарного Великого Князя Київської Русі, який спирається на меч — символ могутності та непереможності. Скульптори зобразили Святослава після ратного звершення, коли він після звитяги опустив свій меч і в роздумах про долю свого народу завмер на віки. Пам’ятник Святославу з’явився у вересні 2003 року. Він поки що єдиний у Києві.

Одразу за ним на схилі пагорбу розкинувся Парк Трипільської культури. Тут представлено керамічні скульптури, які відтворюють автентичні відповідники археологічних знахідок, що належать до Трипільської культури. Усе тут засвідчує про глибокі витоки українства. Центральне місце в ансамблі займають богиня родючості Велика Матір та тотем трипільців Тілець-бик на колесах. Також відтворено модель житла, макет храму, ритуальний посуд та зразки розписаної кераміки. У парку є дошка з довідковою інформацією про Трипільську культуру, яку відкрив відомий чеський вчений-дослідник Вікентій Хвойко. Його погруддя встановлено тут же біля дошки.

Від Парку Трипільської культури через Площу Знань простуємо до центральних сходів, які прикрашають ще пам’ятники відомим просвітителям, творцям слов’янської азбуки, основоположникам слов’янського письменства Кирилу та Мефодію, а також батькові української історії Нестору-літописцю. Символічно, що ці монументи з’явилися в Академії торік на День знань. Власне, відкривати якийсь пам’ятник історії чи культури на свято вже стало доброю традицією в МАУП. Роком раніше в День знань було відкрито Сходи української культури. Тут представлено мистецькі композиції, що відображають основні віхи української історії від сивої давнини до сучасних днів, розвитку та становлення української титульної нації. Пам’ятні таблички нагадують нам, яким стародавнім народом є українці. Адже найдавніші археологічні знахідки, що підтверджують цей факт — перші зображення тризуба, датуються аж 44 тисячоліттям до н. е. Сходи української культури нагадують нам про часи заснування Києва, величі та могутності Київської Русі, немов проносять епохою козацьких війн… І, нарешті, омріяна віками незалежність України. Сходи вінчає архітектурна композиція — перший в Україні пам’ятник Помаранчевій революції 2004 року, яким вшановуються викладачі та студенти Академії, які брали участь у подіях тих днів на Майдані Незалежності.

Справжній мальовничий куточок МАУП — «Сад України». Серед вишень та квітів саду можна помітити сімох великих українців — визначних діячів вітчизняної історії. З «Кобзарем» у руках сидить на лавці Тарас Шевченко, схиливши голову в думах про Україну. Неподалік нього — Григорій Сковорода, якого «світ ловив та не спіймав» (ці його крилаті слова викарбувано тут же). Поряд стоять Петро Могила та Богдан Хмельницький. А Леся Українка на долоні тримає птаха — символ свободи та незалежності. А не так давно було відкрито пам’яники українським політичним та культурним діячам Івану Франку та В’ячеславу Липинському.

Кілька слів варто сказати окремо про В’ячеслава Липинського, адже це ім’я тільки-но вертається до нас.

Він був славним сином українського народу, видатним політичним діячем, істориком, публіцистом, теоретиком українського консерватизму та автором оригінальних соціологічних концепцій.

Важливість відкриття пам’ятника відомому українцю, задля збереження славної історії власного народу, відзначив Георгій Щокін: «Минуло 125 років від дня народження цього видатного політичного та громадського діяча, ідеолога, науковця, який мав польське походження, але виразний український патріотизм. Увесь його нелегкий життєвий шлях засвідчує відданість українській національній ідеї, щиру, непідкупну любов до України, його намагання втілити у життя найкращу модель державного будівництва для самостійної та незалежної Української держави. Пам’ять про нього і його праці назавжди залишаться в українській скарбниці та обов’язково будуть використані в ім’я Бога та Батьківщини».

На особливу увагу заслуговує пам’ятник видатному політичному та культурному діячеві Київської Русі, Великому Князю Ярославу Мудрому. З його ім’ям пов’язане створення першого літописного зводу та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Князь мав найбільшу в Європі книгозбірню, що містилася в Софіївському соборі. Автори пам’ятника — молоді скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Їхня попередня робота — пам’ятник Святославу Хороброму, що прикрашає в’їзд до МАУП. Неподалік пам’ятника Ярославу Мудрому — один з найкращих не тільки серед вузівських, а й серед українських загалом — Міжнародний бібліотечно-інформаційний центр, названий на честь князя-просвітителя. У фойє бібліотеки читачів — скульптура Митрополита Іларіона, першого слов’янина, який очолив київську митрополію, філософа та оратора, автора «Слова про закон і благодать».

Відданість українській національній ідеї на території Академії відчувається всюди. Тут є пам’ятники Володимиру Великому (князь Володимир обирає віру), княгині Ользі, встановлено пам’ятний знак на честь 950-річчя Києво-Печерської Лаври.

Не обійшли увагою в Академії і трагічну сторінку нашої історії — Голодомор 1932 — 1933 років. Пам’ятник жертвам геноциду втілено в образі ангела, а на монументі викарбувано слова Бориса Олійника:

Страшне число
у нелюдській напрузі,
пропалює світи
до глибини.
У тридцять три
розіп’ято Ісуса.
У тридцять третім на
земному прузі
розіп’ято мільйони
без вини.

Видатних діячів України увічнено в камені та бронзі й у філіях Академії. Статую Блаженнійшого Володимира, Предстоятеля Української Православної церкви, встановлено у Хмельницькому. У Рівному вшановано видатного графіка Ніла Хасевича, який самим лише олівцем наводив жах на радянську владу. А в Запоріжжі височіє монумент видатній постаті українського козацтва Петру Сагайдачному.

Відродження національної свідомості неможливе без відродження духовності. Віра очищає та об’єднує. На території Академії діє три каплиці. Біля Президії споруджено православну каплицю Св. Георгія Побідоносця. Вірменська каплиця з’явилася в ознаменування 1700-річчя прийняття цією країною християнства. А каплиця Сербської православної церкви — на вшанування пам’яті невинних жертв бомбардувань Югославії. До речі, МАУП будує церкви не тільки на своїй території. За ініціативи голови Наглядової Ради Академії Георгія Щокіна Свято-Покровську церкву зведено в с. Пухівка, що на Київщині, а церкву Георгія Побідоносця — у Запоріжжі.

У МАУП усвідомлюють, що українська культура не може розвиватися осторонь світової. Тож вшановують видатних постатей усіх часів та народів. Перед президією Академії гідне місце на алеї слави зайняли Зороастр, Піфагор, Конфуцій, Будда, засновник ісламу Мухаммед, давньогрецькі мислителі — Арістотель, Сократ, засновник першої академії Платон. Біля кожного погруддя — дошка з коротким описом. Неподалік — біля каплички Георгія Побідоносця — скульптура Ісуса Христа.

Виховання молодого покоління на патріотичних засадах — справа не з легких. Однак у МАУП переконані, що іншого шляху не існує. Тільки патріот по-справжньому піклуватиметься рідною землею. Саме від нього, молодого українця, залежить майбутнє України. Тому так багато зусиль докладається, аби зберегти національну культурну спадщину та відродити історичні традиції. Академія надає постійну підтримку Музею Трипільської культури у селі Трипілля на Київщині, Національному історико-етнографічному заповіднику в Переяславі-Хмельницькому. Студенти регулярно відвідують ці місця.

Активність Міжрегіональної Академії управління персоналом у підтримці української культури, мистецтва надзвичайна. Адже Академія постійно розвивається та не зраджує своїй місії. Її відображено у словах К.Ушинського, що над входом до Українського культурно-просвітницького центру МАУП: «Служіння Богові і Батьківщині!».

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com