Мамути вимерли не через метеорит

Генетики спростували гіпотезу про те, що шерстисті мамонти вимерли через раптовий природний катаклізм, наприклад, зміну положення земних полюсів чи падіння метеорита.

Група вчених досліджувала 96 зразків кісток, бивнів і зубів шерстистого мамонта (Mammuthus primigenius), доставлених із Сибіру, Європи й Аляски. З’ясувалося, що ДНК цих тварин дуже схожа.

Вимирання мамонтів могло бути викликане не раптовим катаклізмом, а поступовою (що відбувалася протягом декількох тисячоліть) втратою генетичної розмаїтості, — вважає еволюційний біолог Ян Барнес з Лондонського університету. На думку вченого, генетична одноманітність могла позбавити мамонтів здатності пристосовуватися до нових умов існування.

«Можливо, потеплення клімату привело до заболочування грунтів, болотане були для мамонтів нормальним середовищем існування, але вони не змогли пристосуватися до цієї зміни», — говорить Ян Барнес. Не виключено, що полювання людини на мамонтів ще більше сприяло зменшенню генетичної розмаїтості цих тварин.

Прихильники теорії катастроф навпаки, вважають, що мамонти вимерли за короткий проміжок часу. Як доказ вони приводять велику кількість знайдених неушкоджених останків мамонтів.

Шерстистий чи євро­азіатський мамонт населяв Євразію від Британських островів до Чукотки, а також північно-західну частину Північної Америки. Мамонт не перевершував за розмірами сучасних слонів, але мав більш масивний тулуб, короткі ноги, довгу шерсть і довгі вигнуті бивні.