Внук отримав нагороду дідуся

Минуло понад три роки з того часу, як до редакції газети «Сільські вісті» надійшов допис про Василя Яковича Івчука (1902—1938 рр.). Але газета з невідомої причини не спромоглася за цей час сповістити своїм читачам про героїчний подвиг цього Героя задля збереження слов’янського етносу. За газету попрацював Президент Віктор Ющенко. 21 листопада 2007 року він підписав указ про присвоєння (посмертно) В.Івчуку звання Героя України (№1133/2007). У лаконічному указі зазначено:

«За героїзм і самовідданість, виявлені у врятуванні життя школярів під час Голодомору 1932-1933 років, постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави ІВЧУКУ Василю Яковичу — директорові Дударківської школи у 1932—1938 роках, Київська область (посмертно)».

У такий спосіб наша вища влада засвідчила свою повагу до вселенського подвигу Івчука, який той здійснив 1933 року, працюючи директором Дударківської школи в Бориспільському районі. Він, за свідченням очевидців, врятував від голодної смерті від 160 до 200 школярів села Дударкова. За цей подвиг В.Івчука репресували і 2 жовтня 1938 року розстріляли.

Це підтвердили архівні матеріали та живі свідки цієї події Микола Карпець, Галина Трикоз, Ольга Бухал, Іван Степанець, Іван Сидоренко, земляки В.Івчука із села Яблунівки Славутського району Хмельницької області — Ганна Мельничук та Антон Мудрик, внук Героя Юрій Івчук.

Велику допомогу в поширенні правдивої інформації про подвиг В.Івчука надали газети «Трудова слава» (м. Бориспіль), «Ідеаліст» (видавець М.Мань­ковський), «За вільну Україну плюс» (Львів), «Українське слово» (Київ), «Трудівник Полісся» (м. Славута), «Сільська школа» (Київ) та Київська організація Шевченкового Братства України, яка на сайтах http://users.iptelecom.net.ua/~shluif/ та http://www.shluif. ho.com.ua/ поширила інформацію про Героя під заголовком «Він кинув виклик етнічній війні». Особливо хочемо відзначити великий внесок І.Сидо­ренка, який підготував та видав у самвидаві свою працю під назвою «Мені аж старшно, як згадаю...», яка була долучена до нагородної справи, а її дані взяв до уваги Секретаріат Президента.

Вручення нагород відбулося 22 листопада. Високу нагроду свого дідуся В.Івчука отримав його внук Ю.Івчук. Так взяла гору правда на 75-му році після Голодомору-33, який у селі Дударкові супроводжувася людоїдством. Так по-звірячому розправилися зайди з українцями.

Збереглося фото учнів 7-го класу Дударківської школи від 1937 року, які 1933 року навчалися в 3-му класі.

Врятовані директором школи діти потім стали лікарями, агрономами, вчителями, лейтенантами, полковниками, капітанами першого рангу, вченими, керівниками підприємств і просто гарними людьми.

Та найбільше випускників Дударківської середньої школи й донині обирають педагогічні навчальні заклади, а потім повертаються працювати у свою школу. Це й не дивно.

До вчителів у Дударкові ставляться з великою повагою. Бо вони успішно продовжують і примножують традиції Івчука Василя Яковича та його багатьох однодумців. У післявоєнні роки Дударківську середню школу 41 учень закінчив із золотою і 19 із срібною медаллю. Це жива пам’ять про нього.

Київська організація Шевченкового Братства України висловлює щиру подяку всі добродіям, перелічити яких тут не маємо змоги, за надану допомогу під час підготовки матеріалів про нагородження В.Я.Івчука.