Шовіністи злякалися українського слова

Р І Ш Е Н Н Я БІБЛІОТЕЧНОЇ РАДИ ТА ЧИТАЦЬКОЇ РАДИ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ

14 листопада 2007 р.

Про ситуацію, що склалася в Бібліотеці української літератури

З березня 2007 р., після невдалої спроби перепрофілювання, а фактично ліквідації Бібліотеки, здійснюється її методичне руйнування, яке знайшло відображення в курсі на нівелювання, вихолощування, розмивання українського компонента в її роботі, що прямо суперечить меті створення державної установи культури, визначеній постановою уряду Москви, завданням, передбаченим її статутом.

Після змушування до написання заяви про звільнення за власним бажанням високопрофесійного директора В. Слюсарчук і призначення на її місце Н.Шаріної, яка не знає української мови, не має необхідних знань про українську культуру і літературу, було створено обстановку, в результаті якої звільнено кілька провідних співробітників, що знають українську мову і літературу (І.Медведєва, Т. Телелейко та ін.).

Здійснювалася спроба забороненої російським законодавством цензури фондів і заборони діяльності Українського історичного лекторію; було скасовано низку запланованих заходів щодо пропаганди української історії та культури (презентація книги «Мазепа» російського історика, доктора історичних наук Т.Яковлєвої, відео­програм, присвячених творчості видатної української поетеси Олени Теліги та історії дисидентського руху в Україні тощо); мала місце спроба зриву передплати на українську періодику і репетицій Української народної хорової капели.

Особливе обурення російської та української громадськості, що знайшло відображення в листах і заявах, викликало звільнення (а фактично вигнання) людини, яка ще наприкінці 1980-х років відродила Бібліотеку, протягом майже 20 років багато робила для створення її унікальних фондів (які більш ніж на три чверті складаються з книг, подарованих українськими бібліотеками та приватними особами за сприяння українських організацій Росії) — Ю. Кононенка. Він не тільки відчував постійний тиск з боку нового керівника, а й був поставлений у зовсім нестерпні умови для роботи. Після звільнення Ю.Кононенка було спішно ліквідовано відділ російської україніки — профільний і провідний відділ Бібліотеки.

Хоча формально Ю.Ко­ноненка було звільнено у зв’язку із закінченням терміну трудового договору, фактично його звільнення пов’язане з наміром зруйнувати роботу Бібліотеки. Ігноруючи російське законодавство, директор Н.Шаріна й досі не дала письмової відповіді на заяви Ю. Кононенка, який має дві вищі освіти та великий бібліотечний стаж, про прийом на роботу на вакантну посаду (за наявності численних вакансій).

Громадськість і читачі відзначають різке погіршення роботи Бібліотеки з обслуговування читачів, пов’язане, зокрема, зі зменшенням числа співробітників, які знають українську мову і фонди Бібліотеки; у жовтні було скасовано низку культурних заходів, оскільки їх нікому було проводити; припинено роботу з дітьми.

Мав місце ганебний факт виходу в тираж надрукованої типографським способом програми Бібліотеки української літератури на жовтень, у якій міститься, зокрема й на обкладинці, близько тридцяти грубих граматичних помилок. Сайт Бібліотеки, за який відповідає Б.Без­палько, також буяє численними помилками.

У результаті звільнення В.Слюсарчук, І.Медве­дєвої та Ю.Кононенка в Бібліотеці не залишилося жодного бібліографа, який знає українську літературу.

Концерти та інші заходи, що проводяться новим керівництвом Бібліотеки, не враховують її профілю (немає звернення до українського репертуару), а призначена директором ведуча музичних програм, як і сама директор, інші прийняті нею співробітники (крім одного) зовсім не уявляють багатства української культури, її найцікавіших взаємозв’язків і перекликів з російською культурою.

Практично зупинено обробку і надходження до фондів української літератури, очевидно, тому, що співробітники відділу обробки не знають української мови і літератури.

Читачі висловили обурення фактом публічного заохочення Н.Шаріною хамства свого заступника Б. Безпалька, який 12 жовтня 2007 р. намагався розігнати збори читачів Бібліотеки, що відбувалися в її присутності. Найстарший читач Бібліотеки, ветеран праці П.Явтушенко, обурений відвертим небажанням Н.Шаріної вести конструктивний діалог з читачами, заявив про своє небажання з’являтися в Бібліотеці, «доки тут господарюють люди, які не поважають цю Бібліотеку, її творців і читачів, Н.Шаріна і Б.Безпалько».

Громадськості стали відомі факти тиску на досвідчених співробітників-українців, які ще залишилися в Бібліотеці.

Становище нестерпне, втрачаються досягнення у роботі Бібліотеки, накопичені майже за 20 років її роботи, дискредитуються її та державні органи в очах читачів і громадськості. Це викликає тривогу ще й тому, що в умовах відсутності в Російській Федерації будь-яких українських установ культури Бібліотека української літератури в Москві є єдиним таким центром для задоволення національно-культурних і інформаційних потреб українців Росії.

Бібліотечна рада і Читацька рада вирішили:

1. Просити Департамент культури Москви та управління культури Центрального адміністративного округу підібрати кандидата на посаду директора Бібліотеки з урахуванням професійних якостей, знання української мови, літератури та культури, досвіду їхнього вивчення і розвитку в Російській Федерації, рекомендацій державних органів РФ і Москви, бібліотечних працівників і громадськості, за необхідності оголосити відкритий конкурс на заміщення цієї посади.

2. Просити відповідні органи утворити комісію за участі представників громадськості для здійснення комплексної перевірки роботи Бібліотеки останнім часом.

3. Вважати неприпустимою нинішню практику вирішення кадрових питань, зокрема звільнення з Бібліотеки фахіців української літератури та культури. Висловлюючи довіру Ю.Кононенку і відзначаючи його багаторічну працю зі створення і становлення Бібліотеки, вважати за доцільне продовження його роботи як завідувача відділу російської україніки. Вжити заходів до повернення в Бібліотеку працівників, які знають українську мову, літературу і культуру.

4. Просити Уряд Москви сприяти створенню нормальної атмосфери навколо роботи Бібліотеки, покласти край діям, що сприяють розпалюванню національної ворожнечі.

Заст. голови Читацької ради
В. Марченко,
Секретар О. Храбан,
Секретар С. Святодух, М. Кравченко
Прес-служба регіональної громадської організації «Українці Москви»
14 листопада 2007 р.