Україна — порохова діжка?

Нещодавня аварія цистерн з фосфором у Львівській області з усією очевидністю засвідчила: в Україні накопичилася така кількість зброї та набоїв, що серйозна техногенна й екологічна катастрофа вже не за горами. Питання лише в тому, наскільки вона зачепить сусідів і як це відобразиться на соціальній та економічній ситуації в країні.

Про першопричини катастрофи свідчать і дані Міністерства охорони навколишнього середовища, згідно з якими показники забрудненості атмосфери 2006 року значно погіршилися у 21 регіоні України, а поверхневі води на території країни забруднено на 70%. 2006 року тільки зі стаціонарних джерел в атмосферу потрапило понад 4,5 млн тонн шкідливих речовин, втрачено багато джерел питної води, катастрофічно зростають обсяги накопичення побутових та промислових відходів, загальна кількість яких перевищила 35 млрд тонн, полігони відходів на території України нині займають 130 тисяч гектар.

У зв’язку з цим нижче наводиться список деяких найбільш вибухонебезпечних об’єктів військового характеру на території України, які можуть стати причиною серйозної катастрофи. Деякі експерти припускають, що екологічна катастрофа може бути викликана і штучно, щоб Президент Ющенко мав привід для запрошення на територію України військ НАТО (начебто для захисту населення від наслідків катастрофи).

До того ж, як завжди, у збитку населення звинуватять колишній СРСР, а за ним і Росію.

1.         Вінничина. Гречани — склад №441, де зберігаються артилерійські, авіаційні та хімічні набої; Калинівка — склад №439 (зберігання артилерійських та авіаційних хімічних набоїв); Жмеринка — склад №439 (зберігання артилерійських хімічних набоїв); Вендічань — військовий склад набоїв Могилів-Ямпольського укріпрайону; Ліпін — артилерійські табори.

2.         Волинь. Черкаси-Волинські — склад №830 (зберігання артилерійських хімічних набоїв); Повурськ — окружний артилерійський полігон, артилерійські табори.

3.         Дніпропетровщина. Катеринославський склад артилерійської зброї та хімічних набоїв; Новомосковський артилерійський полігон.

4.         Житомирщина. Житомир — склад №437 (зберігання артилерійських та авіаційних хіміч­них набоїв); Бердичів (Міхаленки) — склад №442 (зберігання артилерійських та авіаційних хімічних набоїв). Коростень — відділ складу №435 (зберігання артилерійських та авіаційних хімічних набоїв); Овруч — склад №435 (зберігання артилерійських та авіаційних хімічних набоїв).

5.         Запоріжжя. Новобо­гда­нів­ка — 275-та військова база (де до вибухів зберігалося приблизно 90 тисяч тонн набоїв). Під час візиту до артскладів міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич віддав розпорядження максимально обмежити контакти набоїв другої категорії та поновити роботу з їх знищення (коли спаде спека, яка може стати причиною локального вибуху). На територію бази проведено спеціальний водопровід, з якого постійно поливаються найбільш небезпечні ділянки.

6.         Івано-Франківщина. Станіслав — склад №831 (зберігання артилерійських хімічних набоїв).

7.         Київщина. Київ (Печерськ) — склад №64 (зберігання артилерійських хімічних набоїв). Дарниця — хімічний та артилерійський полігон. Ржищів — артилерійський полігон.

8.         Кіровоградщина. Кіровоград — склад №19 (зберігання авіаційних хімічних набоїв).

9.         Крим. Керч — склад №18 (зберігання авіаційних хімічних набоїв). Севастополь — склад набоїв головного військового порту Чорноморського флоту (зберігання отруйних речовин та артилерійських хімічних набоїв). Євпаторія — полігон зенітної артилерії.

10.       Львівщина. Львів — склад №587 військово-хімічного майна. Клепарів — склад №829 (зберігання артилерійських хімічних набоїв). Яворів — Львівський артилерійський полігон та артилерійський табірний збір.

11.       Миколаївщина. Миколаїв — склад артилерійської зброї та артилерійських хімічних набоїв.

12.       Одеська область. Одеса — склад артилерійської зброї та артилерійських хімічних набоїв (склад берегової оборони). Затишшя — військовий склад набоїв. Кодима — військовий склад набоїв.

13.       Полтавська область. Полтава — склад №72 артилерійської зброї та артилерійських хімічних набоїв. Кременчук — склад №27 артилерійської зброї та авіаційних хімічних набоїв. Селещино — склад №142 хімічної зброї першого та другого покоління (дослідне зберігання хімічної зброї). Лубни — артилерійський полігон.

14.       Сумська область. Конотоп — склад №578 авіаційної зброї та авіаційних хімічних набоїв.

15.       Харківська область. Балаклея — склад №29 артилерійської зброї УкрВО (зберігання артилерійських та авіаційних хімічних набоїв). Куп’янськ — склад артилерійської зброї та хімічних набоїв. Харків-Основа — склад артилерійської зброї та хімічних боєприпасів. Чугуїв — Чугуївський артилерійський полігон.

16.       Хмельницька область. Гречани — склад №441 артилерійської зброї та авіаційних хімічних набоїв. Шепетівка — склад №440 артилерійської зброї та авіаційних хімічних набоїв. Артсклади розташовано по сусідству з Хмельницькою АЕС. Стінам станції вибух не зашкодить. Але ані лінії електропередач, ані самих тамтешніх мешканців захистом не забезпечено. Розпорядження про вивезення складів було віддано ще за президента Кучми, однак роботи практично не ведуться. Для відселення арсеналу, за оцінками Міноборони, знадобиться вісім років та 116 мільйонів гривень, які держбюджетом не передбачено.

17.       Черкаська область. Черкаси — хімічний полігон (випробування хімічної зброї). Білозір’я — склад №396 хімічної зброї та військово-хімічного майна. Умань (ст. Христинівка) — склад №438 артилерійської зброї та хімічних набоїв.

18.       Чернігівська область. Чернігів — склад №434 авіаційної зброї та хімічних набоїв. Остер — зенітно-артилерійський полігон. Ічня — склад №730 авіаційної зброї та хімічних набоїв. Ніжин — склад №63 артилерійської зброї та хімічних набоїв.

Окрім вже вказаних об’єктів, на повістці дня досі гостро стоїть питання про реконструкцію об’єкту «Укриття». Чорнобильська атомна станція, яка все ще приховуває велику небезпеку: нова конструкція у формі арки, зроблена для старого «саркофага», так і не вирішила проблему вилучення та утилізації небезпечних високоактивних радіаційних відходів. А отже, ядерна катастрофа може повторитися у будь-який момент.

Ще однією техногенною катастрофою може стати Київська ГЕС. На думку експертів, у випадку сильного наводнення конструкції шлюзів, що заржавіли, не можна буде використовувати для аварійно-катастрафічного викиду води та проходження рятувальних човнів.

Таким чином Україна була та залишається однією з найбільш вибухонебезпечних територій на планеті.

За матеріалами ЗМІ