Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

МАРШ ТИТАНІВ

Від редакції: пропонуємо до уваги читачів розділ з книги Артура Кемпа «Марш Титанів. Історія білої раси». Викладені у ній факти слід розглядати як частину історії білої раси та інформацію для висновків. (Закінчення. Початок у номері 28 (231)

ВИГНАННЯ ЄВРЕЇВ З НІМЕЧЧИНИ

Перший значний бунт антиєврейського характеру відбувся 1012 р. у Німеччині. Тоді євреїв вигнали з Майнца. До 1096 р. вони знову повернулися до цього міста.

Під час епідемії чуми християнські громади звинуватили євреїв в її поширенні. Антиєврейські бунти спалахнули у всіх регіонах Німеччини, було зареєстровано 350 різних нападів.

— 1221 р. антисемітські бунти спалахнули в Ерфурті. 1241 р. практично всю єврейську громаду Франкфурта було вбито або вигнано під час великого єврейського погрому.

— У Кобленці відбулися єврейські погроми 1265-го, 1281-го та 1287 рр. Приблизно 728 євреїв було вбито під час єврейського погрому в Нюрнберзі 1298 р. Ціла низка нападів 1336—1339 рр. на євреїв в Ельзасі, Швабії та Франконії увійшла в історію як напади армледерів.

— Євреїв вислали з Бреслау 1349 р., з Нюрнберга — 1349 р., з Ротенбурга — 1349 р. — того самого року євреї змогли знову влаштуватися у Франкфурті, але тільки для того, щоб бути знову витісненими.

Напад на єврейське гетто у Франкфурті 1614 р.

— Євреїв вигнали з провінції Трира 1418 р., з міста Дюссельдорф — 1428 р., з Майнца — 1438-го, 1462-го та 1470 р. Щоразу через деякий час вони знову поверталися.

— Євреїв вигнали з Дрездена 1448 р. після того, як багатьох з них спіймали на підробці монет. 1493 р. всіх євреїв вислали з Халберштадта. 1499 р. євреї зуміли повернутися до Нюрнберга, але невдовзі їх знову звідти вигнали.

— 1520 р. євреїв вдруге вигнали з Ротенбурга.

— 1594 р. євреї зуміли повернутися до Халберштадта, але того ж року їх знову вигнали.

— 1614 р. Франкфурт ще раз став ареною потужних єврейських погромів. 1796 р. основну частину єврейського гетто у Франк­фурті було знищено.

Створення 1871 р. об’є­днаної Німецької імперії поклало кінець організованим єврейським погромам, що відбулися в різних незалежних німецьких державах. Хоч би як там було, тепер почуття неприязні до євреїв в основному обумовлювалося їхнім активним залученням до комуністичних ідей та міжнародного соціалізму, який асоціювався з німецьким євреєм Карлом Марксом.

ВИГНАННЯ ЄВРЕЇВ З ПОЛЬЩІ

1399 р. Познань потрясли єврейські погроми, а 1407 р. такі самі бунти відбулися в Кракові. 1483 р. євреїв вислали з Варшави.

1491 р. євреїв вислали з Кракова. Ціла низка єврейських погромів у місті Калиші мала характер спорадичних спалахів, вони тривали практично ціле XIV століття. 1656 р. все єврейське населення Калиша знищила польська армія, очолювана Чарнецькі. Ці бунти увійшли в історію під його ім’ям.

У Познані було ще три антиєврейські бунти — 1648-го, 1577-го та 1687 р. І все ж Польща прихистила багатьох євреїв, постраждалих від нацистської окупації під час Другої світової війни.

ВИГНАННЯ ЄВРЕЇВ З Русі

965 р. князь Русі Святослав (за його войовничий та хоробрий характер його називали Святославом Хоробрим або Святославом Завойовником) знищив державу Хазарський Каганат і завоював хазар, які не тільки прийняли юдаїзм, а й надали прихисток великій кількості євреїв, які туди втекли після римсько-єврейської війни 70 р. н. е.

1563 р. єврейські погроми призвели до великої кількості смертей у Полоцьку та Вітебську. 1648 р. Богдан Хмельницький очолив повстання козаків і українського народу проти євреїв та польських хліборобів. За єврейськими оцінками, щонайменше 744 єврейських громад було знищено, і ці погроми стали відомими як різанина Хмельницького.

1667 р. євреїв вигнали з України. Євреїв висилали з Росії тричі: 1727-го, 1738-го та 1742 рр.

1762 р. Катерина ІІ заборонила євреям проживати в Росії. Однак, не зумівши позбавитися від них, 1791 р. повеліла їм жити на західних землях країни — обмеження, яке стало відомим як Межа осідлості. Ці території перебували в межах Польщі, що невдовзі призвело до сильного збільшення єврейського населення Польщі.

1824 року цар Олександр I вислав 20 000 євреїв з Вітебської та Могильовської губерній. З 1881 р. низка антиєврейських бунтів прокотилася Росією і всією Східною Європою.

1891 р. в Москві відбулися антиєврейські народні бунти, які призвели до вигнання євреїв з міста. Після невдалої революції 1905 р. в Росії, в якій участь євреїв була зовсім мізерною, у 600 селах та містах країни вони зазнавали нападів. Сотні тисяч втекли до Західної Європи або в Сполучені Штати Америки.

Приблизно 1905 р. в Росії вперше видали «Протоколи сіонських мудреців» під редакцією Сергія Нілуса, після чого їх багато разів перевидавали на багатьох мовах у всьому світі. Цей документ має форму доповідей на зустрічах єврейських старійшин і становить план завоювання світу через війни, підкупи, контроль над пресою.

Попри те, що Протоколи є очевидною підробкою, створеною православним, цей документ і надалі розповсюджується. У 1980-х він сягнув величезного накладу в Японії.

Глибока неприязнь до євреїв серед населення Росії та російського правлячого класу, зокрема, була однією з головних причин масової участі євреїв у комуністичній революції 1917 р.

ЄВРЕЇ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

У Сполучених Штатах перші ознаки неприязні до євреїв з’явилися у висловлюваннях одного із засновників держави — Томаса Джефферсона, який протестував проти дозволу на в’їзд євреїв в Америку під час одного з перших засідань Установчого зібрання. Точних деталей ним сказаного не зафіксовано.

Під час американської революції приблизно 1780 р., єврейське населення колоній нараховувало
2 000 осіб. До 1880 р. воно збільшилося приблизно до 250 000. Кілька євреїв стали відомими діячами під час американської Громадянської війни, позаяк на боці Конфедерації держсекретарем був Юда Бенджамін, який втік до Англії після падіння Півдня. Банкірський дім Ротшильдів, дочірні компанії якого були і на Півночі, і на Півдні, торгував з обома сторонами, не займаючи чиєїсь конкретно позиції.

Однак відносно небагато євреїв жило в Америці до кінця XIX століття, коли вони, втікаючи від переслідувань, почали масово прибувати із Східної Європи.

5 жовтня 1911 р. в престижному американському журналі Life з’явилася карикатура як вияв тривоги з приводу масової еміграції євреїв з Європи у Сполучені Штати. «Дитина» Америка ковтає «єврейські пілюлі», які їй дає «Мати Європа», та скаржиться: «Що більше я їх їм, то гірше почуваюся». Поява такої карикатури у відомому американському журналі вказує на рівень втягнення суспільства у дискусії з питання єврейської імміграції в Америку. Праворуч: Єврейська «пілюля» з цього малюнка великим планом.

ГЕНРІ ФОРД ТА «МІЖНАРОДНЕ ЄВРЕЙСТВО»

До 1920-х євреїв почали пов’язувати з комунізмом і в Сполучених Штатах. Засновник автомобільної компанії Генрі Форд став головним видавцем антиєврейських матеріалів у Сполучених Штатах. Він безплатно роздавав копії «Протоколів сіонських мудреців» та власну газету — «Незалежний Дюрборн» всім покупцям його автомобілів.

1920-і рр. США УХВАЛЮЮТЬ ІММІГРАЦІЙНІ ЗАКОНИ, ЩОБ ЗУПИНИТИ НАПЛИВ ЄВРЕЇВ

До 1920 р. приблизно 2,5 млн євреїв із Східної Європи емігрували в Америку. Це зіграло немалу роль у прийнятті Імміграційних Актів 1921 і 1924 рр., які практично зупинили імміграцію з країн, де було багато єврейського населення. Тоді євреї почали селитися у великій кількості в інших регіонах: Канаді, Південній Америці (особливо в Аргентині), Палестині. США повністю відмовилися від політики протистояння єврейській імміграції з початком Другої світової війни. У результаті мільйони європейських євреїв прибули до Америки.

ЄВРЕЇ ТА КОМУНІЗМ

Велика роль євреїв у революції, яка була поєднана з єврейським походженням Карла Маркса, зробила антиєврейську пропаганду нацистів легкою та впевненою, навіть коли та змішувалася з примітивними «Протоколами сіонських мудреців».

АНТИСІОНІЗМ ТА АНТИЄВРЕЙСТВО

Сіонізм, тобто рух євреїв за створення у Палестині батьківщини для євреїв, основаної на расових і етнічних принципах, було засновано 1897 р. Теодором Герцлем у Швейцарії. 1948 р. сіоністи досягли успіху у створенні держави Ізраїль на Близькому Сході, і цим вони породили собі нову хвилю проблем.

Після Другої світової війни антиєврейська пропаганда не припинилася. У Радянському Союзі, якого за іронією долі було створено клікою євреїв-комуністів, антиєврейські настрої посилилися зі створенням держави Ізраїль. Багато радянських комуністів бачили в існуванні Ізраїлю та єврейській лояльності до нього потенційну п’яту колону в межах Радянської держави. Бо за ізраїльським законом, який мав назву Закон Повернення, будь-який єврей у світі міг отримати громадянство Ізраїлю, якщо міг довести своє юдейське походження. Цей закон чинний донині.

На знімку — євреї-антисіоністи проводять публічну демонстрацію протесту в США.

Це автоматично призвело до того, що в кожній країні з’явилося багато громадян, що тяжіли до більш ніж однієї держави. Чи антисіонізм і антиєврейські переконання є одним і тим самим — це питання пропаганди: євреї, які підтримують сіонізм, завжди відзначають антисіоністів як тих, хто повстав проти євреїв-антисемітів. Це, однак, ще одна неточність, яка суперечить фактам: деякі з найзна­чніших антисіоністів є релігійними євреями; вони протестують проти Ізраїлю, бо його існування суперечить Талмуду, який наказує дочекатися єврейського месії перш ніж створювати держави.

Та називати арабів «антисемітами» — це знущання. Адже вони, як і євреї, розмовляють семітськими мовами. Тобто цей епітет у цьому разі абсолютно не потрібен.

Нарешті, багато євреїв-комуністів були на передньому плані антисіоністського руху. Вони обіймали високі посади у радянському суспільстві аж до самого краху Радянського Союзу.

ЄВРЕЙСЬКЕ ДОМІНУВАННЯ У ЗМІ НА ЗАХОДІ

Чи то випадково, чи то в результаті якогось плану, однак у руках євреїв опинилися всі засоби масової інформації — і в США, і, меншою мірою, в Західній Європі. Те, що засоби масової інформації належать невеликій групі євреїв — відомий факт.

Напад на Світовий торговельний центр в Нью-Йорку 11 вересня 2001 р. Напад, проведений мусульманами, було помстою за підтримку, яку США надають Ізраїлю; ця підтримка, у свою чергу, походить від єврейського домінування в американських ЗМІ та уряді. Подібні напади будуть тільки ставати частішими, поки Білий Захід дозволятиме своїм політикам та ЗМІ бути во влади єврейських груп.

Враховуючи стійкий зв’язок між євреями та різними лівими рухами, не дивно, що засоби масової інформації вороже налаштовані до білої раси з позиції висвітлення поточних подій. Через єврейське домінування у засобах масової інформації так звана суспільна думка завжди подається в єврейських інтересах. Наприклад, у будь-якому випуску новин, де розповідається про злочин, скоєний білим проти негра, не забувають згадати расу злочинця, і це подається як приклад «расової нетерпимості». Насправді ж все навпаки — білі набагато частіше зазнають нападів чорношкірих, але зазвичай засоби масової інформації цей факт замовчують.

Це єврейське домінування у ЗМІ може призвести, і призводить, до серйо­зних наслідків, що яскраво засвідчив напад на Світовий торговельний центр у Нью-Йорку та на Пентагон у Вашингтоні 11 вересня 2001 року. Ці події були викликані виключно підтримкою, яку США надають Ізраїлю в боротьбі проти палестинців.

Той факт, що США та більша частина Заходу й надалі, попри масову загибель власних громадян, за будь-яку ціну підтримують Ізраїль, є важливим свідченням сили єврейського лобі у ЗМІ (які створюють «суспільну думку»). Також це є підтвердженням всеохопного контролю єврейського лобі над американським урядом, і, набагато меншою мірою, над урядами Західної Європи.

ДОМІНУВАННЯ ЄВРЕЇВ НА ЗАХОДІ ПРИЗВОДИТЬ ДО ІСЛАМСЬКОЇ НЕНАВИСТІ

Домінування євреїв у засобах масової інформації, як і в процесі прийняття політичних рішень у США та Західній Європі, матиме дедалі серозніші наслідки для білих, які живуть у цих частинах світу, у міру зростання впливу ісламського світу та його гніву. Біле населення Заходу у мусульман асоціюється з євреями. І цілком справедливо, якщо взяти до уваги запобігливу, холуйську підтримку, яку Захід (за допомогою ЗМІ, де домінують євреї, і державного контролю) надає Ізраїлю та світовому єврейству.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com