Сіоно-соціалістський тандем брехунів (технологія чергової антиукраїнської провокації)

Спочатку про суть самої провокації, а вже потім про її підгрунтя і причини. 4 липня на сайті «Агенції єврейських новин» з’явилося повідомлення кореспондента цієї структури в Україні Едуарда Докса під розгонистою назвою «Україну визнали країною розвиненого антисемітизму».

Про що йшлося у повідомленні? На черговій сесії ПАРЄ 29 червня слухали доповідь про стан антисемітизму в Європі. З цієї нагоди 4 липня голова постійної делегації України в ПАРЄ соціаліст Віталій Шибко провів прес-конференцію, про яку, крім АЄН, ніхто чомусь не повідомив. А тепер — увага! Товариш Шибко навіть у викладі Докса про «країну розвиненого антисемітизму» нічого не говорив. Понад те, він зазначив, що Україна в контексті обговореної доповіді окремо не згадувалася. Але — багатозначно натякнув соціаліст — у деяких виступах (чиїх — невідомо, може, й самого Шибка) згадували «горезвісну МАУП, а це означає, що Європа визнала, що в Україні є проблема антисемітизму». Даруйте за незугарність речення, але це цитата з виступу самого Шибка.

А що було насправді? Задля об’єктивності звернемося до тієї ж «Агенції єврейських новин». 29 червня там було подано детальний виклад згаданої доповіді. Її виголосив представник Росії Михайло Маргелов.

Доповідач ПАРЄ констатував, що антисемітські дії буйним цвітом розквітли практично в усіх країнах Старої Європи. Особливо катастрофічна для євреїв ситуація у Німеччині, Британії, Франції та Нідерландах. На євреїв нападають серед білого дня, калічать їх і навіть вбивають. Синагоги, школи та культурні центри юдейських громад регулярно підпалюють або закидають пляшками з «коктейлем Молотова».

Коротка статистика: минулого року в Німеччині зафіксовано 1 300 розбійних нападів на євреїв та єврейські центри. У Великій Британії — 532, у Франції — 974.

Чи згадував доповідач у цьому контексті Україну? Так, у загальному переліку країн, де минулого року зафіксовано акції вандалізму на єврейських цвинтарях і місцях поховань жертв Голокосту.

Відомо, що російські політики Україну особливо не жалують. Насамперед це стосується думських парламентарів, а Маргелов саме звідти. Пригадайте, яку вселенську істерію здійняла російська Держдума навколо двох нещасних слів, які декому почулися в пісні Вєрки Сердючки на Євробаченні. Будьте певні, якби Маргелову було за що зачепитися щодо реальних фактів антисемітизму в Україні, то він би цим сповна скористався.

А тепер звернемося до ще одного документа, укладеного за дорученням голови Генеральної ради Євразійського єврейського конгресу Йосипа Зісельса. Це моніторинг антисемітських дій у нашій державі минулого року. Читайте і порівнюйте з європейською статистикою.

2006 року зафіксовано, описано в ЗМІ і максимально використано в піар-кампаніях аж п’ять нападів на євреїв, які сам автор документа В’ячеслав Лихачов назвав «хуліганськими». Плюс одна бійка між одеськими та ізраїльськими футбольними болільниками і, знову ж таки, за визначенням Лихачова, вельми сумнівний у контексті антисемітизму хуліганський напад на журналіста Володимира Кацмана. Все! Хоча ні, не все. Шість чи то сім інцидентів, у яких більше морально, ніж фізично потерпіли євреї, відбулися в Києві та Одесі, де мерами євреї, та Дніпропетровську — фактичному центрі хабадівського руху в Україні.

Тепер щодо згаданих у загальному контексті актів вандалізму на місцях поховання євреїв. Меморандум фіксує 14 таких випадків. Три в Криму, з них два в «городє русской слави Сєвастополє», по одному в Дніпропетровську, Кіровограді, Сумах, Донецьку і Києві. Вирізняється Житомирська область — чотири факти вандалізму. Але дивна річ — Лихачов чомусь не фіксує ганебного акту антисемітизму, до того ж антисемітизму на державному рівні, що стався саме в Житомирі, коли міліція в брутальній формі вилучила у місцевої юдейської громади священні для кожного віруючого єврея сувої Тори. Чи не цей факт підштовхнув пару обкурених йолопів розмалювати єврейські надгробки? Лихачов не дає відповіді, Лихачов взагалі про це не згадує. Бо ж ініціатором єдиного реального антисемітського акту в Україні була… єврейка — керівник Держкомархіву і водночас член компартії. Звісно, ворон ворону око не виклює!

 Наші політики полюбляють порівнювати Україну з Францією. Тож і ми радимо товаришу Шибку порівняти п’ять фактів дрібного хуліганства в Україні з майже тисячею вбивств, бандитських нападів і зумисних підпалів, жертвами яких стали члени єврейської громади Франції. Отож слід було б порівняти, а потім стулити писок і чекати повістки до суду за свідому образу честі, гідності і ділової репутації МАУП плюс за зловживання службовим становищем — поширення наклепницької інформації.

Тепер про підгрунтя цієї провокації. Екс-нардеп Шибко збрехав не тому, що йому, скажімо, збрехати — як дурному з гори збігти. У соціалістів до МАУП свої порахунки. МАУП для них — як кістка в горлі, колька в печінках і чиряк, самі знаєте, де. Бо саме завдяки мужній, принциповій позиції керівництва і колективу Академії було зірвано підступний план міністра-соціаліста Ніколаєнка зі знищення недержавної освіти в Україні як засобу наступної повної дебілізації населення.

Що ж до Едуарда Докса: з 28 червня на сайті «АЄН» бовваніє його інформація під заголовком «Міністерство освіти і науки України позбавило ліцензій 14 найкрупніших філій відомої своїм печерним антисемітизмом МАУП». А тепер загинайте пальці:

— У відповідному наказі МОН, вивішеному на міністерському сайті 25.06.2007 фігурує не 14, а 15 регіональних під­розділів Академії.

— Для інформаційної агенції новина — це та, якій три доби, а то секонд-хенд.

— 26 червня керівництво МАУП документально підтвердило, що з 15 структур, які фігурують у «чорному списку» МОН, 9 було свого часу закрито наказом керівництва… МАУП як такі, що не відповідають академічним вимогам. Що ж до шести інститутів, то, відповідно до рішення Господарського суду Києва від 08.06.2007, вони продовжують діяти законно і в повному обсязі своїх повноважень.

— Суттєвий факт — спроби МОН ліквідувати певні структури МАУП офіційно не були пов’язані з так званим «печерним антисемітизмом», що приписується Академії. Безпідставність цих звинувачень неодноразово доведено в судах.

— Отже, горезвісний «чорний список» Ніколаєнка в частині, що стосується МАУП, є свідомо неправдивою та упередженою інформацією. Керівництво МАУП з цього приводу звернеться до суду.

Едуард Докс, на наше переконання, чудово знав справжнє підгрунтя горезвісної фальшивки МОН. Знав він і про офіційну заяву МАУП від 26 червня. Проте 28 червня він опублікував міністерську фальшивку на сайті своєї агенції, а за кілька днів разом з екс-нардепом Шибком здійснив ще одну брудну провокацію. Цього разу вже не тільки проти МАУП, а й проти Української держави.

Запевняємо, що за свої злочинні антиукраїнські дії горе-писака з «АЄН» найближчим часом відповість, як то кажуть, по повній програмі! І за себе, і за того хлопця з розігнаної Верховної Ради.  

За матеріалами інтернет-видання «Акценти»