Таємні товариства: міфи та реальність

Ми продовжуємо публікацію книжки Миколи Сенченка та Валерія Гастинщикова «Таємні товариства: міфи та реальність»

МАУ-МАУ. У 1950-ті роки організація Мау-Мау була кенійським таємним товариством, яке боролося з утисками як підпільна військова сила. Переважна більшість його членів належали до племені гикую. Мау-Мау боролися проти європейців, які прийшли на їхні землі.

До появи європейців кенійці жили громадою, спільно володіли землею, не знаючи нічого про гроші. Коли прийшли європейці і запровадили грошові відносини, кенійці змушені були купувати речі, гроші поверталися назад до європейців у формі податків — це теж було незрозуміло кенійцям. Крім того, помилково вважаючи, що кенійський уряд володіє всією землею, європейці заявили, оскільки вони і є уряд, то мають право на володіння землею.

Усі землевласники вважали, і не безпідставно, що колонізатори крадуть у них їхню землю. Так розпочалося повстання.

Тисячі людей, які раніше мали власну роботу, тепер опинилися у владі європейців. Вони переважно займалися сільським господарством на тій самій землі, де працювали до приходу європейців — землі, яку вважали своєю.

Але найгірше було те, що за однакову роботу європейці платили місцевому населенню тільки п’яту частину того, що одержували білі поселенці.

Народ Кенії за підтримки таємних товариств вступив у змову проти білих людей, які втручалися в чужі справи. Товариство Мау-Мау було відгалуженням вже відомого таємного товариства Ароги. Гикую було найчисленнішим плем’ям у Кенії і першим, хто забажав покінчити із західним втручанням. Воно першим почало переконувати народ у перевагах незалежності, тому білі поселенці оголосили його поза законом. Товариство Мау-Мау кинуло всі свої матеріальні ресурси на боротьбу проти європейських колонізаторів.

Багато кенійців погодилося допомагати Мау-Мау, вони одержали гарну підтримку. Чого їм бракувало, те вони крали. Західний світ стверджував, що діяльність Мау-Мау фінансували комуністи, однак незаперечних доказів цього немає.

26 березня 1953 року, після різанини кенійців у Ларі, під час якої цілком було знищено родину Лукаса Кахангара, всього 97 людей, переважно жінок, Мау-Мау позбулися народної підтримки. Повстання Мау-Мау призвело до масової істерії і кровопролиття.

Згодом інфраструктура товариства Мау-Мау занепала. За англійськими джерелами, за 1952 — 1956 рр. було вбито 10 527 воїнів Мау-Мау і 2 633 захоплено англійськими військами в полон, коли повстання було в самому розпалі. Під час повстання загинуло тільки 63 європейці і троє азійських солдатів.

 

Меровінгські королі. Меровінгські королі були першими в династіях королів на території, що зараз називається Францією. Ця назва пішла від Меровінга — людини, як стверджується, яка була прямим нащадком Ісуса. Вважається, що нащадки Ісуса і Марії Магдалени оселилися в південній Франції у великій єврейській громаді. У V столітті нащадки Ісуса поріднилися з франкською знаттю і в такий спосіб заснували меровінгську династію.

Ватикан, який у своїй владі слідує лінії учнів Ісуса, виходячи з того, що в Ісуса, який дотримувався обітниці безшлюбності, не було потомства, робив усе від нього залежне, щоб перервати родовід Меровінгів.

Меровінгський родовід впливав на світові події навіть у ХХ ст. Відповідно до однієї історії, Тульське товариство присвятило свою діяльність поверненню Меровінгів на європейський трон. І тільки Адольф Гітлер і його нацистська партія перешкодили цьому.

Не всі теорії походження династії Меровінгів стверджують, що вона своїми коренями сягає Ісуса з Назарета і Марії Магдалини. Французький дослідник Жерар Седе зазначає, що Меровінги були нащадками інопланетних прибульців, які змішалися зі стародавніми юдеями. Відповідно до іншої історії про походження Меровінгів, засновника королівської лінії звали Меровехом. У нього було двоє батьків: один — людський, інший — міфічний. Його мати була вже вагітна королем Хлодіо, коли її під час купання в океані спокусила міфічна істота кенотавр. Меровінгські монархи вважалися більш священними, аніж наступні королівські династії. Фактичне керування країною здійснювалося канцлерами, яких називали Мерами Палацу.

Меровінгські королі ніколи не стриглися, у них була характерна мітка на тілі — по червоному хресту з обох боків. Вони носили одяг, облямований пензликами, що, як вважалося, мають силу зцілення. У гробниці одного з Меровінгів було виявлено золоту голову бика, кристалічну кулю і кілька золотих мініатюрних бджілок. Існує легенда, що Меровінги ведуть свій родовід від троянців. Гомер писав, що Трою заснувала колонія аркадійців. Відповідно до документів Пріорату Сіону (див.: Пріорат Сіону), аркадійці ведуть свій родовід від бенджамітів, виведених з Палестини юдеями ізраелітами.

Король Меровінгів Кловіс уклав угоду з Римською католицькою церквою, за якою він обіцяв скорити ворогів церкви — арійських визиготів і язичницьку Ломбардію, якщо та визнає його права на правління новою римською імперією «Новус Константинус». Ця угода діяла до вбивства його нащадка Дагоберта II, після чого церква розірвала угоду з Кловісом. Церква визнала легітимною династію вбивці і, зрештою, римським імператором було проголошено Шарлемане (Карл Великий). Церква вважала, що меровінгський родовід припинився, однак сину Дагоберта Сігеберту IV вдалося вижити. Рід Меровінгів, як стверджувалося, був продовжений у Септиманії Гійомом де Геллоном, предком Гофре де Буйона.

Див. також: Катари; Лицарі-Тамплієри; Пріорат Сіону; Тульське товариство.

Місцеве китайське масонство. Не секрет, що Китай завжди був переповнений таємними товариствами, головним чином політичної спрямованості. Їх не можна було порівняти, наприклад, з аналогічними масонськими організаціями Заходу. Виняток може становити тільки товариство «Свастика» — найстародавніший орден, створений приблизно 1027 року до Р.Х. Товариство складалося з трьох ступенів: (1) брати-учні; (2) доктора розуму; (3) гросмейстери.

Світову славу здобули китайські «тріади». Про їхню подібність до масонів писали багато авторів. Так, Густав Шлегель припускав: коли людство почало заселяти рівнини Середньої Азії, масонство могло розділитися на дві гілки — одна пішла на захід, інша — на схід. І та, друга, зна­йшла родючі землі в Китаї.

Передбачувані аналогії такі: (1) головним символом товариства тріади є трикутник, що, найімовірніше, пішов від його назви, однак до масонства це має такий же стосунок, як і священна трійця; (2) символи вівтаря — це крокомір і ваги; (3) система знаків і рукостискань. Члени товариства — це брати за іменами і фактом їхньої посвяти; вони поклоняються єдиному Богу. Ложі для навчання створено для наставляння старанних братів.

«Тріада» проводить свої зустрічі в спеціальних місцях, що їх називають ложами. Право доступу до них належить тільки особливій категорії братів. Для керівництва повсякденною діяльністю призначаються спеціальні люди: поважний магістр, старости, диякони, внутрішня і зовнішня охорона. Їхні справжні імена — Старший брат, Середній брат, Перший пункт, Другий пункт і так далі. Ступені встановлено для прийомних молодших братів, прийомних старших братів і дядька, які вважаються Посвяченими учнями, товаришами по гільдії і майстрами.

Крім того, за відсутності доказів, можна вдатися до такої інформації, в якій згадується про: (1) книгу Конституції, (2) посвідчення і значки, (3) підготовку кандидатів для проходження масонської процедури посвяти. Якщо це відповідає дійсності, то можна говорити про подібність між усіма таємними товариствами, зокрема про схожість їхніх законів, способів таємного спілкування один з одним, членством тощо. У «Тріади», наприклад, є заповіти, що скріплюються кров’ю, жертвоприношення, клятви. Якщо кандидат оприлюднить секрети товариства, на нього чекає смертна кара. Це суттєво відрізняє «Тріаду» від масонства.

 

Світовий Форум (Фонд Горбачова). Штаб-квартира цієї організації знаходиться на Західному узбережжі США, у Сан-Франциско, на вулиці з характерною назвою Масонська (Masonic street). Тут, серед тінистих пальм на березі Тихого океану, на території колишньої військової бази США Президіо, з 1992 року здійснює підривну роботу проти народів світу Фонд Горбачова, який 1995 року названо Світовим Форумом. Відомо, що Горбачов був навернений в юдаїзм і отримав під час посвяти у члени ордену «Череп і Кістки» юдейське ім’я Гольдзіберт Мордехай Соломонович.

Після розвалу світової соціалістичної системи Горбачов одержав як винагороду цю американську військову базу в районі Сан-Франциско. «Базу ліквідували, і дали там особняк Горбачову. А зараз для нього зводять масонський комплекс у Сан-Франциско. До того ж йому обіцяють посаду генерального секретаря всіх релігій. Горбачов одержав дві премії царя Давида, навіть серед євреїв немає таких, які удостоїлися б одразу двох таких премій. А неєврей Горбачов одержав. З формулюванням — «за заслуги перед єврейським народом». Усе це зроблено в рамках Гарвардського проекту».

Створення і подальший розвиток цієї організації безпосередньо пов’язані з діяльністю найбільшої мондіалістської структури — Ради з міжнародних відносин та державних установ і спецслужб США.

Рішення про створення Фонду Горбачова було ухвалено на Раді з міжнародних відносин. До того ж появі цього Фонду передувала складна процедура. Наприкінці 1991 року двоє членів Ради з міжнародних відносин Д.Гаррісон і А. Воссбрінк отримали завдання сформувати спеціальну організацію для прикриття підривної політики США на території колишніх республік СРСР. Цю організацію було названо Міжнародною асоціацією іноземної політики і зареєстровано Агентством США з міжнародного розвитку як приватну добровольчу установу, що «сприяє переходу до демократії і ринкових відносин у колишніх радянських республіках». Діяльність «асоціації» зводилася до транспортування гуманітарних вантажів до Росії і Грузії. Через цю «асоціацію» Міністерство оборони США направляло до Росії на своїх військових літаках залежані на складах Пентагона продовольство, медикаменти, списані одяг і обмундирування. Під прикриттям цих акцій, користуючись тим, що вміст літаків не перевірявся, а люди пропускалися до них без віз і обліку, ЦРУ і військова розвідка США переправили в СРСР велику кількість нових агентів і спеціальної техніки. «Через три-чотири місяці після створення Асоціації ті ж Д.Гаррісон і А.Вос­сбрінк отримали дозвіл колишнього президента СРСР Горбачова створити Фонд його імені, — пише О.Платонов. — Нова організація виникла на базі персоналу тієї ж Міжнародної асоціації іноземної політики. Протягом двох років обидві організації — Асоціація і Фонд — існують як сіамські близнюки в двох іпостасях, але під одним керівництвом.

Після створення Фонду Горбачов здійснив поїздку по США, де, виступаючи перед численними аудиторіями, заявляв, що з падінням СРСР світ вступив на якісно нову ступінь розвитку. Руйнування Російської цивілізації ознаменувало перемогу нової глобальної цивілізації. Відбувається заміна старої парадигми історичного розвитку на нову.

Горбачов зустрівся з президентами США Д.Бушем, Р. Рейганом, Д.Картером, Р.Ніксоном, Д.Шульцем. На зустрічі з президентом Рейганом Горбачов завірив його, що зробить усе для досягнення «нової інтегрованої глобальної цивілізації», керованої з одного центру. Очевидно, саме на цих зустрічах було загалом визначено завдання та етапи створення єдиного світового уряду і цілковитого підпорядкування людства керівникам масонсько-юдейській цивілізації.

Восени 1993 року Фонд Горбачова, і російський, і американський, разом з Фондом Раджива Ганді здійснив серію міжнародних нарад, де обговорювалися кроки, які необхідно почати протягом «історичного перехідного періоду» від цивілізації старого типу до інтегрованої глобальної цивілізації. Саме Фонд Горбачова (США) того ж самого 1993 року порушив питання про необхідність створення міжнародної організації, що візьме під свій контроль усі релігії світу, так званої Організації Об’єднаних Релігій.

План встановлення глобального контролю над людством здійснювався під прикриттям висунутого Фондом Горбачова «Проекту глобальної безпеки». Цей проект, декларуючи безперечні істини побудови світу без воєн і конфліктів, передбачав різке посилення влади наднаціональних міжнародних організацій, насамперед НАТО. Фактично у злегка закамуфльованому вигляді, цілковитий контроль над людством за проектом Фонду Горбачова передавався в руки США та їхніх союзників по Північно-Атлантичному блоку.

Не дивно, що «Проект глобальної безпеки» було схвалено Радою з міжнародних відносин 19 жовтня 1994 року. Тоді ж РМВ ухвалює рішення про перетворення Фонду Горбачова (США) і Міжнародної асоціації іноземної політики на одну нову мондіалістську структуру — Світовий Форум (МФ), очолювану Д.Гаррісоном. Формуючи цю нову структуру, світова закуліса немовби легалізує ідею єдиної світової держави і світового уряду. Перед МФ ставиться завдання поетапного руху до створення «глобальної держави» і «інтегрованого глобального правління», а також підготовка світової громадськості до думки про «прогресивність» і «необхідність» цих кроків.