Рейдери з міносвіти

Голові міжвідомчої комісії з питань проти дії незаконному
поглинанню й захопленню підприємств,
першому віце-прем’єр-міністрові України
М.Азарову

Шановний Миколо Яновичу!

Звертаємося до Вас як керівника найвищого державного органу, покликаного боротися з протизаконним і антисоціальним явищем, яким є сучасне рейдерство в Україні. В останні два роки воно поширилося і на сферу ос­віти. Особливо відчутно це проявилося щодо системи вищої недержавної освіти загалом і Міжрегіональної Академії управління персоналом зокрема. Ініціатором цього став міністр освіти і науки України С.Ніко­лаєнко.

Недержавним ВНЗ примусово почали змінювати організаційно-правову форму з господарських товариств на приватні вищі навчальні заклади, що у перспективі позбавляло їх належного юридичного захисту і зумовлювало ліквідацію у позаправовому порядку. Тим, хто відмовлявся це робити, затримували ліцензійні та акредитаційні справи, не погоджували організаційні документи. Всього таким чином було змінено організаційно-правову форму 150 із 200 недержавних ВНЗ. У цьому сенсі на Міжрегіональну Академію управління персоналом МОН чинило шалений тиск. Так було затримано розгляд близько 40 ліцензійних і акредитаційних справ, тривалий час не погоджувалися статутні документи, затримувалося вирішення інших питань, що неспростовно свідчить про потужну рейдерську атаку на МАУП, яку очолює міністр С.Нікола­єнко.

Міжрегіональна Академія управління персоналом виступила з критикою незаконних дій міністра і подала до суду. Господарський суд Києва своїм рішенням від 26 грудня 2005 року задовольнив позов МАУП до МОН стосовно збереження орга­нізаційно-правової форми та інших позовних вимог.

Попри все це С.Ніколаєнко не полишив своїх намагань знищити Академію і розпочав у листопаді — грудні 2005 року широкомасштабні репресії проти неї за допомогою ор­ганів прокуратури, вну­трішніх справ, податкових органів і державної ін­спекції закладів освіти. Завдяки потужному спротиву колективу співробітників, студентів Академії та їхніх батьків, за підтримки широкої громадськості, політичних і громадських діячів, незаконні дії, координовані С.Ніколаєнком, було зупинено. Проведеною згодом, у визначеному законодавством порядку, комплексною перевіркою податковими органами діяльності Академії порушень чинного законодавства не виявлено.

У своїх виступах С.Ні­колаєнко неодноразово висловлював думку про необхідність ліквідації приватних ВНЗ, безпідставно звинувачуючи їх у наданні неякісних освітніх послуг, стверджуючи про необ­хідність передачі їх майна в іншу власність, зокрема державну.

У квітні 2006 року С.Ніколаєнко розпочав новий наступ на Академію, аби відібрати її власність. Через незаконні перевірки МОН наказом від 3 травня 2006 року №1105-л на підставі рішення Державної акредитаційної комісії (ДАК) від 26 квітня 2006 року анулювало ліцензії шістьом відокремленим структурним під­розділам (ВСП) Академії. Наказом МОН від 6 жовтня 2006 року №2128-л на підставі рішення ДАК від 26 вересня 2006 року було анульовано ліцензії ще 26 ВСП Академії. До того ж анулювання лі­цензій відбулося знову ж таки незаконно, навіть без необхідних перевірок, у ВСП в регіонах. На засіданні ДАК її члени не мали проекту відповідного рішення і необхідних до нього матеріалів, що свідчить про незаконність, безпідставність і упередженість, прийнятого під тиском С.Ніколаєнка рі­шення. Проектами вказаних документів планувалася передача студентів МАУП до Відкритого університету розвитку людини «Україна» та Європейського університету, які очолюють, відповідно, П.Таланчук та І.Тимошенко, близькі до С.Ніколаєнка особи, що вказує на ознаки корупційних діянь.

С.Ніколаєнко всіляко протидіє видачі дипломів про освіту випускникам Академії 2005/2006 навчального року і випускникам поточного 2006/2007 навчального року. Усіляко затримується переоформлення ліцензій для ВСП Академії, про що ми повідомили органи прокуратури і подали позови до суду. Ухвалами Господарського суду Києва зупинено дію наказів міністра і рішення ДАК, а також заборонено оприлюднювати будь-яку ін­формацію про анулювання ліцензій Академії, яку деякі працівники МОН постійно порушують, очевидно, за вказівками С.Ніколаєнка.

Намагаючись уникнути відповідальності за свої незаконні дії, С.Ніколаєнко намагається тиснути на органи суду задля прийняття рішень на свою користь, щоб добитися своєї основної мети — зміни власності у найбільшому недержавному ВНЗ України.

Усі ці дії можуть призвести до нового напруження і протистояння, а, можливо, і соціального вибуху.

Свою незгоду з діями міністра С.Ніколаєнка висловили Національна служба посередництва і примирення і Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва, вважаючи їх протиправними (листи додаються).

Ми цілком поділяємо точку зору уряду на необхідність активної протидії злочинному переділу власності й підтримуємо його дії щодо захисту всіх видів підприємств, установ, організацій і підприємців усіх, без винятку, форм власності, які склалися на цей час.

Враховуючи викладене вище, наявність достатніх підстав і матеріалів, просимо розглянути наше звернення й ініціювати вирішення таких питань:

1)         Відсторонення С.Ні­­­­­колаєнка від виконання обов’язків міністра освіти і науки України;

2)         Порушення проти С.Ніколаєнка кримінальних справ за ст.206 КК України «Протидія законній господарській діяльності», ст.364 «Зловживання владою або службовим становищем», ст.382 «Невиконання судового рішення»;

3)         Зобов’язати С.Ні­колаєнка виконати закріплені за ним функції щодо видачі дипломів випускникам МАУП 2005/2006 н.р., які законно навчалися, виконали навчальні плани, яким за рішенням державної екзаменаційної комісії присвоєно освітні кваліфікації, що дають підстави для отримання дипломів державного зразка.

Голова Наглядової ради
Г.Щокін

Ректор
М.Головатий

Голова Ради трудового колективу
С.Ярошенко