Чому буксує Пенсійна реформа?

Закони про державне і недержавне пенсійне страхування містять три формотворчі засади функціонування пенсійної системи.

Перша засада — це реформована державна солідарно розподільча система, за якою запроваджено персоніфікований облік пенсійних внесків, даних про заробітну плату і стаж працівників. Усі ці показники впливають на розмір пенсії в майбутньому, що обраховується за спеціальними формулами. Зокрема, до уваги береться ціла низка чинників, а саме: вид трудової діяльності, спеціальні підзаконні акти, наприклад, про держслужбовців чи військових, та ін. Солідарний принцип побудови цієї пенсійної системи базується на такому принципі: нинішнє працездатне покоління фінансує виплату пенсій тим, хто вже завершив трудову діяльність; своєю чергою нинішнє покоління працівників сподівається на фінансування своїх пенсій майбутніми поколіннями.

Що ж до другої засади, то вона наразі в проекції — це обов’язкова накопичувальна система державного пенсійного страхування. Цю систему ще не створено, хоча експерти прогнозували її запровадження 2007 року, нині можна лише зіслатися на низку загальних положень про її впровадження. Найпопулярніше — «коли Україна досягне визначних економічних показників». У рамках майбутньої накопичувальної системи частина обов’язкових пенсійних внесків акумулюватиметься в загальнодержавному накопичувальному фонді і враховуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни задля отримання інвестиційного доходу та захисту його від інфляції. Пенсійні нагромадження на індивідуальних пенсійних рахунках громадян будуть їхньою власністю з правом успадкування у разі смерті власника. Перед тим, як проаналізувати третю, недержавну, засаду функціонування пенсійної системи, хотів би звернути увагу читачів на статистичні дані, які, на мій погляд, гальмують запровадження державної індивідуальної накопичувальної системи. Отже, чому буксує пенсійна реформа? Однією з основних причин, як на мене, є несправедливий розподіл пенсій. За повідомленням сайту «Острів», перший заступник голови правління Пенсійного фонду України Василь Кравчук на прес-конференції в Краматорську (Донецька область) зазначив, що найвища пенсія в Україні — більш як 20 000 гривень. Цю суму держава виплачує, гадаєте, кому: сталеварам, шахтарям? Ні, працівникам прокуратури. Щоправда, таких високооплачуваних пенсіонерів в Україні лише дев’ять. Чималі пенсії нині в численної чиновницької братії. Середня пенсія держслужбовців в Україні становить 1 626 гривень, а загальний середній розмір пенсії в країні — 457,45 гривні. Депутатська пенсія сягає 15,6 тисяч гривень. Однак, як зазначив Василь Кравчук, з 1 січня 2007 року виплату пенсій, що становлять вище 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (більше 10 000 гривень), тимчасово припинено. Що ж, можливо, нарешті вистачить ресурсів, аби розпочати впровадження пенсійної накопичувальної системи на державному рівні. Нині в Україні, за даними Міністерства праці і соціальної політики, перший рівень солідарно-розподільчої пенсійної системи забезпечує виплату середньомісячної пенсії в розмірі лише близько 30% середньомісячного заробітку. Це не відповідає загальноприйнятим міжнародним нормам. За стандартами Міжнародної організації праці і Європейського кодексу соціального забезпечення, це співвідношення має бути не нижче 40 — 50%. Досягти 50% показника співвідношення середньомісячні пенсії і зарплати, за прогнозами Мінпраці, вдасться в недалекому майбутньому завдяки запровадженню другого накопичувального рівня державного пенсійного страхування. Та це запровадження ще не є гарантією забезпеченої старості, вважають фахівці. І вони мають рацію, позаяк у нас ще довго існуватиме тенденція «перетягування ковдри» тими, хто, як кажуть, народився в сорочці. Отже, тепер розглянемо систему недержавного пенсійного забезпечення, що стартувала 2004 року. Вона базується на принципі добровільної участі громадян, працедавців та їхніх об’єднань. Її призначення — формування (за рахунок внесків працівників і працедавців, а також отриманого на ці засоби інвестиційного доходу) пенсійних накопичень, з яких буде виплачуватися додаткова до державної корпоративна (виробнича) чи просто накопичена в банку або страховій компанії пенсія. Словом, це недержавні пенсійні фонди (НПФ).

Отже, що таке НПФ? Недержавні пенсійні фонди можуть бути трьох видів: професійні, корпоративні й відкриті. Останні найчастіше створюють банки чи страхові компанії. У створенні професійних недержавних пенсійних фондів закон дозволяє брати участь профспілкам та їхнім об’єднанням, що відкриває можливість участі в керуванні фондами і встановлення контролю за напрямками інвестування пенсійних активів і пенсійних виплат учасникам фонду. До речі, професійні НПФ популярні серед профспілок тих чи інших виробництв, зокрема гірничо-металургійного комплексу, оскільки відрахування з них не підпадають під оподаткування, а лягають на валові витрати.

За офіційними повідомленнями, кількість учасників НПФ за дев’ять місяців 2006 року (дані за рік завжди оприлюднюються із запізненням) становила понад 138 тисяч осіб, і хоч, згідно з офіційною інформацією, сума накопичень у НПФ перевищила аналогічні показники порівняно з аналогічним періодом 2005 року в кілька разів — понад 118 млн грн проти 33 млн 805,2 тис. грн (2005р.), як кажуть, причин для оптимізму малувато, оскільки переважна більшість громадян з недовірою ставиться до НПФ. До речі, 2008 року нарешті мають створити НПФ для бюджетних організацій. Так ось, дивує сума коштів, передбачених у бюджеті-2008 на відкриття НПФ для бюджетників — ці гроші начебто підуть на такі організаційні питання, як створення системи адміністрування та розвиток регіональної мережі. Отже, для цього передбачено 200 млн грн. Ця сума значно вища за всі накопичення НПФ України (118 млн грн). З цього приводу можна багато коментувати, тому я утримаюся. Натомість розглянемо кілька практичних питань. Насамперед чи варто довіряти НПФ і як правильно їх обрати.

2004 року, коли почали зароджуватися НПФ і з цього приводу розпочалися дискусії в ЗМІ, в одній з телепередач екс-голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Віктор Суслов зауважив, що його комісія зіштовхнулися з ситуацією, коли одне товариство з обмеженою відповідальністю забажало у своєму офісі зареєструвати 11 недержавних пенсійних фондів. Не було законодавчих основ для відмови. Та коли подивилися на баланс підприємства в 10 000 гривень, то були шоковані. Віктор Суслов тоді сказав, що вони звертатимуться до Верховної Ради та Уряду, щоб терміново запровадити серйозні обмеження на реєстрацію фондів. І справді, обмеження було запроваджено, насамперед пожорсткішали вимоги до формування статутних фондів. Але найголовніше, що за законом засоби НПФ відділені від активів засновників, працедавців — платників внесків, інших фінансових установ і не можуть включатися в їхню ліквідаційну масу, тобто недержавний Пенсійний фонд не може бути оголошений банкрутом і ліквідований за законодавством про банкрутство. Однак, зважаючи на постійну економічну нестабільність, особливо фондового ринку, жоден закон не може гарантувати ефективної діяльності НПФ, тобто його високої дохідності й виконання взятих зобов’язань. Тому під час вибору НПФ треба звертати увагу на те, скільки років діє ця установа чи то банк, страхова організація на фінансовому ринку, чи має вона регіональну мережу, які в неї фінансові можливості. І знову ж таки, немалу роль відіграє сам зміст пенсійного контракту. Коли ви його укладатиме договір зі страховою компанією, зверніть увагу на те, чи є в ньому опція звільнення страхувальника від сплати страхових платежів у разі стійкої непрацездатності (інвалідність 1 групи) у період сплати страхових платежів, адже така опція означає, що внески за вас сплачуватиме страхова компанія, що є свідченням її фінансової і ділової зрілості, орієнтування на європейські стандарти ведення справи.

А ось тепер розглянемо питання, яке є актуальним для багатьох пересічних громадян. Як ви гадаєте, коли в трудових книжках роблять записи, а внески до Пенсійного фонду не здійснюються, — чи нараховуватиметься тоді трудовий стаж? Трудовий стаж у такому разі не буде зараховано. Отже, всім, у кого виникають підозри щодо чесності працедавця, то ці дані можна відстежити безпосередньо у Пенсійному фонді за місцем реєстрації. Тобто, якщо ви працюєте в Києві, а живете у Львові, то дані мають надходити до Пенсійного фонду за місцем вашої реєстрації. А ось чи зараховується трудовий стаж, коли людина працює за трудовою угодою без запису в трудовій книжці. Так, зараховується, але за умови, коли працедавець із зарплати переховуватиме до Пенсійного фонду внески.