Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Зрадливі гени професора БрюховецькогоЯк відомо, нині МАУП у судових баталіях з Міністерством освіти України обстоює конституційне право своїх студентів на вільний вибір місця і форми навчання. Ми вже повідомляли, що йдеться про подальшу долю 26 філій МАУП, які вирішив закрити Станіслав Ніколаєнко, і кількох тисяч дипломів про вищу освіту, що їх ніяк не дочекаються випускники нашого ВНЗ. Знову ж таки — через антизаконні рішення міністра. Позови Академії підтримано в судах першої та другої інстанції. Але протистояння триває. Представники міністерства всіляко зривають засідання, не з’являються до суду. А що, власне, їм залишається робити, коли сам Віктор Ющенко публічно розставив усі акценти. Мовляв, репресії проти МАУП не мають жодного стосунку до навчального процесу, намагання Ніколаєнка закрити бодай частину філій МАУП — це виконання політичного замовлення. Тобто типове чиновницьке кілерство. Віктор Андрійович фактично визнав увесь ланцюжок: замовник — уряд Ізраїлю та деякі юдо-нацистські міжнародні структури, посередник — сам Президент України, а брудна робота за Ніколаєнком та його хлопцями. Проте останнім часом у міністерській тактиці судового протиборства МАУП з’явився новий і навіть колоритний елемент — В’ячеслав Брюховецький, доктор філологічних і кандидат педагогічних наук з бездоганною трудовою біографією та журналістською освітою, автор семи книг, президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Віднедавна його постать бовваніє у суддівських коридорах та кабінетах либонь частіше, ніж у стінах його вищого навчального закладу. Що ж він робить? Не подумайте, що пан В’ячеслав виступає свідком, експертом чи офіційним представником відповідача, себто Міністерства освіти. Беріть вище! Ректор «Могилянки», подейкують, лобіює інтереси відомства товариша Ніколаєнка. Він хіба що за поли мантій не хапає суддів, без доповіді вривається до їхніх кабінетів, зловживаючи вродженою інтелігентністю служителів Феміди, і нидить, нидить, нидить… аби закрити МАУП. Мовляв, якщо не закриєте, то її не закриють, а якщо її не буде закрито, то дуже великі люди (ви так зрозумієте, чи вам прізвища назвати?) не спатимуть спокійно. Звісно, пан Брюховецький хоч і доктор філології з дипломом журналіста, але ж мусить усвідомлювати: гріш ціна юридичним дипломам з підписом того, хто грубо і нахабно порушує базовий принцип юриспруденції — не тиснути на суд! Це перше. Друге: ніхто не зобов’язує президента «Могилянки» любити МАУП та її керівників. Але так відверто працювати на ПОЗАЗАКОННЕ знищення конкурентів... Після цього в інтелігентному середовищі таким, як Брюховецький руки не подають. Сучасні історики вважають, що В’ячеслав Брюховецький є прямим нащадком козацького полковника середини ХVП століття, який невдовзі після смерті гетьмана Хмеля підло продав Україну. Це про нього і таких, як він, з гнівом написав Шевченко: «Раби, підніжки, грязь Москви!..» Треба віддати належне пану В’ячеславу — як ректор, а згодом президент «Могилянки» він доклав чимало зусиль, аби прізвище Брюховецький не асоціювалося із середньовічним полковником-зрадником. Але що діється сьогодні? Професор Брюховецький не просто підло намагається прибрати конкурента на освітній ниві — він клопочеться про нищення осередку українського патріотизму, духовності й освіти, він здійняв руку на славне лицарство-козацтво сучасної України, на її еліту. За матеріалами інтернет-видання «Акценти» Інші статті номеру |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |