ФИЛЕМОН І БАВКІДА

У квітуче селище на півдні Фрігії, якщо вірити давньогрецькому міфу, у негоду примандрували двоє старців і попросили щось поїсти. Однак ніхто не відчинив перед ними дверей свого житла, і тільки одна подружня пара — уже старенькі Филемон й Бавкіда — впустила їх до своєї убогої оселі та поділилася тим, що мали. Отак боги Зевс і Гермес випробували людську доброчесність. Наслідки не забарилися: селище знищив ураган з потопом, зате хижка Филемона й Бавкіди перетворилася на розкішний храм, де подружжя стало жерцями.

Филемона й Бавкіду було винагороджено довголіттям, усілякими гараздами й смертю в один день. А з їхніх тіл виросло дерево, що при одному корені мало два стовбури, і на його гіллі ніколи не переводилися квіти та плоди. На свята греки робили з нього вінки — як символ невмирущого кохання, що одухотворює життя.

Ось так! А що сталося з юними Дафнісом і Хлоєю після того, як їхні випробування завершилися весіллям, ми не знаємо. Мабуть, нічого було сказати...