Озброєний та небезпечний

Кілька років тому Міністерство внутрішніх справ започаткувало суперечливо-пропагандистські акції – місячники добровільної здачі усіляких там «стволів». Мовляв, законослухняним громадянам зброя не потрібна. За нової міліцейської мітли процес роззброєння, схоже, набув зворотного характеру – зброю почали всупереч закону роздавати.

Таке враження, що без обмежень. Принаймні такий висновок напрошується після ознайомлення зі щойно оприлюдненим списком озброєних. Колишній міністр МВС України Юрій Луценко, мов щедрий прапорщик, роздавав казенне майно наліво й направо, вочевидь, навіть не замислюючись, навіщо воно їм. Ну не стрілятиме ж, скажімо, колишній голова СБУ Ігор Дріжчаний одразу з трьох (!) пістолетів (а ще ж, певно, і службовий є)?!

Ласими до зброї були й інші високопосадовці. Ось як, приміром, Олександр Третьяков, Олексій Івченко, Іван Плачков, Євген Червоненко, Юрій Павленко, Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Юрій Поляченко, Олег Рибачук (два «стволи»), Ігор Ліховий, Давид Жванія, Віктор Балога…

Особливо уважним був Юрій Луценко до захисників народних інтересів – соціалістів. Зброю з рук колишнього однопартійця отримали Сергій Матвієнков, Володимир Бойко, Олексій Малиновський та інші нардепи від фракції СПУ. Чи не з неї «розстріляли» вони Луценка, коли усували його з посади міністра?

Окрім власне безглуздості, вражає список озброєних ще й одіозністю. Так, серед тих, хто зажадав зброї, є й міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко. Чи не з хабарниками у власному міністерстві зібрався воювати міністр? А може, відстрілюватиметься від студентів, яким незаконно затримує видачу дипломів? Чи від науковців, невдоволених руйнуванням системи української освіти? А може, Ніколаєнко збирався на війну з недержавним ВНЗ. Словом, озброєний і, зважаючи на особисту неврівноваженість, дуже небезпечний міністр. Можливо, варто повернутися до місячників роззброєння? Примусового. Ми за мир.