Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Ложка дьогтю не зіпсувала медуПроведення виставки-ярмарку «Книжковий світ-2006» збіглося в часі з днями відзначення української писемності. На тлі антиукраїнської істерії, розпалюваної одіозним гуманітарним віце-прем’єром Табачником, виставка вражала розмаїттям україномовної літератури (70–80% ). Надзвичайно великий попит мала навчальна література, зокрема видавництва МАУП. Принагідно зазначимо, що на престижній виставці книжки цього видавництва отримали нагороди: зокрема, дипломом відзначено підручник «Політична історія України ХХ століття», що посів друге місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» у номінації «Краще навчальне та навчально-методичне видання». Дипломом другого ступеня нагороджено й серію книжок «Бібліотека українознавства» у номінації «Краща книга про Україну». Всього за час виставки було проведено «День фантастики» та «День дитячої книги», а ще десятки презентацій книжок найрізноманітніших жанрів. Відтак номінантами виставки стали 34 видання з різних регіонів нашої країни. Гран-прі «Книжка виставки» (приз «Золотий Нестор-літописець») присуджено книжці Василя Касіяна «Пророк» (Видавництво «Веселка», Київ). Відтак протягом 9–12 листопада в столиці України відбувалася, без перебільшення, знакова для українців подія: столичний форум видавців — а це понад 300 видавництв з державною та приватною формами господарювання — попри стагнацію в нашій культурі засвідчив незворотність відродження національного книговидання, подальшу консолідацію письменства в пошуках етнічної ідентичності, а водночас місця українства в європейському контексті. А насамкінець, хоч як прикро, — про «ложку дьогтю», що про неї йдеться в заголовку до цих роздумів. Історія цієї «ложенції» нашим постійним читачам добре відома. Річ у тому, що вже не менш одіозний, аніж його брат по етносу Табачник, пан Фінкельштейн нещодавно заприсягся, буцімто ніколи й за жодні гроші не братиме участі в тих книжкових виставках, де стоятимуть ятки та стенди МАУП. Але ж, як усі ми добре знаємо, гроші для цього етносу — то неабияка спокуса. Тож ятка «Факту» на «Книжковому світі» була. І хоч виставлялися видавці МАУП і «фактівці» в різних залах, аби й надалі ускладнювати ситуацію щодо справді непростого співіснування українців та юдеїв, добродій Фінкельштейн «організував» «Відкритий лист від письменників, науковців, громадських діячів, видавців». Так би мовити, лист, адресований собі, себто видавцеві Фінкельштейну. В тому, з дозволу сказати, документі, підписаному 52-ма добродіями (від феміністки Віри Агєєвої до юдолюбивого Дмитра Павличка), в дусі невікопомної совдепії затавровано «пойменований ВНЗ». Звинувачується цей абстрактний ВНЗ у ксенофобії, зокрема в нелюбові до юдеїв. Що тут сказати? Хіба що порадити авторам «Листа» перелицювати цей наклеп на патріотів і переадресувати його «авангардові п’ятої колони», що дислокується на Грушевського і для якого біло-синій прапор, очевидячки, є національним… Та все ж, що б хто не казав, а виставка-ярмарок «Книжковий світ-2006» попри ложку аж ніяк не березового дьогтю запам’ятається всім нам, як ще один крок до відродження нашого слова, а відтак залюднення — і то вже на віки — двобічного шляху із варягів у греки. Мечислав Гонта |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |