Група підтримки Ніколаєнка: «червоний глузманат»

У відомій газеті псе­вдоміністра Ніколаєнка «Освіта України» з’явилася знову явно замовна «стаття» кількох підлеглих Ніколаєнка з черговими нападками на МАУП. Серед підписантів п’ять вельми цікавих осіб, зокрема ректор Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка В.Скопенко (якого заочі його ж спів­робітники часто називають, вибачте, Скотенком) та ректор Національної юридичної академії ім. Я.Мудрого В.Тацій, якого разом з його колишнім першим проректором Сташисем багато хто вважає одним з чільників «юридичної ма­фії». Саме ці два заклади посідають перші місця серед рейтингу найкорумпованіших в Україні. МАУП разом з Міжнародною Кадровою Академією неодноразово оприлюднювала ці дані про Скопенка та Тація як керівників найбільш хабарницьких ВНЗ. Наре­шті Ніколаєнко дав змогу цим характерним представникам «червоного ректорату» із хабарницьким запашком помститися МАУП. І хто б ще виступав! Скопенко, якому 72 роки і незаконно займає посаду держслужбовця? Та всі підписані ним дипломи за останні сім років можна вважати недійсними, ос­кільки граничний вік держслужбовця — 65 років. Тобто один з головних порушників чинного законодавства, який до того ж тримає на деканській посаді впійманого за руку хабарника, ще щось там намагається говорити про законність? Облиште, пане Скопенку, йдіть собі на пенсію або до буцегарні та не ганьбіть національного університету, який названий величним іменем Тараса Шевченка!

Те саме стосується й Тація, якій і досі, мабуть, перебуває під впливом свого єврейського заступника Сташиса, дружина, донька і онуки якого вже багато років проживають у США. Що ж робить тоді Сташис в Україні? Збирає разом зі своїм висуванцем Тацієм хабарі від українських студентів, аби його єврейська родина не бідувала в Америці? Цьому, очевидно, найбільше і заважає МАУП, яка ніколи не боялася називати кожного хабарника в освіті за прізвищем.

Цей «червоний ректорат», що впроваджував в Україні злочинну комуністичну ідеологію впродовж багатьох років, підтримав у пасквілі проти МАУП і такий собі В.Шовкун. Він є проректором Національної академії внутрішніх справ, але відомий не своїми науковими досягненнями, а постійним хворобливим сутяжництвом. Тобто завжди судиться зі своїми колегами, які то звільняють його з проректорської посади, то вимушені знову відновлювати за судовими рі­шеннями. Одне слово, той ще фрукт. Деякі з колег Шовкуна вважають його навіть винним у передчасній смерті ректора цієї академії, заслуженого генерала і вченого, якого, як кажуть, він та подібні до нього довів до інфаркту.

Цю не дуже шановану в освітянських колах трі­йцю підтримали на догоду псевдоміністрові Ні­ко­лаєнку ще дві особи з Криму на прізвища (вибачте ще раз) Аблятапов та Глузман. Зрозуміло, що в нападах на МАУП без глузманів і цього разу не обійшлося. Дістали їх, мабуть, конференції, доповіді, статті МАУП про звірства єврей­сько-більшовицького режиму, які «червоний глузманат» на чолі із комуно-соціалістом Ніколаєнком постійно хоче приховати. Не вдасться!

Отакі вони, добровільні прихвосні найневдалішого міністра освіти, який після своєї закономірної відставки ще матиме нагоду відповісти перед україн­ським судом за все ним скоєне. Сподіваємося, з усіма своїми поплічниками — різними скотенками та глузманами!

Вл. інф.