Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЧОГО ВАРТА ДІЯЛЬНІСТЬ НІКОЛАЄНКА ДЛЯ НАШОЇ ДЕРЖАВИ? ОДИН МІЛЬЯРД ШКОДИ!

Більш одіозного та більш непрофесійного міністра освіти і науки, як сьогоднішній соціаліст Станіслав Ніколаєнко Україна ще не знала. Такий висновок випливає з простого переліку наступних фактів.

МОН та Світовий банк

За повідомленнями ІТАР-ТАСС, Світовий банк вирішив призупинити надання Україні кредиту в розмірі 86,6 мільйонів доларів на комп’ютеризацію шкіл та призупинення програми «Рівний доступ до якісної освіти в Україні», яка була підписана в квітні ц.р. Підставою для такого рішення стали оприлюднені Рахунковою палатою ВР України результати перевірки використання МОН бюджетних коштів, які були виділені на комп’ютеризацію українських шкіл (понад 40 % шкіл в Україні досі не мають комп’ютерів). За даними Рахункової палати, відомство соціаліста Ніколаєнка з 90 млн. гривень бюджетних коштів 68 млн. грн. (або понад 75 %) використало неефективно чи зовсім не за призначенням. Наприклад, з запланованих та профінансованих з держбюджету 2560 навчальних закладів комп’ютерні класи отримали лише 697 (або тільки 27% від запланованих).

МОН та Рахункова палата

Рахункова палата неодноразово заявляла про те, що системні порушення в частині використання бюджетних коштів на державні цільові програми Міністерством освіти на чолі з Ніколаєнком не виправляються, а навпаки продовжують накопичуватися. В результаті державні заклади освіти «штампують» кадри, яких не потребують державні підприємства та бюджетні організації. Наприклад, 2,1 тис. випускників державних ВНЗ так і не потрапили на роботу в держсектор економіки, хоча на їхню підготовку державою було витрачено 17 млн. грн. В кінці 2005 р. Рахункова палата знову вказувала міністру Ніколаєнку на правопорушення та неефективне використання бюджетних коштів в сумі 114 млн. грн. В цілому Рахункова палата приходить до висновку, що «Міністерство освіти та науки, як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері освіти, не виконує покладених на нього чинним законодавством функцій щодо здійснення державної політики у галузі освіти».

МОН та профтехосвіта

Міністерством освіти і науки у 2004 — 2005 роках допущені правопорушення у використані коштів Державного бюджету України в галузі профтехосвіти на суму 66,8 млн. грн. Профтехучилищами в цей період перевищено обсяги державного замовлення з прийому у кількості 15 867 чоловік, а в 2005 р. зараховано без обґрунтувань потреби робітничих кадрів та понад визначені ліцензійні обсяги 963 учні. Неналежне виконання МОН під керівництвом Ніколаєнка своїх повноважень призвело, за висновками Рахункової Палати, до непрозорого планування бюджетних коштів та до порушення вимог чинного законодавства. В результаті затверджено за спеціальним фондом кошторисів без економічних обґрунтувань та безпідставно збільшено у 2005 р. надходжень на суму 9,1 млн. грн. Рахункова Палата вважає, що «непродуманість і певною мірою некомпетентність управлінських рішень Міністерства освіти і науки щодо оптимального забезпечення регіонів кваліфікованими робітниками сприяли порушенням чинного законодавства, що набули системного характеру».

На зупинках у Києві. Ось така освіта і потрібна?

МОН та вища освіта

У ході перевірки аудитори Рахункової Палати виявили, що внаслідок формування державними замовниками та їхніми підвідомчими ВНЗ ІІІ — ІV рівнів акредитації обсягів підготовки фахівців з вищою економічною освітою без вивчення потреб економіки витрачено неефективно і з порушенням чинного законодавства 268,7 млн. грн., зокрема по підпорядкованих навчальних закладах МОН — 245,1 млн. грн.

Перевіркою ефективності використання коштів Державного бюджету на підготовку фахівців з вищою юридичною освітою встановлені порушення чинного законодавства МОН та підпорядкованими йому ВНЗ ІІІ — ІV рівнів акредитації на суму 107,3 млн. грн. При цьому було виявлено, що 2,5 млн. грн. МОН направила на фінансування філій двох своїх ВНЗ, які взагалі не здійснювали підготовку кадрів. Приблизно те ж саме відбувається і з іншими напрямами підготовки фахівців з вищою освітою у державних ВНЗ. Аудитори Рахункової Палати стверджують: нормативна база з формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою є недосконалою, обмежує можливості працевлаштування випускників, а отже — неефективна.

МОН та середня освіта

Задіяний Ніколаєнком на державні кошти експеримент з зовнішнього тестування випускників середніх шкіл вважається, за багатьма оцінками експертів, ганебно проваленим. При цьому проведені тести не визнавалися ВНЗ, підпорядкованими МОН, як вступні екзамени, що взагалі зводить нанівець весь цей широкорозрекламований експеримент та витрачені на нього бюджетні кошти. В той же час українські школи закриваються (тільки за керівництва Ніколаєнка закрито понад 70 шкіл), в них не вистачає підручників, майже половина з них не має комп’ютерів, в школах квітнуть постійні побори з батьків на ремонти, придбання меблів, а то й просто на хабарі. МОН і в цій галузі освіти демонструє формальний підхід, некомпетентність, байдужість, неефективність та порушення діючого законодавства. Столичний віце-мер з питань гуманітарної політики В.Журавський на відкритому засіданні Київської міської ради публічно звинуватив Міносвіти в незабезпечені середніх шкіл підручниками (по Україні, за його даними, цей показник коливається на рівні 50%). Мер Донецька О.Лук’янченко також висловив з цього приводу претензії до міністра Ніколаєнка, стверджуючи на своїй прес-конференції, що «школи Донецька забезпечені підручниками лише на 70%».

Підручники та корупція

Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, яка об’єднує більшість видавництв України, подала на Міносвіти до суду за порушення умов конкурсу з видання підручників. Асоціація представляє інтереси трьох українських видавництв («Просвіта», «Навчальна книга» та «Наш час»), інтереси яких були грубо порушені МОН. За повідомленнями УНІАН, на видання підручників для шкіл з Державного бюджету на 2006 р. виділено 150 млн. грн., які розподіляє МОН серед «своїх» видавництв, зокрема названо видавництво «Генеза», що пов’язують з російським капіталом. При цьому в чисельних інтернет-повідомленнях стверджуєься про те, що так званий «відкат» за розміщення замовлення у видавництві становить 15-20% від суми замовлення. Іншими словами, з 150 млн. бюджетних гривень можуть бути вилучені 30 млн. на хабарі керівникам МОН. І це тільки за один навчальний рік.

Хабарництво

За повідомленнями ЗМІ, в державних ВНЗ квітне хабарництво за вступ на бюджетне навчання, в якому задіяні ректори, декани та інші відповідальні працівники вищих навчальних закладів, підпорядкованих безпосередньо МОН на чолі з Ніколаєнком. Найбільшими хабарниками, як стверджують студенти державних ВНЗ, є столичні заклади. Середній розмір хабаря у сьогоднішніх ВНЗ державної форми власності становить від 5 до 15 тис. доларів в залежності від престижу спеціальності та самого закладу освіти. Але на деякі факультети найбільш відомих ВНЗ хабар зростає до 15 — 30 тис. доларів (серед таких студенти та ЗМІ називають Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, Київський медичний університет імені Богомольця, Києво-Могилянську академію, Київський економічний університет). Міносвіти, яке зобов’язано жорстко контролювати підвідомчі заклади, не тільки не веде ніякої реальної боротьби з хабарництвом в освіті, а навпаки зайняло, по суті, захисну позицію, що може вказувати на певну особисту зацікавленість МОН в існуванні цього ганебного явища.

Фальшиві дипломи

Дипломи державного зразка та атестати про середню освіту раніше видавали безпосередньо освітянські заклади та несли за це відповідальність, в тому числі згідно Кримінального кодексу України. Сьогодні МОН видає дипломи та атестати централізовано через створене ним дочірнє підприємство «Освіта» та отримує за цю комерційну діяльність кілька десятків мільйонів гривень щорічно. Така новація впроваджувалася аби унеможливити видачу фальшивих дипломів. Таким чином, всю відповідальність за появу в державі недійсних дипломів Міносвіти взяло на себе. Водночас в інтернеті діє кілька сайтів (наприклад, diplomy.com.ua., dekan.org., vamdiplom.com та ін.), які за гроші пропонують видати дипломи будь-якого закладу освіти України. Ці дипломи виготовляються на справжніх бланках, з усіма ступенями захисту, з необхідними додатками, що вказує на можливе «супроводження» цих шахраїв з боку ДП «Освіта» МОН, яке є монополістом на видачу дипломів та атестатів. При цьому за окрему плату шахрайські сайти пропонують «провести» фальшиві дипломи через архів будь-якого ВНЗ, що вказує на системну корупцію в галузі державної освіти.

МОН та недержавна освіта

У ВНЗ недержавної форми власності І-ІV рівня акредитації навчається сьогодні в Україні близько 400 тисяч студентів, якими опікуються 25 тисяч професорсько-викладацького складу та 17 тисяч інших фахівців. Приватні заклади не тільки безкоштовно для держави готують висококваліфікованих спеціалістів, сплачують величезні податки, утримують на пристойній зарплаті професорів і доцентів, але й інвестували в економіку держави реальні 1,2 мільярда гривень. Але міністра Ніколаєнка, як носія комуно-соціалістичної ідеології, дратує, мабуть, саме існування недержавних закладів (за його власним зізнанням він спромігся знищити 100 ВНЗ). Конфедерація недержавних вищих закладів освіти України у своєму зверненні до Генерального секретаря ЮНЕСКО була вимушена констатувати, що «в Україні дедалі помітнішою стає цілеспрямована і послідовна руйнація освіти і науки, передусім у недержавному секторі, особливо з призначенням на посаду міністра освіти і науки представника Соціалістичної (колишньої Комуністичної) партії, відвертого більшовика Станіслава Ніколаєнка».

МОН та МАУП

Найбільш послідовною у відстоюванні інтересів недержавної освіти та громадянського суспільства є в Україні Міжрегіональна Академія управління персоналом. Коли Міносвіти на чолі з Ніколаєнком вирішили протиправно змінити організаційно-правову форму недержавних ВНЗ та затримали у зв’язку з цим на півроку ліцензування більше двох десятків спеціальностей і відокремлених структурних підрозділів, МАУП подала судовий позов і Господарський суд міста Києва позовні вимоги МАУП до МОН повністю задовольнив. З часом і сам Ніколаєнко офіційно відмовився від своїх протиправних вимог.

Але травля МАУП з боку Ніколаєнка не припинилася і він через організовані ним упереджені перевірки протягнув через ДАК нове протиправне рішення про анулювання ліцензії в деяких структурних підрозділах МАУП. На це рішення Національна служба посередництва і примирення України зробило висновок, що причиною трудового спору стали незаконні дії Міністерства освіти і науки України і Державної інспекції навчальних закладів (теж структура МОН) та рекомендувала міністру Ніколаєнку припинити дію свого протиправного рішення. Державний комітет України з питань регуляторної політики також вважає, що наказ Міносвіти щодо анулювання ліцензії у п’яти філіях МАУП був прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства. Якщо Міносвіти не виконає рекомендацій та рішень державних органів, то МАУП знову буде вимушена звертатися до суду, в тому числі і з вимогами матеріальних відшкодувань.

Попередні висновки:

1. Діяльність Ніколаєнка на посаді міністра освіти і науки призвела до правопорушень та неефективного використання коштів з Державного бюджету України, за оцінками Рахункової Палати, на загальну суму понад 570 млн. грн.

2. Ці порушення та нецільове використання бюджетних коштів призупинило надходження кредитів Світового банку для комп’ютеризації українських середніх шкіл в сумі 86,6 млн. доларів (загальний обсяг кредитування міг би скласти 350 млн. доларів).

3. Бюджетні та інші порушення сталися за висновками Рахункової Палати, внаслідок невиконання МОН на чолі з Ніколаєнком діючих законів та інших нормативних актів, формалізму, некомпетентності керівництва, а також невиконання покладених на нього функцій управління.

4. В освітянській галузі квітне хабарництво, корупція, клановість, безвідповідальність, що ведуть до руйнації української освіти і науки та до перетворення України в третьорозрядну державу.

Запитання до Уряду та Генпрокуратури

Чи варто тримати на високій зарплаті і посаді некомпетентного чиновника, який за відсутності необхідних здібностей нездатний повноцінно виконувати покладені на нього функції і діяльність якого тільки за 1,5 роки принесла Державі матеріальної шкоди майже на мільярд гривень?

За даними
Рахункової палати України та ЗМІ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com