Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
БРОНЗОВІ СТРІЛИ БЕРЕЖАНМісцевість навколо Бережан була заселена здавна. На околицях міста було виявлено залишки трьох стоянок доби пізнього палеоліту. Ці дані занесено до матеріалів і досліджень з археології СРСР, що їх видавали ще 1960 року.
Пізній палеоліт — це приблизно 38—11 тисяч років тому. Звичайно, люди які залишили по собі сліди перебування на цих теренах, селилися недалеко від води, тобто від ріки Золотої Липи, на високих і сухих берегах, біля лісу. Так археологи на горі Звіринець виявили залишки крем’яної майстерні давніх часів. Висновок про те, що це була саме майстерня, можна зробити з великої кількості первісних знарядь праці з кременю: різці, скребки, ножі, багато відходів від крем’яного виробництва — відщепів, платинок, нуклеусів.
В експозиції краєзнавчого музею можна побачити крем’яні серпи, наконечники, сокири. Добре представлено знаряддя праці, що належать до періоду нового крем’яного віку — неоліту. (з VI до III тисячоліття до н. е.). Це кам’яні шліфовані сокири, зернотерки.
На життя живих організмів, зокрема людей, мав великий вплив льодовик, що насувався з півночі і спричинив катастрофічну зміну клімату в Європі. Зупинився він у північних межах нинішнього Бережанського району. Саме після відступу льодовика на північ кочівні гурти найдавнішого населення повільно просувалися вгору Дністром і його притока ми (власне, нас цікавить Золота Липа). Саме сліди цих людей знайшов 1927 року Ю.Полянський на місці згаданих вище трьох
стоянок. Археологічні розкопки засвідчили, що в межах сіл Мечищів, Саранчуки, Конюхи (нині Козівський район) є сліди селищ неолітичного періоду. З тих знахідок можна судити, що тодішня людина займалася примітивним обробітком ріллі, розводила домашню худобу, вміла виготовляти глиняний посуд, варити страву, ткати полотно та шити одяг. Добре збереглися й представлені в експозиції глиняні пряслиця — прямий доказ існування ткацтва на території краю. Одним із
занять первісних людей було полювання, про що свідчать рештки тварин, що тоді водилися. Це ріг північного оленя, гомілкова кістка мамонта, зуб коня. Фонди музею зберігають ще роги оленя, зуб мамонта, колінний суглоб мамонта та інше.
Цікаву знахідку знайдено 1935 року в с. Вибудів, що колись належало до Бережанського повіту. Селяни викопали скриньковий гріб з кількох кам’яних плит. Це радше рештки напівкочового племені, що прийшло на наші землі із земель над Віслою і Сяном. Але цю знахідку, на жаль, не було науково опрацьовано і досліджено. У с Підвисоке теж розкопано могилу з обрядово скороченими кістяками й кам’яними
бойовими топірцями та глиняним посудом, прикрашеним відбитками шнурка. На жаль, ми дуже мало знаємо про той період на Бережанщині, коли камінь змінив новий вжитковий матеріал — бронза (від середини III до поч. І тисячоліття до нашої ери). Але знайдена археологами бронзова сокира у с Завалів (нині Підгаєччина), наконечні бронзові стріли в с. Потутори є доказом, що цей період у житті Бережанщини не випадковий у сув’язі поколінь. А в селах Волиця і Рибники є залишки поселення доби бронзи. Біля Бережан та в с Котові археологи відшукали кілька глиняних посудин, які зараховують до так званої висоцької культури. Це вже залізна доба (VI — IX ст.). Ці знахідки дають змогу уявити, на якому рівні був розвиток хліборобства і скотарства, зародження первісного суспільства на території краю.
Розвитку наших територій багато сприяло те, що вони були на торговельному римському шляху. Про це свідчать викопані римські монети в селах Котові і Мечищеві. А ще 1913 року в с. Рай знайдено в землі урну — попільницю зі спаленими людськими кістками. Свого часу її віддали до поміщицького двору, а далі її доля невідома. Це підтвердження того, що період римської доби характеризується збільшенням густоти населення, розвитком його релігійних уявлень . Шкода лише, що знахідок з того часу мало, та й про ті ми знаємо переважно з переказів.
За матеріалами інтернет- видань |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |