ЧОМУ ЧЕРНОВЕЦЬКИИ ШУКАЄ ВОРОГІВ?

Насамперед для нього самого. Та все ж він знову і знову наступає на ті ж самі граблі. Як стало відомо «Персоналу Плюс», останнім часом Черновецький знову замислився над питанням, як нашкодити Міжрегіональній Академії управління персоналом. Можливо, цей добродій вже вирішив усі столичні питання і за браком роботи взявся карати тих, хто дотримується інших поглядів? Та, озирнувшись навколо, бачимо, що ні. Ті ж самі розбиті дороги, невивезене сміття, старі водогони, які потребують заміни... Власне, повний перелік тих негараздів у столиці, на які мав би першочергово звернути увагу міський голова, зайняв би не один десяток аркушів. Та замість цього пан Черновецький вирішив зайнятися імітацією бурхливої діяльності. Щоправда, виходить це якось гротескно. То проводить збори начальників ЖЕКів, яких обіцяє перед телекамерами звільнити. То влаштовує«суботник» з прибирання сміття. Знову ж таки —перед телекамерами. Апофеозом «мудрості» нинішнього столичного мерастала ідея-фікс — як зарахунок заможних кияннадавати допомогу малозабезпеченим. Зрозуміло,це як мертвому припарка. Враховуючи те, що незабаром квартплата збільшиться втричі. Але й це для Черновецького не проблема — мовляв, кияни заможні люди і можуть платити більше. Натомість він забув сказати, що значна частина їх — пенсіонери та працівники бюджетної сфери. А отже, ціни за комунальні послуги «з’їдять» більшу половину доходів. Коли ж його про це запитують, то Леонід Михайлович замість чіткої відповіді намагається всіляко «з’їхати з теми». То йому журналіст не подобається, то видання, в якому він працює. Взагалі взаємини Черновецького зі ЗМІ — окрема тема. Чого варте лише розпорядження про те, що всі коментарі столичних чиновників можна буде отримати лише через прес-службу. Тобто, по суті, він запровадив своєрідну цензуру. Власне, Черновецький розуміє, що його головування в Києві скоро набридне самим киянам. Тож і зробив на всяк випадок «аеродром» — у Верховній Раді України. До речі, йому ЦВК дозволила визначитися з місцем роботи аж до 1 грудня. А до того часу киянам доведеться терпіти знущання цієї знакової постаті.

Ще на пам’яті, коли він людей, які вклали останні копійки від проданої квартири до будівельної компанії «Еліта-Центр», назвав «буржуями», котрі планували спекулювати квартирами («забувши», що кошти ці, як писали ЗМІ, крутилися в його банку «Правекс», а син Степан навіть був знайомий з аферистом). Потім його нащадок відзначився в одному з нічних клубів Одеси. Щоправда, цю справу швиденько зам’яли, а потерпілі в один голос свідчили, що самі впали на рівному місці. Хіба про це є час думати Леоніду Михайловичу? Ні, він мститиме тим, хто не згодний з його діями. Приміром, аби нашкодити Міжрегіональній Академії управління персоналом, пан Черновецький, як нам стало відомо з надійних джерел, секретаря Київради Олеся Довгого залучає консультантом одного з високопосадовців

Служби безпеки України. Власне, перший відомий широкій громадськості не завдяки своїм винятковим розумовим здібностям, а скандалом, героєм якого став син Президента Ющенка Андрій. Саме Олесь Довгий був тим самим другом, який подарував Ющенку-молодшому мобільний телефон вартістю в кілька тисяч, якщо не десятків, доларів. Олесь — син Станіслава Довгого, кандидата у народні депутати від «Нашої України» (№28), члена Партії промисловців і підприємців України, екс-голови «Укртелекому» та Держкомзв’язку, першого заступника голови Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку. До речі, за словами експертів, за час свого «правління» комунікаційною галуззю, Станіслав Довгий встиг збити собі досить таки кругленький капітал. До того ж не лише собі, а й допоміг своєму братові Тарасу. Брати Довгі після

майданних подій кінця 2004-го почали називати себе «революціонерами», хоча на Майдані їх видно не було, а про їхню фінансову підтримку стало відомо вже після революції. Звісно, у керівництві міста має бути молодь. Але одразу ж призначати на такі високі посади... Тим паче, що вони фактично не знають специфіки роботи...-Тут, схоже, задіяні якісь інші чинники, ніж підтримка молодих «дарувань». Чи не таким шляхом, через друга сина Президента України, пан Черновецький прагне пролобіювати свої інтереси? Саме свої, а не Києва? Що ж до висунутої нами версії про можливість «наїзду» на МАУП, тепер вже Черновецьким, час покаже. Але дуже хотілося б, аби пан мер перед цією спробою замислився, до чого все це призведе. Адже МАУП — один з найбільших платників податків Києва. А отже, чималі кошти перераховуються до бюджету міста. То ж чи варто псувати стосунки через свою надмірну самовпевненість?