КАЦМАН ЗАЛИВАЄ

 Одне з них — прибріхувати, казати не правду. Власне, те, чим і займався ледь не все своє «професійне життя» в журналістиці (за його слова ми — 33 роки) вже колишній головний редактор-газети «Столичные новости» та однойменного Видавничого дому Володимир Наумович Кацман. Утім, про це газета «Персонал Плюс», як і інші українські ЗМІ, писали не одноразово. Зрозуміло, в Кацмана знайшлися й захисники. Мовляв, Володя — дуже добра й душевна людина, яка у житті не має жодного ворога (цікаво, що ж тоді це за журналіст, який нікому не насипав на хвіст перцю і після публікацій якого негідників, щонайменше, не вигнали з роботи? Та це вже інше питання. — Ред.). Такий він білий і пухнастий. Проте варто було б тим, хто пише з Кацмана ледь не ікону, поспілкуватися з сусідом Володимира Наумовича. Для ветерана Великої Вітчизняної війни Бориса Трохимовича Пелипейка разом з вселенням Кацмана до квартири №58 на вулиці Мечникова почали ся самі проблеми. Адже це лише в пісні співається: «В нашем доме поселился замечательный сосед». Володимир Наумович, на щастя, не грає на кларнеті та трубі, але по при це завдає сусіду знизу чимало неприємностей. Річ у тім, що одразу після вселення Кацман почав перебудовувати свою квартиру. «Він без відповідних дозволів перебуду вав свою квартиру. Замі нив ванну на душову кабіну, перебудував туалет, пробив вхід до кухні з кімнати, — розповідає Бо рис Трохимович. — Крім того, у коридорі та в одній з кімнат прорубав невели кий канал, у якому прокла ли багатожильний кабель, порушивши цим цілісність перекриття, що може при звести до його руйнування».

Та комісія з ЖЕКу по рушень не знайшла. Та й чи могла знайти, якщо при ходила до Кацмана не так перевіряти, як вдати, що перевіряли. На той час т-канавку, про яку розповідає Борис Трохимович, вже було надійно сховано під покриттям. І щоб її знайти, потрібно було б його знімати. Навряд чи начальник ЖЕКу на це на важився б. Мабуть, не хотів псувати стосунки з «головним редактором». Та й перспектива бути зарахованим до лав «злісних антисемітів» (улюблена тема Кацмана) йому також не дуже хотілося. А тим часом Кацман, окрім того, що «заливав» на шпальтах своєму працедавцеві Рабиновичу, реально заливав свого сусіда знизу. Звісно, від такої неприємності ніхто не застрахований. Але якщо таке нещастя сталося з вами, то ви насамперед йдете до сусіда і намагаєтеся залагодити непорозуміння. Чи коштами, чи зробивши ремонт. Принаймні, так має вчинити будь-яка вихована людина. Володимир Наумович вирішив за краще, висловлюючись молодіжною термінологією, «прикинутися шлангом». «Я — не я, і вода не моя» — приблизно таку відповідь почули Борис Трохимович та його дружина Євдокія Давидівна від сусіда.   Потерпілі —літні люди (до речі, ветерани Великої Вітчизняної війни). Тож їхні скарги «високоморальний» і «бідний» Кацман просто зігнорував. «За ці п’ять років, скільки мешкає в нашому будинку Кацман, ми тричі робили ремонт. Незабаром доведеться робити вчетверте», — з сумом констатує Борис Трохимович. І, це, схоже, ще не все. Хоч би скільки зверталося подружжя до різних установ, все одно вони були на боці Кацманв. «Різні комісії, зокрема й Печерська райдержадміністрація зробили висновок, що нашу квартиру заливає через відсутність герметизації на стиках між душовою кабіною та стінками ванної кімнати. При   цьому  в  більшості відповідей ні слова про те, що Кацман незаконно за мінив ванну на душову кабіну», — скаржиться господар квартири. Тим часом представники   ЖЕК-

стверджують (і це зафіксовано документально), що у квартирі Кацмана жодних ремонтів, окрім косметичного, не було. Коли ж Пелипейки звернулися до директора організації «Липкижитлосервіс» (яка опікується житловим фон дом) з проханням надати інформацію про характер ремонтних робіт у квартирі Володимира Наумовича, то отримали відмову. Мовляв, така інформація надається лише з дозволу власника тієї квартири. Власне, на водити все листування Пелипейків з відповідни ми відомствами та органа ми не варто — цитувати бюрократичні відповіді не цікаво. А тим паче, у справі, де відповідач є «публічною людиною», як себе любить представляти Кацман.

Зрозумівши, що жодної допомоги від місцевої влади та службовців ЖЕКу не отримають, подружжя по дало позов до Печерського районного суду. Коли закінчиться процес — не відомо. Адже з літа 2005 року вже відбулося шість засідань, а кінця справі й досі не видно. Цікаво, що Володимир Кацман воліє гроші витрачати не на усунення вад свого ремонту, а... на адвоката. Ну а поки Феміда складає на терези всі «за» і «проти», Кацман, не наче навмисне, знову заливає своїх сусідів. «У нашій квартирі було сухо до 21 червня 2006 року. А потім — знову... Вода лилася з перекриття в кухні, стікала стінною шафою і розтікалася по всій кухні до дверей. І так тривало з 21 до 25 та з 27 до 31 червня. І нині стеля й стіни у кухні мокрі», — каже Борис Трохимович. Скільки це триватиме — Кацман його знає.

До його переїзду -Пелипейків не було жодних проблем. Та послала доля випробовування у вигляді Кацмана. Понад те, Володимир Наумович, схоже, навмисне хоче завдати найбільшої шкоди ветеранам. «Кацман часто-густо приїжджає додому пізно вночі автомобілем аж під самий під’їзд, голосно грюкає дверцятами та вхідними металевими дверима. У квартирі з гуркотом кидає важкі речі на підлогу, пересуває меблі. А оскільки звукоізоляція наших квартир всім відомо, яка, то ми, літні люди, одразу прокидаємося і вже до ранку не можемо заснути. На всі наші зауваження Володимир Наумович не звертає уваги. Сподіваємося, хоч ця замітка змусить Володимира Кацмана замислитися над своєю поведінкою. При наймні, якщо у нього зали шилася бодай крапля совісті.