ЗЕМНА ПАСТКА ДЛЯ ГЕНІЯ

150 років тому народився Никола Тесла (1856 — 1943)

Є дві цікаві “зачіпки”, які, гадаю, мусять передувати розповіді про таку особистість,  як Никола Тесла. Одна – як родова естафета – це його прізвище, що і у нас означає “тесля”. Саме їм, теслям, з давніх-давен слов’яни приписували магічну силу, пов’язану з Космосом.

Відомо: під час встановлення теслями хатнього сволока всі непричетні до будівництва обходили хату, а той, хто допомагав під час роботи, мав мовчати. Вважалося, що тесля міг ненароком наслати хворобу або нещастя, якщо зачує чийсь голос.

Зрозуміло, до сволока, цього своєрідного “верха” хати (його недарма ототожнювали з небом),  мали стосунок тільки виняткові люди, наділені особливим хистом.

Яким же був другий “віщий” знак? Це сам час появи на світ Николи Тесли. Хлопчик народився якраз опівночі, о 24-й годині – з 9-го на 10-е липня. За бажання у цьому факті теж можна добачити певний “космічний” вплив. Може, й справді саме оця “герменевтичність” і зумовила подальшу долю геніального фізика, лауреата Нобелівської нагороди…

***

Отож основні віхи його життя. Народився 1856 року в с. Сміляни, що в Хорватії. Починав працювати в Угорщині (на державному телеграфі і телефонній станції), затим у Парижі (на електровні). 1884-го емігрував до США. Виповнилося йому тоді 28 літ. І хоча у кишені Николи було майже порожньо, проте він мав неабиякий талант і величезне бажання знати і розуміти якомога більше. Проробивши недовго у лабораторії Томаса Едісона у Нью-Джерсі, він за рік розробляє вже власні винаходи. І то завдяки підтримці великого капіталу.

1887 року Тесла засновує свою лабораторію у Нью-Йорку.

Незаперечним етапом визнання стала Всесвітня Колумбійська Виставка у Чікаго (1893 р.), на якій Джордж Вестінгауз успішно використав для її освітлення систему змінного струму Тесли – на противагу Едісоновій системі постійного струму.

Коли 1891-го Никола дістав американське громадянство, його вважали вже за славетну людину. Однак невдачі теж траплялися. Зокрема, не було здійснено проекту радіомовлення у Лонг-Айленді – фінансист П’єрпонт Морган забрав назад гроші… Тут треба визнати залежність Тесли від фінансової підтримки, яка супроводила його все життя.

Тесла не сприймав світських зібрань, та й друзів у нього було зовсім небагато,  хіба що Марк Твен. Тому Тесла дуже полюбляв багато ходити пішки, ретельно рахуючи кроки. То були т його своєрідні пошуки відповідних до його вдачі “алгоритмів”.

Коли ж 1943 року Тесли не стало, на похованні його попри люті січневі морози було навдивовижу велелюдно. Присутні усвідомлювали: серед них не стало генія.

***

Робити аналіз відкриттів та винаходів Н.Тесли – річ марна: він був автором понад 700 патентів.

Втім, дещо згадаємо. У науці його доробок вагомий: від перших праць, присвячених технічному застосуванню обертового магнетового поля – до впровадження змінного струму в промислову електротехніку та теоретично-практичних розробок щодо високих напруг і високочастотних струмів, а також  радіотехніки.

Сучасники визнавали: Тесла як винахідник – надзвичайно сміливий, злети його фантазії не завжди були зрозумілими,  проте й тоді було очевидно: цей геніальний інтелект працює на випередження часу.

Ще 1899 року Тесла спостерігав (і досліджував!) руйнівну силу кулястих блискавок. А перед Другою світовою стало відомо, що він розробив пристрій, який своїм променем, завтовшки в одну стомільйонну сантиметра, здатен знищити 10 тисяч літаків на відстані 250 миль, розтопивши будь-який двигун, незалежно від гатунку палива!

Ще один значущий факт. Н.Тесла домовляється із Н.Чемберленом щодо продажу за $30 млн його променевої системи, здатної захистити будь-яку країну і з моря, і з повітря. С.Болдуїн, який 1940 року обійняв посаду прем’єр-міністра, відмовився поновити ці перемовини.

З іншого боку, відомо, що вчений не раз пізніше наголошував: це не “промені смерті”, тобто щось на кшталт лазерового потоку. “Мій апарат, - стверджував він, - випромінює часточки, що досягають досить значних чи мікроскопічно малих розмірів, даючи нам змогу, застосувавши будь-який інший промінь, передати маленькій місцині на великій відстані у трильйони разів більшу кількість енергії, ніж це можливо ”.

Тесла не втомлювався весь час повторювати: його прилад має тільки оборонний характер.

Є підстави вважати, що він щиро вірив: застосування цього винаходу зробить війни безглуздям.

Однак геній Тесли не зміг перебороти земного фатуму. Не таємниця, що його ідеї високочастотного (мікрохвилевого) радіовипромінювання для руйнації так званих агресивних об’єктів було реалізовано у США. Ця програма має назву HAARP (ГАРП) – High Frequency Active Auroral Research Program. (Задля об’єктивності зазначимо, що така програма існувала і в СССР, але на її розвій забракло фінансів.)

З побічними або й “плановими” ефектами цього різновиду зброї пов’язують чимало природніх катастроф останнього часу: повені, цунамі, землетруси, збурення озонового шару… А ще й потоки квазімонополів, які можуть стати каталізаторами ядерних реакцій. Тоді стратегічні ракети вибухатимуть не тільки на льоту, а й у шахтах… Глобальні зміни клімату – як наслідок їхнього застосування – можуть спричинитися і до спонтанного виходу на поверхню покладів вуглеводнів – нафти й газу… Додайте сюди ще й психотронні ефекти радіохвиль наднизьких частот – і матимете миттєвий відбиток чергового модулю катастрофи космічного виміру.

То в чому ж провина Тесли?

І чи була вона?

А може, вся його провина – це те, що він був генієм?

У цій болючій площині маємо на його захист один аргумент: він ніколи не звіряв своїх відкриттів паперу і помер, забравши із собою всі свої таємниці…

***

Тому на тлі певної загадковості цієї постаті й неможливості проникнути у зміст його ідей, зокрема, є сенс проглянути невелику статтю Н.Тесли, яку він написав на 51-му році свого життя.