ЛОКШИНА НА ВУХАХ ПОКУПЦІВ

Кажуть, на ринку вас можуть обвішати й обманути на гроші. Та чи застраховані ми від обману в супермаркетах?

В одному з київських супермаркетів стала свідком такої ситуації. Біля каси на транспортер чоловік і жінка викладали товар. Товару в них було не більш ніж на 80 грн, але касирка вибила їм чек на 150 грн. Обуренню чоловіка не було меж. Витягши весь товар та забравши чек, він самостійно перерахував усе ще раз. У чеку були товари, яких подружжя й не брало. На шум у торговельному залі зі службового приміщення вийшов якийсь чоловік (можливо, керуючий). Підійшовши до подружжя, він перевірив чек на наявні товари – клієнт мав рацію. Касирку негайно звільнили, а постраждалому покупцеві подарували пляшку дорогого вина. Цього разу справа завершилася на користь клієнта завдяки його уважності. І це не поодинокий випадок. За той час, що існують супермаркети, уже сформувалася система обману покупців. Чи можна захистити себе від цього? Так, можна, якщо запам’ятати кілька способів обману.

Одним з найпоширеніших – продати прострочений товар. Адже дуже важко визначити на око якість продукту, загорнутого у поліетилен (та ще й добряче заморожений) або «забетонований» у пластикову тару. Лише повернувшись додому, ми помічаємо, що викинули гроші на вітер. І добре, якщо справа закінчується лише цим, а не харчовим отруєнням. Коли купуєте товар у супермаркеті, уважно подивіться на етикетку. Іноді дуже розумні власники магазинів, аби продати прострочений товар, наклеюють поверх заводської етикетки власну з новою датою випуску та терміном споживання. Покупець бере товар, якій згідно з етикеткою є свіжим, а коли вдома його розпаковує, то отримає зовсім інше. Те ж саме і з вагою продуктів.

Однак не лише за допомогою фальшивих етикеток вмільці продають покупцям прострочений товар. Наприклад, за допомогою спирту на упаковках з соком або тортами змивають термін придатності та проставляють новий. Потім такий товар за нижчими цінами продають.

Ще один спосіб обману. Дуже часто на вітринах магазину можна побачити однаковий товар, але з різницею у ціні. Покупець, звісно, візьме той, що подешевше. Однак на касі йому проб’ють вартість дорогого аналога. Уважний клієнт помітить підміну ще біля каси, але більшість або зовсім не завважить різниці, або помітить її лише вдома, коли пізно вже махати руками.

Якось почула таку розповідь клієнта одного з супермаркетів Києва.

- Зайшов до магазину, щоб узяти пляшку Nemiroff. На прилавку стоїть коробка зі стаканчиками, яка коштує 48 грн, а така сама, але без них – 35 грн. Нащо витрачати зайві гроші? Узяв ту, що подешевше. Однак у чеку мені вибили, ніби я взяв горілку разом зі стаканчиками. О, це так «розводняк»! Різниця вартості товару піде у кишеню продавця. Тому коли отримуєте чек, дивіться не лише на перелік товару, а й на його вартість.

У супермаркетах страшно брати навіть товар у роздріб. На вітрині кожен товар, окрім ціни, має ще й код. Продавець зважує товар, пробиває його код та вагу, а каса, сполучена з центральним комп’ютером, видає вартість. Та не завжди вона правдива. Якщо ж звернутися до продавця, то дуже часто можна почути,  що товар тільки-но отримали, тому цінник виписати ще не встигли. Та й ціну видає каса. Як це робиться? Відповідь на це запитання знає лише програміст того чи іншого супермаркету. Отож ходіть до магазину з власним калькулятором, перевіряйте вартість роздрібного товару ще до каси. 

Обманюють навіть за допомогою штрих-кодів. Звичайно, їх зчитує касовий сканер, а комп’ютер автоматично фіксує ціну. Та іноді коди набирають вручну. І це вже сигнал для покупця – краще перевірити самому вартість товару, бо касир, який зобов’язаний знати коди товарів, може пробити код зовсім іншого, дорожчого, продукту. В одному з супермаркетів Києва касир замість глазурованого сирка пробив вартість коробки шоколадних цукерок (оце так нахабство!). Черговий адміністратор на запитання здивованого покупця відповів, що код цукерок  відрізняється від коду на сирок лише на одну цифру, тож у помилці винен комп’ютер.

У супермаркетах не лише продають прострочений товар та обвішують - вас ще можуть обрахувати. Частіш за все жертвами стають ті покупці, які беруть дуже багато товару. Кому ж хочеться стільки рахувати? А прийшовши додому, дуже часто можна виявити, що у чеку пробито або товари, яких ви не брали, або деякі з покупок вибито двічі.  

Навіть товарний чек може стати способом обману. Не завжди покупець бере чек. А це вже пастка для наступного покупця. Чому? Бо продавець може просто не скинути інформацію про попередні покупки. «Безчековий» покупець теж буває жертвою. На виході з магазину охоронник може заявити, що ви оплатили не весь товар. А довести свою правоту ви не зможете, бо не взяли чек. Навіть якщо таке сталося, в жодному разі не йдіть до службового приміщення, бо там вам можуть підкинути якийсь товар. Краще дочекатися приїзду міліції і вже тоді дозволити перегляд ваших покупок.

Та якщо у вас є товарний чек, перевірте його. Бо касир може не пробити товар, який ви справді придбали, але згідно з чеком не заплатили за нього. Контролер продивляється чек та фіксує неоплачену покупку, в результаті чого на вас накладають штраф. Останній, до речі, в жодному документі не фіксується, бо, згідно з уставом будь-якого магазину, потрапляє до кишені контролера, який виявив факт крадіжки.

Як боротися з обманом у супермаркетах? Лишень треба бути уважнішим і не брати дуже багато покупок. Краще зробити кілька походів у магазин.