ПОХОРОН НАДІЇ НА ВЛАСНЕ ЖИТЛО

Приблизно вісім років в Україні діє програма молодіжного житлового будівництва, мета якого - забезпечення молодих сімей та одиноких молодих громадян житлом. За її реалізацію відповідає Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву під головуванням Валерія Омельчука.

Програма забезпечення молоді житлом почала працювати 1998 року. Фінансування програми здійснюються за рахунок бюджетних коштів, а також через іпотечне кредитування, що його надають комерційні банки. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року, на отримання кредиту мають право молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни, яких, згідно із законодавством, визнано такими, що потребують поліпшення житлових умов. Кандидату не повинно бути більш як 35 років. Кредит видається терміном до 30 років. Перший внесок кандидата у позичальники, згідно з підпунктом 3 пункту 17 Положення, становить не менше 6% передбаченої вартості будівництва (реконструкції) чи експертної оцінки вартості придбання об'єкта кредитування. У разі надання кредиту на будівництво (реконструкцію) житла кандидат вносить зазначену суму двома частинами:    на момент укладення кредитної угоди – на менше половини цієї суми, а також кошти на страхування в період будівництва (реконструкції) житла, виходячи із загальної суми внесків позичальника; під час остаточних розрахунків протягом десяти днів після отримання в бюро технічної інвентаризації технічного паспорта з урахуванням фактичної площі збудованого (реконструйованого) житла – решту коштів.
   Відповідно до п. 20 Положення, розмір кредиту на будівництво (реконструкцію) житла визначається регіональним відділенням Фонду, виходячи з норми 21 кв. м загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. м на сім'ю (далі - нормативна площа), вартості будівництва (реконструкції) житла за цінами, що діють на час укладення кредитної угоди, та витрат на страхування в період будівництва (реконструкції) житла.
   Розмір кредиту на придбання житла визначається регіональним відділенням Фонду, виходячи з нормативної площі житла та експертної оцінки.  

Цей самий документ зазначає: позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з 3% ставкою; позичальник з однією дитиною звільняється від сплати відсотків; з двома дітьми – за рахунок бюджету погашається 25% суми кредиту; з трьома дітьми і більше – погашається вже 50% кредиту. Остання категорія позичальників має перевагу під час надання позики.  

Нині існує схема рейтингу кандидатів на отримання пільгового кредиту. Бали виставлятимуться за такими критеріями:

- молоді люди або сім’ї, в яких один з членів належить до категорії позачерговиків або є першим на черзі - 10 балів;

- якщо один з членів сім’ї  поточного року досягає граничного віку – 9 балів;

- молоді вчені, сім’ї, в яких один з членів відноситься до таких – 8 балів;

- молоді спортсмени, які мають досягнення на національних та міжнародних змаганнях, а також ті, які входять до складу збірної України, – 7 балів;

- молоді люди, сім’ї, в яких чоловік або дружина стоять на обліку з поліпшення житлових умов: від 3 до 5 років – 5 балів, від 5 до 10 років – 6 балів, більш як 10 років – 7 балів;

- молоді люди, сім’ї, в яких один з членів має наукове звання: старший науковий співробітник – 1 бал, доцент – 2 бала, професор – 3 бала;

- молоді люди, сім’ї, в яких один з членів має науковий ступінь: кандидат наук – 4 бала, доктор наук – 5 балів;

- за кожну дитину по 1 балу;

- строк реєстрації кандидата в управлінні фонду: до 3 років – 1 бал, від 3 до 5 років – 2 бала, більш як 5 років – 3 бала.

Іпотечне кредитування. Іпотека – це кредит під заставу нерухомості.  Надавати кредит за програмою молодіжного кредитування мають право банки,  відібрані на конкурсній основі Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву. А саме: АППБ Аваль, ТОВ Банк «Фінанси та кредит», КБ Експобанк, АТ Індекс Банк, АТ Кредит Банк (Україна), ВАТ Кредит промбанк, ВАТ Мегабанк, АКБ Меркурій, ЗАТ Міжнародний Іпотечний Банк, АКБ «Мрія», ВАТ КБ «Надра», АКБ «Правекс», ЗАТ КБ ПриватБанк, АК Промислово-інвестиційний банк, (ЗАТ) ВАТ Родовід-банк, ЗАТ ТАС-Інвестбанк, АКБ ТАС-Комерцбанк, ТОВ Укрпромбанк, АКІБ УкрСиббанк, АКБ Укрсоцбанк.

На банківські кредити також надається компенсація. Механізм ії призначення визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» від 4 червня 2003 року. «Часткова   компенсація   визначається   в  розмірі  однієї облікової ставки Національного банку для кандидата,  який  не  має дітей  або  має  одну  дитину;  півтори  облікової  ставки  -  для кандидата,  який має двох дітей;  подвійної облікової ставки – для кандидата,  який  має  трьох  і більше дітей;  додатково в розмірі половини  облікової  ставки  -  для   кандидата,   який   потребує поліпшення    житлових    умов.   Розмір   часткової   компенсації визначається на день укладення кредитного договору і не може  бути вищим  за  відсоткову  ставку за  кредитом».  

Програма, якщо до неї придивитися уважно, непогана. А як насправді у житті?

Нині офіційно на квартирному обліку стоять близько 90 тисяч молодих сімей (за підрахунками Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву – 600 тисяч). Для забезпечення тільки офіційного числа потрібно приблизно 18 - 20 млрд грн. Тоді як, згідно з Державною програмою забезпечення молоді житлом на 2002 - 2012 роки, на будівництво (реконструкцію) та придбання житла для молоді передбачається виділити лише 5,8 млрд грн. Де взяти 14,2 млрд, яких немає? І проблема не лише в грошах. Зі слів міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка, ситуація із забезпеченням житлом населення України дуже складна. І найболючіше ця проблема б’є по молодих родинах. «Середня забезпеченість житлом в Україні - близько 20 кв. м загальної площі на одну людину, тоді як у розвинутих країнах цей показник удвічі-втричі вищий. Водночас у черзі на отримання житла стоїть близько 1,5 млн. У середньому щорічно житло отримують лише до 30 тис. черговиків. Це означає, що за збереження нинішніх темпів середньому черговику доведеться чекати житло близько 60 років». Крім того, в Україні дуже мало людей,  спроможних купити собі житло. Згідно з оцінками банківських експертів, нинішніми іпотечними житловими кредитами комерційних банків може скористатися лише від 8 до 10% працездатного населення, і то зі значними доходами. Тільки цей прошарок населення, адже більшість громадян одержують в середньому 934 грн (середньомісячна зарплата по Україні). До того ж великий розмір першого внеску за іпотечним кредитом (він сягає 30%), високі відсоткові ставки житлового кредитування, висока вартість одного квадратного метра житла. Лише в Києві цей показник сягає  в середньому 1 600 дол. за кв. м. І ця вартість дуже відрізняється від нормативної вартості, встановленої Держбудом – від 2 980 грн за кв. м у Криму до 3 134 грн у Києві.   

Бюджетом-2006 передбачено 130 млн грн на пільгове державне кредитування (тоді як експерти наголошують - потрібно 500 млн). Загалом фінансування програми упродовж останніх трьох років залишається на одному рівні, тоді як ціни на житло постійно зростають. Проблема стає ще загрозливішою, позаяк у програмі передбачено пільгове кредитування. Молодіжні кредити з частковою компенсацією отримали приблизно 15 тис. сімей. Здебільшого кредити отримано через банки, які, згідно зі згаданим вище Положенням Кабінету Міністрів від 4 червня 2003 року, здійснюють часткову компенсацію у межах, передбачених Фонду на цю мету в державному та місцевих бюджетах. А ось за недофінансування позичальники компенсацію не отримають. За підрахунками Міністерства фінансів, на виконання умов договорів на часткову компенсацію відсоткової ставки комерційних банків нині потрібно щонайменше  56 млн грн, тоді як у бюджеті зафіксовано цифру в 30 млн. Цікаво, за рахунок чого держава має намір покрити дефіцит фінансування? Якщо за рахунок залучення міфічних позабюджетних джерел, то це останній цвях у труну програми забезпечення молоді житлом. Загалом їх було чотири.

Перший – запит від 26 листопада 2005 року Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту та Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву до Генеральної прокуратури. У запиті вимагали перевірити факти неправомірного завищення вартості послуг ріелторських компаній, які співпрацюють з регіональним відділенням Фонду в Києві, а також їхніх «сумнівних» послуг з питання отримання у Фонді пільгових кредитів та кредитів за програмою часткової компенсації банківської пільгової ставки. І це на тлі заяв пана Омельчука (голови Держфонду) про прозорість програми кредитування.

Другий – факти про зловживання,  надані Союзом молодих соціалістів під час недавнього пікетування будинку Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Одних лише порушень фінансового та бюджетного законодавства виявлено на 256 млн грн, порушень тендерного законодавства - на 196 млн грн. З порушеннями було надано 106 пільгових кредитів на суму 11,5 млн грн.

Третій – з 1 січня поточного року почав діяти новий закон, що захищає права неповнолітніх дітей. Цей документ містить вимоги отримання згоди органу опіки для отримання будь-яких правових дій з нерухомим майном, якщо правом його користування володіють діти. Така законотворча норма схвилювала банки.

Справа в тому що, за іпотечного кредитування нерухомість, що мають придбати, стає заставою. Якщо до вступу в силу закону для оформлення цієї застави було достатньо представити стандартні документи на нерухомість та згоду на кредитування всіх членів сім’ї, то, згідно з новими правилами, якщо у кредитованій квартирі прописано малолітню дитину, потрібно представити дозвіл місцевої опікунської ради. Якщо такого документа нема, банк у разі неповернення кредиту не матиме права продати заставу. Здавалося б, що ж поганого у намірі захистити дітей від можливого використання їх  як засобу отримати квартиру? Справа в тому, що опікунські ради почали відмовляти у виданні таких документів, побоюючись брати на себе відповідальність за можливе виселення дитини з квартири. У результаті банки різко згортають кредитування сімей з дітьми, які на момент отримання кредиту не досягли  десятирічного віку. Банкіри ж побоюються клієнтів, які заздалегідь спланували не повертати кредиту. У такому разі опікунські ради завжди стануть на захист дітей.

На звання трунаря програми забезпечення молоді житлом та й вирішення житлового питання загалом  претендують мер Києва Леонід Черновецький (банк якого також видає молодіжні кредити) та секретар Київради Олесь Довгий (якого привів на цю посаду нинішній столичний мер).

З їхнього подання невдовзі у Києві має розпочатися будування так званого соціального житла. «Квартири будуть у власності міської громади. Користуватися цим житлом зможуть молоді сім’ї. Отримуєте квартиру – живете у ній, поступово заощаджуючи на нову, якщо не можете взяти кредит. Можливо, це не дуже комфортне житло, але там буде все потрібне для молодої сім’ї. Платите лише символічну оренду, збираючи кошти на купівлю власної квартири. Зібравши потрібні кошти, купуєте власну квартиру, а ця дістається іншій сім’ї», -  говорить Олесь Довгий.

Ще далі пішов Черновецький. Вручаючи ордери на житло громадянам, які перебували на квартирному обліку, він закликав не поспішати з приватизацією: «Ви отримаєте можливість увійти у нові квартири. Моє прохання – не намагайтеся приватизувати житло, оскільки багатьох з вас можуть «надути». Тільки-но ви приватизуєте житло, одразу формально станете власниками великих грошей… Не робіть цього. Це не правильно. Живіть у цих квартирах все життя. Потім у вас з’явиться можливість придбати кращі квартири своїм коштом. А ці квартири перейдуть до тих, кому вони найбільше потрібні». Паралельно із цим мер збирається припинити програму кредитування для молоді: «Мені не подобається кредитувати людей, які не мають грошей. Як же вони повертатимуть ці кредити? Усім, хто потребує квартир, треба їх надавати за рахунок комунального житла».

Схоже, за таких пропозицій чиновників у країні взагалі забудуть про одруження і не народжуватимуться діти.