ШЕЛЬМУВАННЯ ТЕРМІНАМИ

Запобігання, пом’якшення наслідків, реагування на сіоністські проекти, серед яких інтегральним є глобалізація, руйнування національної ідентичності гоїв, потребують вивчення механізмів їх реалізації.

За часів юдо-соціалістичної імперії СРСР майже обов’язковим ритуалом усунення будь-якого опору неправедним діям було шельмування шляхом таврування особи, соціуму чи навіть нації, як у випадку з кримськими татарами, балкарами, чеченцями, українцями тощо.

Існує відпрацьоване кліше, набір термінів для таврування. Найпоширенішим терміном є антисемітизм. Основна мета таврування терміном антисемітизм — параліч опонента. Механізм його дії — острах. Існує хімічний аналог цього терміна — отрута кураре. Кураре паралізує жертву, яка при цьому зберігає відчуття болю, фізичних тортур. Так само, застосовуючії термін «антисеміт», сіоністи намагаються морально придушити опір, залякати опонента. Острах, точніше жах, базується на сіоністському суто юдейському винаході, широко застосованій тех-нології морально-фізичного терору. Останній застосовується не тільки до гоїв, а й до своїх «відступників», яким був, наприклад, Спіноза.

Новітні сіоністські проекти, насамперед світові війни, основна мета яких полягала в масовому знищенні та пограбуванні гоїв, реалізуються не в останню чергу з відповідним термінологічним супроводом. Пусковим механізмом Першої світової, як відомо, був терористичний постріл юдея Принципи. Результатом її стало створення двох держав, двох ідеологічних квазіантиподів — СРСР та ноствеймарської Німеччини. Створювалися нові структури за організаційної та фінансової підтримки одного джерела — світового сіонізму. Очолили нові держави юдеї. Відмінність нових держав була відзначена термінами «фашизм», «націонал-соціалізм», «більшовизм», «комунізм» та ін. При цьому відчуття ідеологічної відмінності, ненависть були прищеплені населенню обох країн. За нуклеарною аналогією було створено дві критичні маси і залишилося їх звести, аби виник потужний вибух. Так було реалізовано другий етап світового геноциду — другу світову. Програли її всі гої — і українці, і німці, і росіяни, й інші. У виміру людських жертв — це десятки мільйонів військових, цивільних, дітей, літніх людей. Економічно — зруйновано центри, безцінні скарби культури гоїв; зникло (начебто невідомо куди) золото і комуністів, і фашистів.

Розпочато третій етап світової бойні. Шляхом штучного соціального потрясіння (за Ф.Достоєвським з роману «Біси» — «пустити судому») — Чорнобильської катастрофи знищено СРСР. Зновутаки шляхом чергової соціальної провокації 11 вересня 2001 р. означена полярність — терористи і антитерористи. Жертвами її вже стали, зокрема, Афганістан, 19 відсотків етносу якого становлять хазари, і Ірак. Головним об’єктом агресії є руйнування джерел національної культури — Національної бібліотеки і Національного музею — перлин світового рівня, предмета гордості не тільки мешканців долини Тібру і Євфрату, а й усієї світової спільноти. Руйнування національної ідентичності полягає також в ототожненні мусульманства з тероризмом. Економічні збитки — пограбування природних ресурсів жертв агресії.

Тривалий час поширеним сіоністським терміном був інтернаціоналізм. За механізмом дії він є аналогом вірусу іму-нодефіциту: знищення природного імунітету робить організм беззахисним перед зовнішніми і внутрішніми небезпечними чинниками, будь-якими хворобами.

Споконвічно природним імунітетом, відчуттям етнічної, національної спорідненості наділені соціальні структури всіх екосистем. Титульний етнос формується під впливом характерних для певної географічної території фізико-хімічних чинників. Ментальним, філософським проявом природного імунітету нації є рецептори-датчики націоналізму. Наявність нервових рецепторів націоналізму, подразнення яких миттєво мобілізує національну спільноту на захист її інтересів від будь-яких загроз, відокремлює націю від етносу. Саме на руйнування відчуття етнічної, національної ідентичності, блокування нервового рецептора-націоналізму і спрямований глибинний зміст терміна «інтернаціоналізм». Втрата відчуття національної ідентичності позбавляє етнос вольової наснаги, робить його соціальним аутсайдером, легкою здобиччю загарбників. Тривале використання терміна «інтернаціоналізм» зрештою розкрило широким масам його справжній, підступний зміст. Тому зараз термін «інтернаціоналізм» почуєш зрідка. На заміну йому підкинуто термін-синонім «лібералізм». Нині лібералізм став ідеологічною платформою всіх, за поодиноким винятком, партій України так званого національно-патріотичного спрямування. Таким винятком з огляду на програму є Українська Консервативна партія.