Б’ЮТЬ НЕ ЗА МОВУ, Б’ЮТЬ ЗА ЯЗИК. ОСОБЛИВО - ЗА ДОВГИЙ

Парламентські перегони завершилися перемогою Партії регіонів, але через об’єднання політичних сил іншого табору вони залишилися у меншості.

Трохи подумавши Партія регіонів, або люди які дуже їм симпатизують вирішили зіграти на тяжінні населення Східно України до російської мови, щоб хоч трохи урвати собі влади.

І пішло-поїхало: Донецька, Миколаївська, Дніпропетровська та інші області, а також місто Севастополь проголосили російську мову регіональною. У Криму ситуація навколо  мовного  питання розгорнулася в дуже цікавій формі. 24 травня на центральній площі Сімферополя активісти громадського об’єднання «Прорив» та Народного фронту «Севастополь — Крим — Росія» провели пікет під гаслом «Скасувати українську мову за непотрібністю».

Проти надання російській мові якогось особливого статусу виступають не лише прокурори та Президент, а й населення деяких областей. На одному з донецьких сайтів було опубліковано лист донеччанина, який з обуренням заявляє: «Хто сказав, що російська мова тут пригноблюється або якимось чином ущемлюють її права? Це неправда. Невже наші депутати думають, що простому донеччанину нічого, окрім російської мови, не треба?! Краще б міськрада розібралася з ситуацією в місті. Нарешті подумали б про те, що Донецьк — це не лише вулиця Артема та прилеглі бульвари».

Враховуючи останні події в країні навколо російської мови, можна сказати, що в Україні розгорнулася «мовна війна». Особливої гостроти та гіркоти додає недавня заява Держдуми Росії про розгляд питання про можливу передачу Криму Російській Федерації. Поки що «мовна війна» ведеться хоча й жорсткими, але здебільшого мирними методами. На дії місцевих рад центральна влада реагує силою закону. Однак дуже часто так буває, що у боротьбі виграє той, хто ігнорує закон. Саме тому у війну увійшов Президент. Він одразу запровадив важку артилерію — Конституційний Суд. Віктор Ющенко у своєму радіозверненні наголосив на потребі привести до присяги суддів Конституційного Суду України. А також зробив наголос на тому що,  національні інтереси України виключають будь-який її поділ за мовною, релігійною чи територіальною ознакою.

У зв’язку з Конституційним Судом варто нагадати, що цей орган вже якось висловлювався щодо мовного питання, коли давав тлумачення змісту мовним статтям Конституції України. Тоді його вердикт був однозначний: питання, що регулюють сферу застосування української мови та мов національних меншин, не належать до сфери компетенції органів місцевого самоврядування, якими є обласні та міські ради. Це питання може регулювати лише вищий законодавчий орган — парламент. Немає сумніву, що новий склад Конституційного Суду визнає рішення окремих обласних та міських рад стосовно надання російській мові статусу «регіональної» такими, що не відповідають Основному Закону.

Попри заяви представників Партії регіонів та її прибічників про притискання російської мови, саме такої проблеми в Україні немає. Ще ніхто, як здається, не отримував тумаків за те, що він розмовляє російською мовою.