РОЛЬ НЕДЕРЖАВНОЇ ОСВІТИ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ

Важливим елементом підготовки фахівців різних сфер є вища освіта. Остання являє собою певну систему, що включає державну, муніципальну та приватну освіту.

Послуги державної освіти надаються організаціями, які створені державою та підпорядкованими їй органами. Бюджети державних ВНЗ, які формуються за рахунок державних ресурсів, неминуче стають усередненими, як і програми навчання.

Цілі та діяльність академічних закладів муніципального підпорядкування загалом збігаються з цілями та діяльністю закладів державної освіти.

Що стосується системи приватної освіти. Є два основних освітянських чинники, які обумовлюють підвищення попиту на послуги недержавних ВНЗ. По-перше, це навчання не за середніми стандартами, які, на відміну від усереднених, є індивідуалізованими. Якщо такі стандарти встановлюють державні академічні заклади, то під час вступу на бюджетні (безплатні) відділення створюються умови для адміністративно-бюрократичної корупції.

По-друге — навчання дітей, чиї батьки в змозі сплачувати індивідуальну підготовку.

Становлення та розвиток недержавного сектора вищої освіти в Україні було непростим, але нині з упевненістю можна констатувати, що недержавні освітянські заклади стали невід’ємною частиною вітчизняної освітньої системи.

Проблема якості освіти в недержавних освітніх закладах залишається надзвичайно актуальною. Звісно, оцінювання якості освіти здійснюється суб’єктами освітнього процесу, тобто студентами і викладачами, працівниками адміністрації ВНЗ.

Співробітниками кафедри управління бізнесом Українсько-Російського інституту менеджментта бізнесу ім. Б. Хмельницького МАУП 2006 року з метою оцінки якості освіти було проведено соціологічне опитування студентів Академії.

Результати опитування підтвердили, що значна кількість студентів (приблизно 90% опитаних) позитивно оцінюють якість навчання в Академії. Критерієм високоякісної освіти більша половина опитаних вважає рівень професійної підготовки, перспективу працевлаштування та подальший розвиток індивідуальних здібностей.

Що стосується покращення процесу освіти, то він майже на сто відсотків пов’язується з рівнем професійної підготовки викладачів академії та рівнем інформаційних технологій, що застосовуються в ході навчального процесу (відповідно приблизно 15%).

Цілком зрозумілими є аналогічні результати соціологічних досліджень якості недержавної освіти в оцінці студентів у Росії.

Особливе значення приділяється змісту організації проведення  студентської переддипломної практики (виробничої, науково-дослідної та педагогічної) як найважливішого засобу отримання прикладних навичок і умови формування адаптивних та закріплення теоретичних знань студента.

З усіх видів економічних ресурсів, які має у своєму розпорядженні будь-яка держава, у тому числі й Україна, найцінні шим є людський ресурс.

Якщо матеріальні, а особливо природні ресурси обмежені, то інтелект науки можна розвивати до нескінченності за рахунок відпрацьованих людством методів дидактики розділу педагогіки, що розкривають закономірності засвоєння знань, умінь і формування переконань, що визначає обсяг і структуру змісту освіти.

Історія різних, у тому числі і педагогічних (ос вітніх) наук, наповнена прикладами незалежних рішень одних і тих же завдань у різних умовах, коли створюються необхідні умови і передумови. Тому в сучасних умовах роль недержавної освіти в підготовці фахівців різко зросла порівняно з державною системою за рахунок динамізму в обліку реалій життя і меншої забюрокраченності.

Прикладом цього є навчальні заклади таких суто освітніх структур, як МАУП, або науково-освітніх, як Українська академія наук.

Українська академія наук (УАН) — це суспільна наукова організація, створена як альтернативна структура Національної академії наук України (НАНУ). В УАН працює 26 регіональних відділень і 16 спеціалізованих відділень, більше 10 недержавних ВНЗ, у яких проходять підготовку більше 30 тисяч студентів. Практично при кожному регіональному або спеціалізованому відділенні розгорнені і працюють наукові, науково-технічні і виробничі підприємства, лабораторії і підрозділи.

У зв’язку з цим проведення переддипломної практики студентів МАУП на базі УАН дозволило сконцентрувати увагу і підготовку практикантів на таких напрямах:

1 . Ознайомлення з інноваційною культурою, як одним з найскладніших і недосліджених в НАНУ та інших Академіях об’єктів наукового пошуку, а також найменше актуалізованою, інженерно розробленою і забезпеченою сферою особистої і соціальної діяльності майбутнього фахівця-професіонала.

2. Вивчення практичної роботи академічних інститутів, наприклад, Інституту автоматизованих систем і його виробничих підприємств «Перспектива» і «Тор». Розробки цього недержавного інститу-ту у сфері маскувальних покриттів вперше в історії України одержали державну премію за 2005 рік.

3. Основні процеси технічної творчості в Академічних підрозділах у сферах:

—   оцінки інтелекту;

—   організації збору і подачі заявок на винаходи,  їх експертизу,  видачу охоронних документів;

—   організації проведен ня експериментів і випро бувань  інноваційних технологій в лабораторних та виробничих умовах.

При організації підготовки студентів і їх практики значна увага студентів була акцентована на технологіях УАН, які можна звести в кілька груп, наприклад, для розвитку малого бізнесу і початку формування середнього класу України.

—   технології екологіч ні:

—   технологія захисту електричних кабелів від розповсюдження диму і шкідливих викидів під час горіння;

—   технологія виготовлення малогабаритних (порівняно з існуючими) модульних очисних споруд;

— технологія приготування мінералізованої шунгітної води для зменшення, в першу чергу, дефіциту заліза в організмі людини.

Технології для захисту від техногенних і природ них катастроф:

—   технологія виготовлення спеціальних засобів для швидкого зігрівання людей під час переохолоджування;

—   технологія створення рятівних засобів для швидкого десантування людей з висотних будівель;

—   технологія виготовлення автоматизованих приладів для пошуку шахтарів в надзвичайних ситуаціях.

Технології виробництв:

—   технологія виробництва упаковки із застосуванням полімерів;

—   технологія створення невеликих виробництв модульної конструкції;

—   технологія застосування полімерів замість фарфору в нелінійних обмежувачах перенапруг (ОПН).

Технології будівництв:

—   технологія для швидкісної розрізання ме талу і бетону під водою;

—  технологія швидкого тиражування виробів малих архітектурних форм за зразками;

—  технологія отримання теплоізоляції та конструкційних матеріалів з мінерального волокна;

—  технологія виготовлення надекономних пристроїв для візуалізації інформації.

Технології медицини:

— технологія одержан ня штучної шкіри для хірургічних операцій при численних опіках людини.

Технології підготовки спеціалістів:

— технологія модерні зації електронних трена жерів для професіоналів.

Підсумовуючи сказане, слід визначити величезну роль недержавної форми освіти в постіндустріальному суспільстві, яка підвищує економічний потенціал держави, створює незалежну високоінтелектуальну людину.

Михайло ФІЛІППОВ,
Михайло КОПНОВ