ЗА ПРАВО НА ОСВІТУ І ПРАВО НА ВУЗ

Правління Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України підбило підсумки своєї діяльності у 2005 році та визначило завдання на рік, що розпочався

Звітувати було про що, оскільки саме ця громадська організація освітян була і зали­шається дійсно осередком боротьби за справжню національну освіту. Здійснені згід­но з планом роботи у 2005 році Правлінням Конфедерації заходи в цілому сприяли подальшому становленню та утвердженню її статусу, зростанню авторитету серед широкої громадськості, певному посиленню впливу на увесь процес формування системи освіти і науки в незалежній Україні, зміцненні її авторитету на міжна­родному рівні.

Завдяки роботі Конфедерації десятки викладачів, керівників, співробітників вузів, в першу чергу недержавної форми власності, у звітному періоді взяли участь у різноманітних міжвузівських, міжнародних конференціях, зустрічах, презентаціях, активно долучалися до розробки різноманітних нормативно-правових документів, програм і заходів, що у різний спосіб впливають на зміст, характер і особливості сучасної освіти. То ж природно, що членами Конфедерації, Правлін­ням, виконавчою дирекцією в минулому році було напрацьовано та передано до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України конкретні пропозиції щодо вдосконалення правової бази освіти, захисту прав викладачів і сту­дентів, поширення кращого досвіду освітньої діяльності. Ця робота велася впродовж року у різних формах, включаючи виступи членів Президії конфедерації на радіо, телебаченні, в інших засобах масової інформації. Беручи до уваги важливість полі­тико-правових засад вузів недержавної форми власності, Конфедерація, її правління головні зусилля для реалізації цієї мети спрямовували на:

а) розробку і вдосконалення законодавчої, нормативної бази щодо освіти в сучасній Україні, її подальшого розвитку;

б) відстоювання інтересів вузів недержавної форми власності, їх статусу, забезпечення авторитету;

в) розвиток і поширення нових освітніх технологій у вузах усіх форм власності;

г) вивчення моделей і стандартів міжнародної освіти, прогресивних напрямів розвитку освітніх та навчальних систем;

д) більш широкому залученню членів Конфедерації, вузівської громадськості до наукового, громадсько-політичного життя у суспільстві тощо.

В контексті такої діяльності Конфедерація, її правління в минулому році вимушені були вести серйозну роботу по боротьбі за існування недержавної освіти в Україні загалом. Йдучи назустріч письмовим і усним проханням керівників вузів 28 жовтня відбулися позачергові Представницькі збори Конфедерації разом з Асоціацією навчальних закладів України приватної форми власності на яких були присутні 40 представників майже з 30 вузів України, на яких були обговорені життєво важливі питання функціонування недержавних вузів України, а головним чином питання упередженого ставлення до недержавної освіти з боку Міністерства освіти і науки України, особисто міністра С.М. Ніколаєнка. За підсумками обгово­рення представницькі збори звернулися до наукової та педагогічної громадськості України у зв’язку з необхідністю посилити роль і практичну діяльність вузів усіх рівнів і форм власності у подальшому вдосконаленні системи освіти, підготовці висококва­ліфікованих спеціалістів – справжніх громадян незалежної України. Як зазначалося в зверненні, центральними питаннями для діяльності вузів України на сучасному етапі мають бути: забезпечення високого рівня, якості, доступності і ефективності освіти; обстоювання чіткої духовної зорієнтованості освіти; розвиток всебічних демократичних засад в освіті; забезпечення високого рівня благополуччя, соціального захисту студентів, науковців, педагогів.

Одночасно збори Конфедерації звернулися з заявою до Президента України Ющенка В.А., Прем’єр-міністра України Єханурова Ю.І. зазна­чивши глибоке усві­дом­лення того, що сучасна Українська держава за об’єктивних соціально-економіч­них обставин неспроможна забезпечити доступність і якість вищої освіти, а тому більш діє­вої, ефективної підтримки з боку держави потребують вузи інших форм влас­ності – муніципальної, приватної тощо. Наголошувалося у зверненні на тому, що вкрай необ­хідно: врегулювати правові засади формування і діяльності системи не­дер­жав­них закладів освіти; усунути наявні дискримінаційні умови діяльності вик­ла­дачів недержавних вузів найперше у соціальному захисті, оподаткуванні, пенсійному забезпеченні; вирівняти у правах і соціальних пільгах студентів недержавних вузів з державними.

Держава, Уряд, Міністерство освіти і науки України, вузівські колективи України, на думку учасників Представницьких зборів, мають вжити більш дієвих заходів у впровадженні вимог Болонського процесу, інтеграції національної системи освіти у світову, зберігаючи власні здо­бутки, традиції, авторитет. Для цього необ­хід­но радикально перебудувати систему ліцензування і акредитації вузів, порядок при­суд­ження наукових ступенів і вчених звань, викорінити з вузів такі ганебні явища як корупція, і чиношанування, активно впровадити демократичні засади освіти і вихо­вання зазначалося в заяві Представницьких зборів Конфедерації.

За ініціативи виконавчої дирекції Конфедерації в жовтні знову була оприлюд­нена заява освітян і науковців щодо ситуації у вітчизняній освіті і науці до вищих посадових осіб в державі. Задля зміни ситуації пропонувалося:

–     прийняти принципово нові редакції законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукові ступені і вчені звання", завдяки яким виключити будь-які можливості авторитарного втручання однієї особи або групи осіб у справи, що стосуються функціонування освіти і науки, ліквідувати монополізм, корупцію та забезпечити демократичний розвиток національних освіти і науки;

–     подбати про розвиток освіти і науки за рахунок різних джерел фінансування, про збільшення державних видатків на ці сфери та зміцнення їх матеріальної бази;

–     реорганізувати НАН України, ліквідуючи галузеві АН, докорінно перебудувати систему присудження наукових ступенів і звань, вирішуючи ці завдання безпо­середньо у провідних вузах і наукових установах країни;

–     докорінно змінити систему ліцензування і акредитації освітньої діяльності у нап­рямку їх прозорості, доступності і демократизму, при збереженні високого рівня фахових вимог;

–     в повному складі змінити керівництво Міністерства освіти і науки України, Міністра С.М. Ніколаєнка, які ні в політичному, ні в професійному плавні неспро­можні забезпечити функціонування галузі в інтересах Української держави.

На превеликий жаль, ні з боку високих урядовців, ні МОН України, фактично ніяких позитивних реакцій на вказані звернення не було, що може давати висновки щодо їх турботи про дійсно національну освіту.

В Конфедерації впродовж року відбулися зустрічі, дискусії, обмін думками з питань розвитку освіти, її подальшого вдосконалення. Напрацьовані матеріали, про­по­зиції Президії Конфедерації, її Правління щодо розвитку освіти взагалі, забезпе­чення інтеграційних процесів у цій сфері, були представлені та висловлені також на:

–     Підсумковій колегії Міністерства освіти і науки (24 березня, м. Київ) "Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку";

–     Міжнародній науковій конференції: "Роль православних духовних цінностей у формуванні національної свідомості та громадської позиції сучасної молоді" (25 березня, м. Київ);

–     Міжнародній науковій конференції: "Шляхи до мобільності студентів, акаде­міч­ного та адміністративного персоналу в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти" (18-21 травня, м. Судак);

–     Міжнародній науковій конференції: "Діалог цивілізацій: сіонізм найбільша загроза сучасній цивілізації" (3 червня, м. Київ);

–     В ході організації, проведення та забезпеченні участі вузів – членів Конфедерації у рейтингу вищих закладів освіти України "Софія Київська" (червень, м. Київ);

–     V Міжнародній науково-методичній конференції "Реалізація положень Болонської Декларації в системі вищої освіти і науки України" (за Програмою Дій, що зат­верджена наказом МОН України від 23.01.04 р. № 49) (20-22 вересня, м. Судак);

–     Сесії Української академії політичних наук за участю завідуючими кафедрами політології ВНЗ України "Сучасна політична ситуація в Україні: сподівання і реалії" (15 квітня, м. Київ);

–     ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Політологія"
(26-28 квітня, м. Київ);

–     Підготовці звернення до Конституційного Суду України про порушення частини четвертої ст. 13 Конституції України: "Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом".

Пропозиції і матеріали по завершенню перерахованих та інших заходів було передано до Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, до інших офіційних інстанцій. Треба, однак, об’єктивно виз­нати, що і в цьому випадку позитивних реакцій з боку вказаних державних структур фактично не було.

Ще один важливіший напрям роботи Конфедерації поряд з суто освітянськими справами, – це формування громадянської, про­дер­жавницької, національно зорієн­тованої позиції усіх вузівських фахів­ців, їх вихо­ван­ців. Це – принциповий момент, оскільки до цього часу ідеологія національного державотворення в Україні фактично є не чітко визначеною, а спроб ввести націю, народ, особливо молодь, студентство в духовну оману щодо ідеологій різного гатунку більш ніж достатньо. За необхідності вирішення усіх освітянських завдань, не можна стояти осторонь і того, що досить гостро постало питання відстоювання національних інтересів українства, орієнтації на традиційні та духовно-орієнтовані параметри розбудови суспільства, протисто­яння різним проявам антикультури (фашизм, сіонізм, релігійний екстремізм тощо). І з цих питань Конфедерація, її члени неодноразово висловлювали свою принципову позицію, в тому числі і на адресу Президента, Уряду, Верховної Ради, МОНУ, між­на­родних організацій тощо. Так у жовтні 2005 року Міжрегіональна Академія управ­ління персоналом, що є не тільки членом, а й засновником Конфедерації, подала позов про визнання неправомірними вимоги МОНУ щодо зміни організаційно-правової форми Академії і відмови у ліцензуванні і акредитації спеціальностей і її відокремлених структурних підрозділів. Позиція МАУП була підтримана Голов­держ­службою України, Україн­ським союзом промисловців і підприємців, рядом юридичних фірм і установ, фахів­ців у галузі права. Однак цього виявилося замало для того, щоб вузи інших форм власності могли вільно почуватися у державі, її правовому полі. МОН, що діє під керівництвом міністра-соціаліста Ніколаєнка, за ініціативою якого і відбувався тиск на приватні вищі навчальні заклади, усіляко маніпулювало, щоб затягнути явно програшну справу, вимагаючи то проведення якоїсь правової експер­тизи своїх вимог, то заявляючи, що ніякого наказу з приводу зміни органі­заційно-правових форм вузів не видавалося, врешті решт погодилося (лист міністра С. Ніколаєнка від 15.12.05. № 1/12-5121), що вищі навчальні заклади недержавної форми власності можуть діяти у формі товариств. В той же час на засіданні суду 26 грудня 2005 року представник МОН поста­вив питання про укла­дання мирової угоди. Про яку мирову угоду могла йти тоді мова, якщо незаконно змінено організаційно-правову форму 150 ВНЗ недержавної форми власності? Хто відповість за всі поневіряння цих ВНЗ і багатомісячні зну­щання над ними? Вико­навча дирекція Конфедерації переконана, що міністр-соціа­ліст С. Ніко­лаєнко і його заступник з питань вищої освіти М. Степко вчинили злочин не проти МАУП але всієї системи недержавної вищої освіти і повинні у пов­ній мірі відповідати за це. Залишилося тільки працівникам прокуратури проявити грома­дянську зрілість і мужність і стати на захист закону і справедливості, не дивлячись ні на який зов­нішній тиск, в цьому впевнені члени Президії Конфедерації і все для цього роблять.

Боротьба була важка, з поінформованих джерел нас повідомили, що лідер со­ці­алістів О.О. Мороз, начебто, намагався сам чи з допомогою можновладців впли­нути на керівництво Вищого Господарського Суду України, Апеляційного і Госпо­дарсь­кого суду Києва з метою вирішення спору на користь С. Ніколаєнка, але судді не піддалися тиску і вирішили справу на основі закону, об’єктивності і справедливості.

Господарський суд Києва 26 грудня 2005 року оголосив рішення, яким у повному обсязі задовольнив позовні вимоги Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) до Міністерства освіти і науки (МОН) України. Однак МОН не поспішає його виконувати.

Конфедерація ставить на меті і надалі максимально надавати допомогу вузам в акреди­тації і ліцензуванні, у поліпшенні матеріальної бази, підвищенні рівня науко­вої, методичної, організаційної роботи, надає юридично-консультаційні послуги, активно підтримує кращих організаторів освіти, викладачів, студентів, заохочує їх. Так лише минулого року понад 40 працівників, студентів вузів недержавної форми власності були удос­тоєні за поданням Конфедерації різних нагород Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації, безпосередньо самої Конфедерації.

Як зазначалося, виконавча дирекція Конфедерації недержавних вищих нав­чаль­них закладів освіти України своєчасно виявила свою стурбованість щодо ситуа­ції навколо недер­жавної системи освіти в Україні та, зокрема, виступів у засобах масової інформації, та стоїть на сторожі інтересів і захисту приватних вузів від дис­кримінації дій уряду (Міністерства освіти та науки в особі міністра С. Ніколаєнка), спрямованих на знищення недержав­ної системи освіти в Україні. Нині така стур­бованість не зникла, а тому Правління Конфедерації, її члени, вузівські колективи покликані не тільки розвивати і вдоско­на­лювати всю систему освіти України відпо­відно до потреб сучас­ності, а й стояти на сторожі захисту системи освіти в нашій країні, що базується на інших формах власності. Правління, члени Конфедерації завжди усвідомлювали, що недержавна система освіти визначена конституційно, законодавчо. Будь-які спроби ліквідувати її, незаконні і можуть поціновуватися, не інакше як політичний популізм, намагання догодити кланово-корпоративним інтере­сам окремої групи людей. Обстоюючи ці позиції, Президія Конфедерації сподівалася і сподівається на подальше розуміння і підтримку своєї позиції, яка максимально узгоджувалася і дійсно схвалювалася більшістю членів Конфедерації впродовж усіх п’яти років її існування.

Велику допомогу і сприяння у своїй повсякденній діяльності Конфедерація має і відчуває з боку Міжрегіональної Академії управління персоналом і безпо­середньо від її Президента Г.В. Щокіна. Саме МАУП надає Конфедерації умови для безоплатного користування приміщеннями, зв’язком, інші послуги, що створюють вцілому задовільні умови для її функціонування. А це запорука подальших успіхів у діяльності Конфедерації.

Принципового значення давно набуло те, що Конфедерація була і залишається громадською, неприбутковою, демократичною по своїй суті організацією, головне завдання якої – максимальне залучення громадськості України до вдосконалення усієї системи освіти відповідно до процесів становлення громадянського суспільства в державі. Організація не займалася і не займається будь-якою комерційною, підприєм­ницькою діяльністю, функціонує виключно на внески її членів.

Зрозуміло, не всі проблеми у діяльності Конфедерації вирішуються сповна і успішно. Так, потребує більшої ініціативи питання вдосконалення правової бази освіти, захисту прав викладачів і студентів, поширення кращого досвіду освітньої діяльності тощо. Головне, однак, те, що Конфедерація має достатньо досвід­чених організаторів освіти і можливостей, щоб працювати дієвіше і результативніше в інтересах вузів не лише приватної форми власності, але на благо всієї системи освіти та держави України в цілому.

 

Голова Правління
Конфедерації недержавних
вищих закладів освіти України,
доктор політичних наук, професор,
Заслужений працівник освіти України
                                         М.Ф. ГОЛОВАТИЙ

Виконавчий директор,
кандидат політичних наук, доцент
                                              О.В. РУБЛЮК