Помилкова тривога: штучний інтелект не небезпечний для ринку праці

Комп'ютер, калькулятор, гаджет і т. д.– всі вони здатні робити складні операції і комбінації операцій буквально за частки секунди, і це, ясна річ, не здатний жоден людський інтелект. Але чи означає це, що наші помічники віднімуть у нас роботу?

Публіцист Пожидаєв Ілля розвінчує міфи, які виникли останнім часом навколо поняття «штучний інтелект»:

«Сьогодні з усіх боків лунають побоювання, що штучний інтелект (далі по тексту – ШІ) ось-ось почне витісняти з ринку праці і кваліфікованих, і низькокваліфікованих фахівців. Оглядач «Російської служби BBC» Ксенія Гогітідзе у статті «Штучний інтелект – загроза чи помічник для людства?» пише, що «зміни торкнуться сотень мільйонів робочих місць».Медіамагнат Дмитро Іцков «на 100 відсотків впевнений», що незабаром, орієнтовно в найближчі 30 років, людська особистість буде повністю переміщена в оболонку робота – і, відповідно, біологічному людині в новій системі координат просто не знайдеться місця: все буде роботизоване та комп'ютеризовано. Зустрічаються й інші не менш бадьорі публіцистичні прогнози в тому ж ключі.

Примітно, що вдосконалення ШІ викликає, головним чином, журналістську рефлексію. Учені і винахідники, які безпосередньо займаються модифікуванням вже існуючого ШІ, а також створенням нових форм оного, як правило, налаштовані в цьому відношенні куди більш скептично і стримано.

Зокрема, один з розробників і особа соціальної мережі «Фейсбук» Марк Цукерберг переконаний, що ШІ не здатний завдати людям шкоди, а як-небудь потоптати людські можливості в якій би то не було сфері: він і надалі буде лише допомагати людям, оптимізуючи виробничі та творчі процеси. Програміст і співзасновник компанії «Майкрософт» Пол Аллен вважає проблему надуманою і закликає займатися реальними і нагальними проблемами в інформаційній сфері. Вчений і винахідник Ендрю Ин вважає, що ШІ дійсно може почати забирати роботу» у людей, але поки ця проблема неактуальна, а може і зовсім не вступити в силу. Винахідник і програміст Стівен Возняк в принципі допускає весь той перелік негативних наслідків, який зараз озвучується в ЗМІ у зв'язку з ШІ, але переконаний, що це, якщо і станеться (а не факт, що взагалі відбудеться), - справа дуже далекого майбутнього. А нинішній генеральний директор компанії «Майкрософт» Сатья Наделла і зовсім переконаний, що ШІ буде не скорочувати робочі місця, а, навпаки, їх збільшувати за рахунок технологічного прогресу і, як наслідок, появи все нових і нових сфер людської активності.

Зрозуміло, дослідницької та винахідницької середовищі теж вистачає панікерів (типу Стівена Хокінга, Ілона Маска, Білла Гейтса, Макса Тегмарка та ін), але поки вони все ж таки в меншості, хоча саме їх думки активно мусуються і висуваються на перший план у ЗМІ.

Варто, справді, рядовим трудівникам боятися цього звіра під назвою «Ї»? Перш ніж почати розмірковувати на тему ШІ, так само як і на тему небезпеки такого для ринку праці, необхідно, в першу чергу, зрозуміти, що ж це, власне кажучи, таке – ШІ. Як не дивно, саме термінологічний, тобто базовий, аспект і є каменем спотикання.

Якщо під інтелектом розуміти комбінаторику, то, безумовно, навіть примітивні електронно-технічні пристрої «розумніші» будь-якої людини. Однак при цьому вони не наділені свободою волею і здатністю до творчості. Всі операції вони виробляють виключно за прямою вказівкою людини, які той, у свою чергу, задає натисканням відповідної кнопки. Очевидно, саме з цієї причини ніхто і не висловлює побоювання, що калькулятори, ЕОМ, Інтернет або Ватсап викинуть десятки мільйонів робочих рук на вулицю. Всі вищезазначені досягнення техніки найпрекраснішим чином застосовуються в роботі численних компаній – та не те що не загрожують кому-небудь з працівників, а, навпаки, сильно полегшують їм життя на їх робочих місцях.

Але якщо під інтелектом розуміти неодмінна наявність свободи волі та здатності до творчості, тобто до створення принципово нових композицій у галузі науки, мистецтва, техніки тощо, то тут виникають деякі побоювання. Навіщо потрібна журналістика, копирайтинг і рерайтинг, якщо є ШІ з бездоганною грамотністю? Навіщо потрібні композитори, якщо ШІ вже вміє писати музику без додаткової допомоги будь-якого фахівця в області музики? Навіщо потрібні вчені, якщо можна створити і запустити в роботу програми та пристрої, здатні обробляти і комбінувати інформацію, отримуючи необхідні висновки, і ці програми та пристрої будуть при цьому в десятки разів перевершувати будь-який людський інтелект? Навіщо, зрештою, вчителі і лікарі, якщо з допомогою програм можна навчатися, і з допомогою програм можна оперативно діагностувати стан власного здоров'я, не відстоюючи цілодобово в довгих поліклінічних чергах?

Треба сказати, що підстави для цих побоювань дійсно є. Правда, вони дещо роздуті і передчасні, а можуть у підсумку і зовсім виявитися неспроможними – просто тому, що ШІ, навіть в певних рамках здатний до творчості, діє зовсім по-іншому, ніж інтелект людини. Саме з цієї причини він просто не здатний (у всякому разі в найближчій перспективі) витіснити і замінити собою людський інтелект.

Вченими і програмістами вже розроблені та успішно випробувані десятки програм і додатків, здатних діагностувати різні захворювання, аж до онкологічних (IBMWatsonforOncology, IBMMedicalSieve, GoogleDeepMindHealth, NeuroLex.co, Face2Gene, Sense.ly та ін.).Здавалося б, раз такі програми вже існують і застосовуються, то можна запросто звільнити десятки мільйонів медичних працівників. Виявляється, ні, не можна: самостійно лікувати ці програми не здатні, вони лише діагностують можливі захворювання, пропонують можливі варіанти лікування та можливі ліки, а приймати конкретні рішення повинні все одно лікарі, тобто люди. ШІ «Ампер», який вважається ІЇ № 1 у світі в сфері створення музичних творів, - поки що видає вкрай монотонні й одноманітні мелодії, а тому навряд чи здатний замінити собою талановитого композитора. Перекладач «Яндекса», також тепер оснащений досконалим, за сьогоднішніми мірками, ШІ, - все одно деколи допускає помилки, особливо в тих випадках, коли користувачі завантажують пропозиції з прислівниковими і дієприслівниковими оборотами, а одно незнайомими цього перекладачеві словами. Чат-бот на «Фейсбуці» розробив свою власну мову, але вийшов він практично нескладним. Такі машини навряд чи здатні скласти адекватну конкуренцію представникам творчих професій.

Вчені, програмісти, конструктори та ін. поки що не навчилися створювати машини, здатні мислити і творити самостійно. Машина може бути у багато десятків разів швидше будь-якого людського генія, але при цьому вона категорично не здатна (принаймні, поки що) комбінувати наявні опції і отримані дані таким чином, щоб вони представляли собою який-небудь принципово новий продукт. А ті пристрої, які «заточуються» під творчість видають продукцію вкрай низької якості.

Це може означати, в тому числі, і те, що нинішні розробки творчого ШІ йдуть просто не по тому шляху. Відомо ж, що неуспішні літальні апарати спочатку були оснащені махають крилами, а неуспішні паровози спочатку - чимось схожим на ноги замість коліс. Дуже ймовірно, що з чимось аналогічним стикаються і нинішні розробники ШІ, які вже зараз можуть створювати машини з неймовірною пам'яттю і комбінаторикою, але при цьому категорично не в змозі подолати рубіж «творчо мислячої машини.

Багато дослідників (зокрема, В. М. Росоховатский, А. А. Стогній, В. М. Глушков та ряд ін) вважали і вважають, що ІЇ у суто творчому і вольовий аспекти навряд чи найближчим часом наблизиться до інтелекту біологічному, оскільки для формування біологічного інтелекту необхідний процес соціалізації, чого геть позбавлений ШІ. Як відомо, саме в результаті соціалізації люди адаптуються до якої-небудь діяльності, вчаться взаємодіяти один з одним, працювати спільно – і саме в цьому форматі досягають конструктивно нових рішень. Поки що люди не навчилися «соціалізувати» пристрою, а тому небезпека того, що яка-небудь ЕОМ або програма потіснить вченого, письменника, композитора, а так само будь-якого іншого творчого людини, - значною мірою надумана. Можливо, коли-небудь в подальшому люди і навчаться генерувати якийсь електронний інтелект, який може зовсім обійтися без соціалізації (такі спроби зараз і роблять), але поки що цього немає, і до цього поки ще навіть не наблизилися.