Обсяг виплат по субсидіях зростає і може зрівнятися з витратами на армію

У 2017 році видатки держбюджету на виплати субсидій можуть скласти близько 80 млрд грн.

Витрати держбюджету на субсидії вже в наступному році виростуть майже вдвічі і можуть зрівнятися з витратами на армію. У Мінфіні визнають ризик залежності населення і держбюджету від енергосубсідій, тому міркують про посилення критеріїв для тих громадян, які зможуть отримувати "комунальні пільги". До того ж, чим ближче опалювальний сезон, тим більше зростає ризик збільшення неплатежів за комунальні послуги з боку українців, яким субсидії не надаються. Маніпуляції зі статистикою дозволяють поки приховувати реальну заборгованість за "комуналку".

За перші п'ять місяців поточного року за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулося понад 2,7 млн ​​домогосподарств. Це в два рази більше, ніж за такий же період минулого року, повідомила Державна служба статистики 21 червня.

При цьому, за даними відомства, з початку року було задоволено 83,3% заявок. Показово, що понад 1,1 млн заявок надійшло в травні, відразу після того, як стало відомо про підвищення тарифів на газ. Причому тільки 588,2 тис. Заявок з цього обсягу було схвалено. Це може бути пов'язано з тривалістю процедури нарахування субсидій. З початку року кількість призначених субсидій зросла в три рази в порівнянні з першими п'ятьма місяцями 2015 року - майже 2,3 млн.

Надалі число заявок зростатиме, що призведе до збільшення бюджетних витрат на виплату субсидій. Масштаби витрат на компенсацію тарифів, з якими доведеться зіткнутися уряду вже в наступному році, будуть майже співмірні з витратами на оборону.

На початку червня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що обсяг коштів, необхідний для виплати житлових субсидій у 2017 році, може досягти 3,8% ВВП, що складе майже 80 млрд грн. У поточному році влада планує витратити майже в два рази менше - близько 42 млрд грн.

У січні-квітні з держбюджету на субсидії було виділено вже 17,6 млрд грн. До слова, в держбюджеті на нинішній рік на потреби Міністерства оборони та Національної гвардії в цілому закладено близько 65 млрд грн.

Витрачати багато на субсидії держава змушена з двох причин: через неефективне використання енергоресурсів і низькі доходи населення. Істотно ні на одне, ні на інше влада вплинути не в змозі, в найближчі кілька років.

Ще в кінці квітня, повідомивши про підвищення тарифів на газ і скасування соціальної пільги на опалювальний період, в уряді запропонували ідею монетизації субсидій. Один з варіантів - щоб громадяни отримували субсидії реальними грошима на банківські рахунки і самостійно платили за послуги. При цьому зекономлені кошти можна витрачати тільки на заходи з енергоефективності. Як реалізувати такий план, поки неясно.

Днями міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик запропонував для початку провести в Калуші (Івано-Франківська обл.) Експеримент по монетизації громадянам зекономлених на енергетичних субсидіях коштів. "Людина отримує субсидії на енергетичну картку, і цією карткою можна розрахуватися лише за послуги по субсидіях; якщо людина економить, то в кінці їй ці кошти видаються готівкою", - пояснив він. До слова, свого часу Насалик був мером міста Калуш.

У Міністерстві фінансів саму ідею монетизації підтримують. Причому, як раніше заявив заступник міністра фінансів Роман Качур, спочатку необхідно розширити критерії, які враховуються при визначенні розміру субсидії. Зокрема, за словами Качура, потрібно відійти від практики розрахунків, виходячи лише з доходів громадян, і почати оцінювати їх загальне фінансово-матеріальне становище: нерухомість, земельні ділянки, корпоративні права та банківські рахунки. Таким чином, в Мінфіні мають намір виключити зі списку одержувачів субсидій тих, хто, маючи "тіньові" доходи, все одно подається на отримання субсидій та що найголовніше - їх отримує.

Нагадаємо, в цьому році в уряді частково вже почали відсіювати з системи субсидій непрацюючих громадян. Кабмін своєю постановою передбачив, що працездатним особам, які показують дохід нижче прожиткового мінімуму, при розрахунку субсидій буде за замовчуванням застосовуватися дохід на рівні двох прожиткових мінімумів. "Давайте виходити з того, що людина працездатного віку, яка не стоїть на біржі праці, не отримує ніяких доходів. На що вона тоді живе? Прийняті зміни - це один з факторів, щоб в системі стало менше людей, які отримують субсидії, маючи при цьому "тіньові доходи", - говорив в інтерв'ю "Апостроф" віце-прем'єр-міністр Павло Розенко.

Щоб мінімізувати зловживання при призначенні пільг, глава НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв в свою чергу запропонував зробити публічним перелік отримувачів енергетичних субсидій. Інше питання, хто буде обслуговувати таку абонентську базу і як її поява сприймуть громадяни.

Незважаючи на те, що влада обіцяє забезпечити пільгами на ЖКГ-послуги всіх малозабезпечених українців, є ризик збільшення неплатежів від тих громадян, яким субсидії не покладені. На думку заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуарда Кругляка, з наступного опалювального сезону обсяги розрахунків населення за комунальні послуги можуть скоротитися на 30%. Причина тому - регулярно зростаючі тарифи.

Нагадаємо, тільки в цьому році, починаючи з опалювального сезону, в Україні стане дорожче газ. З вересня заплановане друге в цьому році подорожчання електроенергії. До того ж, слідом за зростанням ціни на газ Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), майже в два рази підняла вартість опалення, а також підвищила тариф на гарячу і холодну воду.

Виходячи з офіційної статистики, ситуація з боргами по ЖКГ-послугам виглядає некритичною. Останні дані Держстату на цей рахунок датовані кінцем квітня. Причому загальна сума боргу в звітності не вказана.

Якщо дивитися з початку року, то за перші чотири місяці обсяг заборгованості, наприклад, за опалення та гарячу воду скоротився майже на 400 млн грн - з 6,7 млрд грн станом на 1 січня до 6,3 млрд грн до кінця квітня. Але до цієї суми ще потрібно додати 2,8 млрд грн боргу за електроенергію, 2,3 млрд грн - за утримання будинків і прибудинкових територій, 1,6 млрд грн - за водопостачання та водовідведення, а також 0,4 млрд грн становить заборгованість за вивезення побутових відходів. Всього до початку травня українці повинні були за комунальні послуги і електрику майже 13,5 млрд грн.

За газ боргів немає - до початку травня сума переплачених послуг склала більше 11 млрд грн. Однак це не заслуга українців, які побажали сплатити послуги авансом. У Держстаті уточнили, що негативний обсяг заборгованості сформувався, в тому числі, за рахунок перерахованих наперед з держбюджету субсидій. Іншими словами, постачальники послуг отримали гроші раніше, ніж надали споживачам газ. Очевидно саме з цієї причини Держстат не став давати загальну цифру боргу населення за комунальні послуги.

Якщо не брати до уваги електроенергію, враховуючи наперед виплачені субсидії, заборгованості не було б взагалі. Однак це явно спотворює реальний стан речей, з огляду на, що суми боргів за окремими видами послуг продовжують накопичуватися або в кращому випадку залишаються колишніми.