Держкомпанії: небезпечне злиття

У Кабінеті міністрів хочуть створити з провідних державних компаній один або кілька холдингів, щоб поліпшити керованість підприємств і їх ефективність. Однак в українських реаліях такий підхід таїть серйозні корупційні ризики.

Представники влади все активніше говорять про необхідність створення холдингу з найбільших держкомпаній. Так, ще влітку глава Мінекономрозвитку Айварас Абромавічус виступив за формування такого об'єднання в складі від 20 до 100 підприємств, приватизація яких найближчим часом не планується. А восени МЕРТ запропонував сформувати об'єднання під назвою "Укрхолдінг" з 12 великих активів, включаючи НАК "Нафтогаз України" і "Надра України", "Укргідроенерго", корпорацію "Укрбуд", такі знакові заводи, як "Турбоатом" і "Хартрон", а також основні держбанки - Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, "Родовід".

У МЕРТ стверджують: створення подібної структури підвищить ефективність роботи держкомпаній за рахунок застосування високих стандартів корпоративного управління. До управління окремими підприємствами передбачається залучити "найбільш кваліфікованих" фахівців, сконцентрувавши їх можливості в одній управлінській надбудові. На думку міністра, потрібно зосередитися на кількох десятках стратегічних об'єктів, збудувавши для них сучасну систему корпоративного менеджменту за стандартами ОЕСР і відокремивши чиновників від цього менеджменту.

"За та проти"

На початку 2016 року в користь "об'єднавчого" проекту висловилися і в МВФ, назвавши вітчизняний промисловий держсектор вкрай неефективним. Звіт Фонду про техдопомогу Києву в реформі управління держмайном і нагляду за ним, опублікований на початку лютого, говорить: перевагою такого підходу буде залучення менеджерів і аналітиків з приватного сектора. Це, мовляв, дозволить ізолювати роботу від політичного втручання, особливо якщо чітко покласти на менеджерів відповідальність за бізнес-показники і, отже, мотивувати їх до максимізації вартості портфеля активів для акціонера (уряду). Відповідальність повинна бути продуманою і конкретної, як в приватних структурах з управління активами (КУА).

Як позитивний приклад наводиться румунський держхолдинг Fondul Proprietatea, акції якого зверталися на національній фондовій біржі і який на умовах зовнішнього підряду передав управління професійної міжнародної КУА. Однак в МВФ нагадують: в Україні вже був невдалий досвід реалізації подібного підходу, коли ініціатори не змогли ізолювати об'єднану компанію від політичного впливу; у неї не було чітко визначеної мети і належної прозорості. "Багатьох необхідних передумов як і раніше немає, тому створення об'єднаної структури можна розглядати в середньостроковій перспективі", - йдеться в звіті.

Таким чином, ініціативу МЕРТ можна вважати передчасною. В українських реаліях формування подібного об'єднання явно несе корупційні ризики, тим більше в умовах сильного економічної кризи і нестабільності влади - все це розширює можливості для незаконного використання коштів і основних фондів держпідприємств, і для інших зловживань. Досить згадати ситуацію з заводом "Електроважмаш", над яким держава досі не може відновити контроль. Притому в світовій практиці важко знайти приклади відомості "всіх підряд" держактивів в одну структуру, в основному вони групуються по галузях і секторах. У числі успішних макро-держхолдингів можна згадати SEPI (Іспанія), Khazanah (Малайзія), Temasek (Сінгапур), який об'єднує ряд великих всесвітньо відомих держоператорів, або "Самрук-Казина" (Казахстан) - з активами приблизно в 50 млрд дол. За актуальним курсу тенге і чистим прибутком в 680 млн дол. за 2014 рік. "Самрук2, серед іншого, включає 3 аеропорти і авіаперевізника Air Astana, а той же Khazanah діє в дуже різнопрофільних сферах, аж до освіти та охорони здоров'я.

Потенційним же позитивом вітчизняного холдингу в складі, описаному вище, було б одночасна присутність великих виробників / добувачів і сильних банків, констатує експерт з економічної політики Віталій Кулик. Це класичні ознаки фінансово-промислової групи, яка, як відомо, ефективна для організації бізнесу. "Такі структури у нас і за кордоном успішно існують десятки років, можливо це і в державному секторі; питання - в ефективній організації з мінімальною корупційної складової. І ось з цим у нашому випадку можуть бути проблеми. Але це говорить і про потреби змінювати архітектуру управління держвласністю , пробувати нові форми, які не миряться з нинішнім станом справ ", - відзначає аналітик.

Інші варіанти

На такому проблемному тлі не дивно, що МВФ пропонує і інші варіанти об'єднаної держкомпанії - скажімо, через спеціальний підрозділ у структурі МЕРТ або Мінфіну, яке відповідає за визначення та управління ризиками, пов'язаними зі зведеним портфелем держпідприємств, притому цей підрозділ повинен бути націлене на зростання капіталізації портфеля. Перевага такого варіанта - легке утворення і малі витрати, а до недоліків відноситься відсутність досвіду активного управління комерційними активами у працівників держорганів, обмежені навички в фінаналізу і портфельному управлінні, а також складність залучення кваліфікованих спеців з огляду наявних обмежень на зарплати держслужбовців.

Крім того, продовжує В.Кулик, у керівного міністерства буде спокуса використати підконтрольні об'єкти не тільки в корупційних, а й в політичних цілях. А значить, таке рішення могло б бути тимчасовим - за умови фінансування донорами під залучення потрібних кадрів.

Другий варіант - створення кількох холдингів по секторальним принципом, які були б більш керовані, ніж один великий. Мінусом тут є збереження існуючого фрагментарного підходу до управління і володіння держкомпаніями, менша можливість сегментації підприємств всередині портфеля з метою синергії і максимізації вартості, а також складність загального нагляду. Виходячи з цього, в МВФ вважають такий варіант найменш привабливим. Але саме це пропонує зробити прем'єр Арсеній Яценюк, який в грудні озвучив бажання сформувати 7 різних держхолдингів під управлінням незалежних директорів, обраних на відкритих конкурсах за участю іноземних претендентів. Незважаючи на гадану позитивність даного варіанту, він несе в собі істотні корупційні небезпеки, вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Тому, за його словами, нинішній "реформаторський і прогресивний" Кабмін і виступає саме за той варіант, який дозволить зберегти корупційні схеми.

До слова, в середині лютого Верховна Рада прийняла закон про управління об'єктами держвласності, згідно з яким керівництво всіх міністерств повинно бути відсторонена від управління держактивами - в них буде впроваджуватися корпоративне управління за стандартами ОЕСР. Компанії з держчасткою понад 50% будуть управлятися наглядовою радою, до якої можуть входити незалежні члени. Також ці підприємства повинні проходити обов'язковий аудит і публікувати інформацію про свою діяльність (фінансову звітність разом з аудиторським висновком). Фахівці називають це корисною новацією, але передрікають труднощі з її втіленням.

Вся повнота проблеми

В цілому сама по собі проблема управління держсектором, звичайно, реальна і актуальна. Сьогодні в країні більш 3340 різних ДП, близько 45% з яких взагалі не працює, а інші в 2014-му зазнали збитків в 115 млрд грн., Або 7,2% тодішнього ВВП. Притому на початок минулого року ці заводи сумарно оцінюються в 870 млрд грн. - Це 22% від ВВП 2014 (зараз їх вартість вже 926 млрд грн.). Зрозуміло, що такі цифри викликають думки про якнайшвидшу приватизацію або будь-яких інших діях зі зміни положення. У той же час за 9 міс. 2015 го, як повідомляє МЕРТ, топ-100 держактивів України показали чистий прибуток в 2,2 млрд грн. - Проти збитку в 66,5 млрд грн. за січень-вересень-2014. Якщо вірити звіту міністерства, це сталося завдяки поліпшенню показників "Нафтогазу України", який змінив вічну збитковість на 0,2 млрд грн. прибутку.

Поряд з цим прибутковість в звітний період зросла у всіх сегментах держсектору, крім вуглевидобутку і машинобудування. Найкращу динаміку, за даними МЕРТ, продемонструвала НАЕК "Енергоатом" (прибуток 1,3 млрд грн. - Замість збитку в 3,8 млрд грн. За відповідний період 2014 роки). Лідерами в своїх галузях по динаміці дохідності стали НЕК "Укренерго" (чистий прибуток 0,4 млрд грн. Проти чистого збитку в 0,4 млрд грн.), "Турбоатом" (+1,3 млрд грн. Проти -0,8 млрд грн.), Адміністрація морпортів України (+3,5 млрд грн. проти -1,2 млрд грн.), Одеський припортовий завод (+0,2 млрд грн. проти -0,2 млрд грн.).

Це ілюструє, що держкомпанії можуть небезуспішно працювати і без нових форматів на зразок єдиного холдингу, головне питання тут - боротьба з корупцією та впровадження сучасних управлінських стандартів. Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь підтверджує: різке поліпшення показників досягнуто і за рахунок оптимізації управління та бізнес-схем. Але і держбюрократії, і комерційні "схемотехніки" запекло опираються будь-яким поліпшень, продовжує експерт. Тому потрібна реальна реформа всієї системи держуправління власністю (а не триває нині гризня за посади і вплив), яка дасть можливість ефективніше розпоряджатися держпідприємствами.

 

Максим Польовий / Мінпром