Сизифове поле

Експерти Transparency International наголошуютьнатому, що боротьба з корупцією в Україні неналежить до реальних пріоритетів української влади. «В Україні є бурхлива боротьба з корупцією на папері. Приймаються відповідні програми, але не підтримуються грошима»,- наголошує Олексій Хмара. Так, за даними організації, Національний антикорупційний комітет при президенті України вже більше року не проводив засідань. Організація характеризує діяльність найбільш уповноваженої у боротьбі з корупцією інституції як «паперову видимість роботи». А на реалізацію державної антикорупційної програми в 2011-2012 роках не було виділено коштів, зазначають у Transparency International.

Тоді як законодавча діяльність української влади, за оцінками міжнародної організації, радше сприяє поширенню корупції. Зокрема, зміни у законодавстві про державні закупівлі «вивели в тінь десятки мільярдів державних коштів», йдеться в повідомленні Transparency International. В Україні складають і Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, до котрого потрапляють держслужбовці-корупціонери. От тільки громадськість не має доступу до цього документу, тому що він підпадає під дію закону «Про захист персональних даних».

 В Україні рік діє національна антикорупційна програма. Грошей на неї немає, проконтролювати виконання неможливо. Але урядовці розповідають, що ефективно борються з корупцією.

Документ є — реальної боротьби нема, заявляють громадські організації, які взялися моніторити виконання п’ятирічної національної антикорупційної програми. Рік тому, 28 листопада, її ухвалив уряд на виконання однойменної стратегії, яку розробила президентська адміністрація. Але відтоді, як наголосив у розмові з Deutsche Welle голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, хабарництво в країні не тільки не зникло, а навпаки — ще більше розквітло.

Розвиток корупції, на думку громадського активіста, стимулюють і певні урядові рішення. Зокрема, Шабунін не розуміє, як влада однією рукою підписує антикорупційну програму, а іншою — ініціює ухвалення закону про виведення з під контролю дві третини державних тендерних закупівель. «Ця програма — це красивий папірець для Заходу. Але в Україні як крали через тендери, так і крадуть, прокуратура як нікого не наказувала за це, так і не наказує», — заявив Шабунін.

Голова правління Центру протидії корупції стверджує, що цій громадській організації разом зі ЗМІ за півроку вдалося зупинити розкрадання державного бюджету на 500 мільйонів гривень, оприлюднивши незаконні тендерні угоди, однак жодного чиновника за це не було притягнуто до відповідальності.

Уряд хвалиться, що декларації державних службовців тепер відкриті, втім отримати їх від податкової за запитом ані журналістам, ані громадським організаціям не вдається, наголошує Шабунін. «В антикорупційній програмі написано одне, а реально робиться зовсім інше», — обурюється він.

Це підтверджує і член Української антикорупційної коаліції інститутів громадянського суспільства Юлія Грига. Разом зі своїми колегами вона вирішила перевірити, чи поінформовані державні структури про те, що мають виконувати національну антикорупційну програму і що вони для цього роблять. «Більшість органів влади взагалі шокована, чому громадськість у них про це запитує, оскільки впродовж року практично нічого в цьому сенсі не робили», — каже Грига.

Найпарадоксальнішим виявилося міністерство внутрішніх справ, яке має стояти на сторожі закону, констатує громадська активістка. «Всі наші запити там просто ігнорують і взагалі не розглядають», — зауважила Юлія Грига. Вона переконана, що урядова програма написана так, що її ніхто і не збирається виконувати, оскільки відсутній механізм контролю за впровадженням антикорупційних заходів.

Громадські активісти критикують, окрім цього, недостатнє фінансування антикорупційної програми. За даними керівника українського  представництва міжнародної антикорупційної організації Transparency International Олексія Хмари, на п’ять років на боротьбу з хабарництвом в Україні передбачено 820 мільйонів гривень. Упродовж 2012-го грошей на її реалізацію не виділялося, стверджує Хмара.

Уже наступного року, як передбачає антикорупційна програма, в усіх областях мали б з’явитися Центри адміністративних послуг. У таких центрах громадяни за спрощеною процедурою могли б оформлювати документи, уникаючи безкінечного вистоювання в чергах до кабінетів чиновників у різних державних структурах. «Грошей на ці центри не передбачено взагалі. Як їх можна відкрити без фінансування?» — запитує Юлія Грига.

Антикорупційні громадські організації закликають до люстрації в Україні з огляду на корумповане минуле чиновників. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що громадські організації збирають досьє на всіх державних службовців, які були замішані в хабарництві.

Німецька Хвиля