Мазурок не мав шансів вижити?

Ще 5 жовтня голова МВС України Віталій Захарченко заявив, що вбивцею охоронців «Каравану» є уродженець Львівської області 1974 року народження на ім’я Ярослав Мазурок, який раніше працював у приватних охоронних структурах. 10 жовтня Мазурок був оголошений в міжнародний розшук.

З моменту трагедії в київському магазині «Караван»  минуло досить багато часу, але відтоді наші правоохоронні органи зробили небагато, щоб встановити істину і затримати ймовірного вбивцю. Натомість щастя дивним чином повернулося до міліції і ще теплий труп Я.Мазурка досить несподівано виявили у людному парку на Сирці, що у Києві.

Міліція каже, що чоловік, швидше за все, застрелився. Поряд з трупом і пістолет виявлений. Але і це ще не все, у загиблого в кишені знайшли паспорт. Труп випадково виявив чоловік, який вигулював собаку. На момент прибуття міліції труп був ще теплим!

У прес-службі МВС розповіли: «Про те, що знайдений мертвий чоловік, в міліцію повідомив киянин, який вранці вигулював собаку. На місце негайно виїхала слідчо-оперативна група, яка констатувала нещодавню смерть чоловіка, зовні схожого на Мазурка, який помер від вогнепального поранення... Зараз на місці працюють експерти та оперативні працівники, які намагаються з’ясувати, де переховувався чоловік. Призначені ДНК-експертизи, щоб достовірно з’ясувати, чи є знайдена людина Ярославом Мазурком».

Журналісти, які прибули на місце виявлення трупа, розповідають, що тіло в щільне кільце взяла міліція. На місці працювали кілька десятків слідчих. Стороннім було видно, що все обличчя у загиблого в крові. 

 Одна з головних загадок — навіщо людині, якого розшукує вся міліція України, і якого знає в обличчя  вся країна, носити із собою паспорт? Чому він вирішив звести рахунки з життям у ситуації, коли намітився спад  активності міліції у її пошуку і суспільство зрозуміло, що злочинця шукатимуть роками?

Треба нагадати, що через парк поблизу метро «Дорогожичі» щоденно крокує на роботу тисячі людей. Тут є досить великий приватний сектор, куди також регулярно ходять люди. Тобто це було ідеальне місце, аби хтось швидко виявив труп підозрюваного і повідомив  в міліцію. Чому Мазурок обрав для проживання таке незручне місце, де його могли легко виявити і затримати, ще одне велике запитання. Якщо він дійсно хотів заховатися, то обрав би безлюдні райони Чернігівщині поблизу Десни, чи вирушив би на малу батьківщину, де міг заховатися у лісному схроні. Ну, хто б там його знайшов?

До цього правоохоронці мали дуже мало доказів, що вбивство здійснив саме Мазурок. Якщо людина колись цікавилася зброєю, навіть виготовляла і дещо схожа на портрет, зафіксований на відеокамерах злочинця, то це зовсім не означає, що саме вона скоїла злочин. Тисячі українців мають підпільний досвід виготовлення примітивних «стволів». Така цікавість до зброї цілком природна для чоловіка. Під час брутального обшуку на квартирі Мазурка було знайдено лише пристрій для чищення ствола. Чи може цей доказ служити доказом? Враховуючи те, що у нас дуже поширена практика підкидання усіляких «доказів» причетності підозрюваного до злочинів і швидка розкрутка їх на визнання вини, то можна передбачити, що щось подібне сталося й цього разу. Занадто однозначна поведінка правоохоронців у визначенні підозрюваного і квола операція зі спроб його затримання може свідчити про наявність якогось плану щодо тихої ліквідації Мазурка.

Адвокат дружини Ярослава Мазурка Лаврентій Кухалейшвілі впевнений, що Ярослава затримали задовго до його смерті і чинили психологічний тиск (включаючи спецзасоби), щоб примусити підозрюваного зізнатися у вбивстві охоронців «Каравану». Кухалейшвілі переконаний: якби Мазурок  погодився взяти на себе вбивство, то залишився б жити. Його вбили тому, що він відмовився взяти на себе провину за злочин. «Це був сценарій, розписаний на певний час», — зазначив адвокат.

Проте цілком можливо, що Ярослав насправді і є тим вбивцею охоронців. Він мучився сумліннями совісті, блукав навколо власного будинку, можливо, навіть їздив на Львівщину. Зрештою, зрозумівши, що він приречений у найкращому випадку жити довгі роки  у якійсь брудній темній норі, наклав на себе руки.

Але цілком ймовірно й інше. Що Мазурок — не  вбивця охоронців «Каравану», а просто жертва трагічного збігу обставин. Він просто був дуже схожий на справжнього вбивцю і мав стосунок до саморобної зброї. Це могло виявитися достатнім, щоб розкрутити і швидко завершити справу про вбивство, заодно назавжди поховавши справжню суть події. Тобто Я.Мазурок був приречений від самого початку. Робив він ті рокові постріли чи ні було неважливо. Головне, щоб він ближче до завершення справи був «готовий» нічого не повідомляти.

Справжній же вбивця  чудово виконав своє завдання провокатора сумнозвісного закону про надання приватним охоронцям права на застосування зброї. Він, будучи професіоналом, зник надовго і далеко і розшуки його припинилися відразу після того, як на місце підозрюваного був призначений ідеально підходящий для цього Мазурок.

Нині важливо, щоб правоохоронці надали суспільству вагомі докази провини Мазурка. Наприклад, опублікувати на своєму сайті результати ДНК-експертизи або трасологічної експертизи, чи порівняльний аналіз відбитків пальців. Хоча і цьому, ймовірно, не довірятиме значна частина громадян.

Є також серйозна тенденція навішувати на мертвого підозрюваного інші резонансні справи з розстрілами людей. Зокрема двох «чорних» археологів, чи ППСників, що сталися зовсім недавно.

ДНК-експертиза тіла чоловіка, схожого на стрільця з «Каравану», займе декілька днів. Попри те, що ще немає стовідсоткового підтвердження, що загиблий саме Ярослав Мазурок, з головної сторінки сайту МВС вже зняли інформацію про розшук «караванського стрілка».

Колишній високопоставлений співробітник МВС, а нині журналіст-криміналіст Костянтин Стогній у своєму блозі висунув ще одну версію: «За попередньою інформацією, це або «караванський стрілок» Мазурок, або сам Мазурок інсценує свою загибель, щоб його не шукали».  Версія досить дивна і наївна. Але вона може свідчити про наявність якоїсь інформації у відомого журналіста, яку він, не бажаючого того, виклав в інтернеті.

Звідси можна сформулювати здогадку, що Я.Мазурок вів подвійне життя. Його навички професійного кілера не викликають сумнівів, моральна підготовка теж на висоті. Холоднокровність свідчить про те, що він у минулому міг виконувати схожі на це «спецзавдання». Хто замовник — можна лише здогадуватися. Це можуть бути і таємні клани, і організована злочинність, і навіть секретні служби чи пов’язані з великим зброярським бізнесом потужні компанії з величезними грошима.

На жаль, правди ми ніколи не дізнаємося. Мазурок буде похований поблизу кладовища біля свого будинку як замогубець. Хреста на його могилі не буде. Залишиться лише сотні знаків запитання і сюжет для кримінального чтива.