Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЖИТТЯ БЕЗ ГАЗЕТ?

Чи зникнуть друковані ЗМІ із життя сучасної людини в найближчі десятиліття?

Перебуваючи за кордоном, відразу завважуєш непорівняну більшу, ніж у нас, кількість друкованої преси на полицях магазинів та у кіосках. Це стосується і журналів, і газет. Зокрема у Німеччині 90 відсотків друкованої продукції — німецькою мовою, а для газет та журналів з-за кордону  є окрема поличка. Але це — у німців. У нас популярні україномовні «Тиждень», «Країна», «Газета по-українськи», «Україна молода», зазвичай губляться серед вражаючого російськомовного массиву. Це абсолютно ненормальна для європейської спільноти ситуація, коли державна мова настільки штучно упосліджується. Але останнім часом люди віддають перевагу україномовному «Тижню», «Газеті по-українські» бо вони пишуть правду.  Так буде і в майбутньому. Купуватимуть правдиву пресу, а не глянцевий лубок. Саме журналістську сміливість цінують читачі і надалі голосуватимуть за правду гривнею. Тож думка про відмирання друкованої газети навряд чи матеріалізується найближчим часом.

У перші дні осені в Києві відбувся масштабний журналістський саміт  —  Все­світній газетний конгрес. Чи збереже своє місце друкована преса у майбутньому? Газети й журнали — остаточно відійдуть у минуле чи все ж будуть жити? Звична для багатьох людей газета — стане минулим, чи все ж залишиться теперішнім? Як виживати друкованим ЗМІ у конкуренції з електронними? Чи зможуть у недалекому майбутньому електронні медіа остаточно витіснити друковані видання?

Ці та багато інших питань, пов`язаних із магістральними шляхами розвитку сучасних світових медіа, стали ключовими для учасників 64-го Всесвітнього газетного конгресу і 19-го форуму головних редакторів, які відбулися у Києві 2-5 вересня. Співорганізаторами такого престижного журналістського мундіалю виступили Всесвітня асоціація видавців газет і новин (президент цієї асоціації WAN-IFRA Джейкоба Метью був активним учасником форуму), а також Українська асоціація видавців періодичної преси й Український інститут розвитку медіа.

Загальне пленарне засідання та урочисте відкриття 64-го Конгресу та Форуму редакторів відбулося у Міжнародному центрі культури та мистецтв «Жовтневий палац» української столиці. На ньому із вітальним словом  виступив Президент України Віктор Янукович та відбулося вручення нагороди  «Золоте перо свободи-2012». Захід пройшов досить урочисто та емоційно. Протягом дня тут відбувалися тематичні сесії, пов`язані із трендами світової преси.

Подальші сесії пройшли в Українському домі. Основними їх темами були економічні й технологічні аспекти журналістської діяльності, тенденції розвитку світового та українського медіаринків, стратегії  співпраці з соціальними мережами, діяльність новітніх медіа, конкуренція у медіа-просторі та взаємозв’язок ЗМІ з іншими сферами діяльності тощо. А також вивчення інноваційного досвіду ведення бізнесу, редакційних стратегій та нових успішних медіа-моделей, які створювалися та використовувалися засобами масової інформації по всьому світу. Учасники конгресу заслухали Світовий звіт стосовно інноваційного розвитку газетного виробництва.

Практично всі учасники конгресу торкнулися питання стану свободи слова в Україні та інших країнах світу. Представники Азії, Африки та пострадянських країн відзначали існування обмежень свободи ЗМІ та всілякі утиски, які чиняться на масмедіа в їхніх країнах, а українські журналісти навіть провели мовчазну акцію-протест із плакатами на захист свободи слова. Водночас лауреат цьогорічної премії «Золоте перо свободи» журналістка із Мексики Анабель Ернандес, отримуючи цю престижну медійну нагороду, схвильовано розповіла про небезпеку для тих журналістів її країни, які торкаються злободенних тем та про реальну загрозу її власному життю через принципову й мужню громадянську позицію.

Акредитовані на форумі журналісти мали змогу поспілкуватися із представники світової еліти медіа бізнесу, топ-менеджерами першої величини. Поставити їм запитання та отримати кваліфіковані коментарі та слушні поради. При цьому, на думку вітчизняних спостерігачів, представлені на форумі аналітичні матеріали стосовно стану українського медіа ринку, які подавалися в доповідях авторитетних західних фахівців, часто виглядали більш концептуально, аніж характеристики зроблені вітчизняними доповідачами. Адже останні не наважувалися відверто говорити про вади (олігархічну монополізацію, непрозорість правил гри та й загалом недорозвиненість українського медіаринку, повальні перетрубації редакцій з метою їх повної підконтрольності тощо) та перспективи розвитку українських масмедіа. Також закордонні гості охоче ділилися  досвідом створення та організації роботи провідних друкованих видань світу. Адже до Києва приїхали представники відомих світових медіа грандів: американських видань New-York Times, The Wall Street Journal, британських The Times, The Guardian, канадської Toronto Star та інших.

Єдиним загальним висновком учасників всесвітнього конгресу щодо подальшої долі друкованих ЗМІ загалом та газет зокрема у різних частинах світу була думка про те, що до повного зникнення паперових видань ще далеко. Хоча загальний тираж паперових ЗМІ в Європі та Північній Америці за останні п’ять років зменшився на 17%. Але, приміром, в азійському регіоні останнім часом спостерігається не те що стабільність, а й навіть помітний приріст тиражів газет (особливо в Китаї та Індії). Саме це призвело до середнього загальносвітового зростання тиражів газет у 2011 році на 4,2%. Стосовно загальних прибутків від газетного виробництва  в світі, то останні мають стійку тенденцію до зменшення, а від онлайн-ЗМІ — навпаки зростають, але не так швидко, як цього очікували експерти. Та й в цілому за даними оглядачів чисельність читачів паперових ЗМІ в світі (за даними минулого року) загалом перевищувала кількість усіх інтернет-користувачів на 300 млн. осіб, що загалом свідчить про абсолютну перевагу друкованих ЗМІ в світі. 

Але беззаперечною загальною світовою тенденцією стає паралельне співіснування як друкованих так і електронних журналістських видань, що призводить до пошуку не лише відповідних медійних бізнеспроектів, але й більш сучасних інноваційних журналістських та організаційних підходів. На перше місце в світі сьогодні виходить якість, креативність та оперативність не лише журналістської роботи, але й інших представників мультимедійних редакційних колективів (відеоінженерів, веб-дизайнерів, стилістів тощо) та новітнє програмне забезпечення видань. А тому, найбільш затребуваними в наш час стають топ-менеджери та журналісти високого класу, які здатні в інтенсивному режимі створювати й просувати якісний контент. А це вже інша, досить далека від, звиклої для вітчизняних ЗМІ, джинса, орбіта масмедійної роботи, до якої українським журналістам слід прагнути.

Загалом, Всесвітній газетний конгрес відвідали більше 1000 топ-менеджерів провідних медіакомпаній світу, а також головні редактори та директори різноманітних видань. У роботі 64-го конгресу взяли активну участь понад 30 доповідачів і співдоповідачів з 89 країн світу. Прес-секретар українського МЗС зазначив, що на пострадянському просторі подібний масштабний захід проводиться вдруге — в 2006 році Всесвітній газетний конгрес пройшов у Москві (РФ). А наступне 65-е всесвітнє зібрання представників друкованих ЗМІ вже пройде через рік на Азійському континенті. Тож всі учасники конгресу на прощання сердечно подякували українській столиці та українцям за гостинний прийом. До побачення Київ! До зустрічі у Бангкоці в 2013-му!

Ярослава Гурбик

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com