Краков’є: все дихає старовиною

Перші згадки про Краків знайдені в записках єврейського купця з Кордоби, який відвідав місто у 965 році. Згідно з легендою, за часів правління Крака — засновника міста — в печері під Вавелем оселився жахливий дракон. Безліч сміливців пробували перемогти це чудовисько, але вдалося це лише одному юнакові, який обдурив дракона, підсунувши йому вівцю з горючою начинкою. Проковтнувши її, він... вибухнув.

Зручне розташування на перетині кількох транспортних магістралей дало можливість місту розвиватися у швидкому темпі. У 1000 році Краків став столицею єпископства, а у 1038 році — столицею держави. 

Золоте століття для Кракова почалося в XIV столітті — у часи правління Казимира Великого, який був  меценатом мистецтва та освіти. У 1364 році тут була заснована Краківська академія, яка є другим по черзі заснованим в центральній Європі університетом. Пік розвитку міста припадає на XVI століття і часи правління короля Сигізмунда Старого і його сина Сигізмунда Августа.

Наступні століття не були вже для Кракова настільки щасливими. Столиця держави була перенесена з Кракова до Варшави, місто було розграбоване і  зруйноване шведами, а пізніше разом з територією всієї Малопольщі Краків був приєднаний до Австрії.

За часів правління Габсбурзького двору цей регіон отримав певну автономію, яка давала можливість культурному, інтелектуальному і художньому розвитку міста наприкінці XIX століття. У ті часи Краків став духовною столицею неіснуючої польської держави. Не випадково саме тут були засновані Польські легіони під керівництвом Юзефа Пілсудського, якого в Польщі дуже шанують.

Після нетривалого періоду незалежності місто було захоплено нацистами. Місто стало столицею генерального губернаторства. Відповідно з виконанням плану Гітлера з ліквідації польської інтелігенції, — за наказом губернатора Ганса Франка було заарештовано і заслано до концентраційних таборів 183 професорів Ягеллонського університету.

На щастя, в період війни місто не було зруйноване німецькою армією, а його історичне старе місто збереглося до сьогоднішнього дня. В цьому є певна заслуга нашого земляка Євгена Березняка, прототип якого можна побачити у фільмі «Майор Вихор». Насправді німці замінували не увесь Краків, а лише вхід у місто, щоб зашкодити радянським танкам, утворивши завали. Крім того були заміновані окремі споруди, які німці вважали за потрібне знищити.

Післявоєнний Краків відновлювався і розбудовувався українським ресурсом. Криворіжсталь регулярно і в достатній кількості постачала сюди метал, чим допомогла швидкому будівництву. Про це поляки пам’ятають. Але і цього було замало. Будівництво металургійного заводу Нова Гута в передмісті Кракова  призвело до плачевних наслідків: забруднення навколишнього середовища сприяло руйнуванню історичних пам’яток міста. Вони почорніли від викидів і втратили свій оригінальний колір.

Починаючи з 1989 року ведеться інтенсивна реставрація історичних пам’яток міста. Місто доглянуте, чисте, акуратно розташовано  ринки, магазини, кіоски. Ніщо не заважає туристам оглядати пам’ятки. Велике враження справляє Вавельський  замок, де тривалий час була резиденція польських королів. Сюди безкоштовний вхід. Музеї можна відвідати за помірну ціну. Краків не розбалуваний туристами, як, наприклад, Прага, тому намагається привернути до себе увагу. Люди дуже ввічливі, добре розуміють українську та російську мови. Всі розмови про упередженість поляків щодо українців на практиці виявилися міфом. Складається враження, що поляки задоволені своїм президентом і урядом і довіряють йому. Взагалі польське суспільство надзвичайно організоване і  є прикладом так званого громадянського суспільства. Вони в достатній мірі контролюють владу через всілякі акції спротиву, непокори, страйки. Вірніше, через готовність до подібних акцій. Якщо чиновник заважає працювати малому і середньому бізнесу, на який і тримається ця країна, то він не протримається на своїй посаді і дня. Замах на такі культові речі для поляка як приватна власність, власний маленький бізнес є одночасно і замахом на польську державність. Поляки надзвичайно активні працівники: заробляють гроші усюди, де тільки можливо. Працюють на кількох роботах, кочують країнами Європи у пошуках замовлень, а не сидять в очікуванні економічного дива. Така особливість менталітету тут прищеплюється ще з шкільних років. Учні тут звикають самостійно організовувати власне життя і бізнес з першого класу. Це стосується і шкільного самоуправління, і організації позакласних заходів. Звичайно і тут є консерватори, які вважають, що при соціалізмі було краще і безпечніше жити через дешевий радянський газ і нафту, що зумовлювало низьку квартирну плату.

Надзвичайна економічна гнучкість робить польську економіку індиферентною до будь-яких криз. Оце ще одне диво старого Кракова.