ЧІПІЗАЦІЯ ЯК ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП

Причини поширення чіпізації населення можливо лежать у сфері спрощення для держави повного контролю над громадянами. Технічна можливість зміцнити свої позиції контролю і стеження за населенням особливо цікавить режими, які схильні до авторитаризму.

У країнах з проблемами в сфері демократії з часом можна бути на законодавчому рівні примусово імплантувати у вас мікрочіп в цілях ідентифікації. До цього нас поступово приводять через узвичаєння багатьох процедур, в основі яких лежать технології електронного обстеження. Такий сценарій не такий вже неймовірний, як може здатися.

Сьогодні в США мільйони собак і кішок уже чипізовані з метою профілактики їх пошуку, мікрочіпи також носять  літні люди з хворобою Альцгеймера для того, щоб лікарі могли відстежувати стан їх здоров’я. Міністерство оборони США планує використовувати подібні «медичні пристрої» для контролю стану здоров’я своїх солдатів. Але якщо мікрочіпи стануть потрібні солдатам, то вони можуть рано чи пізно знадобитися і іншим державним службовцям. А рано чи пізно дійде черга і до простих громадян. Звичайно, це станеться не так швидко, але у міру того, як дедалі більше людей стануть добровільно погоджуватися на володіння чіпом з причини численних «переваг», які він дає, то можна чекати, що врешті-решт це стане само собою зрозумілим і обов’язковим для решти населення. 

Ймовірно, в Росії, Білорусі і останнім часом в Україні сильно не «морочитимуться» на тему добровільності і привабливості. Почнуть з працівників поліції, міліції, податкової і судів, а потім перейдуть на працівників ЖКГ аж далі до простих громадян.

Про плани імплантації військовослужбовцям США медичних мікрочіпів повідомило в офіційній заяві агентство DARPA і пояснило, що таким чином значно менше військовослужбовців зможуть страждати і гинути від поранень і хвороб, якщо за здоров’ям кожного з них буде встановлений пильний контроль буквально «зсередини».

Нововведення подається в такому світлі, що ні у кого не виникає бажання протестувати: хіба хто-небудь проти того, щоб солдати США зазнавали менших втрати?

Але, як відомо, дорога в пекло вимощена благими намірами. Розробкою подібних медичних пристроїв займається також і Стенфордський Університет, який створює мікрочіпи, які могли б не лише діагностувати стан організму людини, але і доставляти в його хворі частини тіла потрібні ліки. Це, безумовно, справж­ній якісний прорив в медицині.

У міру того, як подібні технології поширюватимуться і демонструватимуть усі свої переваги, все більше людей захочуть «не пропустити» свій шанс долучитися до них.

Експерт Кетрін Альбрехт, яка була співавтором книги «Чіпи-шпигуни», вважає, що уряд на стане насаджувати мікрочіпи під страхом покарання. Швидше, це відбуватиметься поступово, використовуючи дотепну рекламу, впливаючи в основному на молодь у оболонці «прикольного», модного тощо. Зрештою, коли почнеться імплантації справжніх чіпів стеження, реакція буде нейтральною або навіть позитивною.

Причин для впровадження мікрочіпів стеження може бути дуже багато. Ось деякі з них: працедавець вимагає від працівників імплантації чіпів, щоб переконатися в їх безпеці, або банк вимагає того ж від своїх клієнтів, щоб довірити їм право управління депозитом. У всьому світі гуляє нав’язлива ідея зробити процес ідентифікації особи точнішим і усеосяжним.

Адже які багаті перспективи відкриваються при імплантації чіпів для стеження за роботою співробітників, які пересуваються містом: експедиторів, во­діїв...

Це можна побачити на прикладі такої країни як Індія. У поередньому матеріалі вона лише була завважена як лідер у справі біометризації. Там наполегливо робляться спроби зібрати біометричну інформацію про кожного з 1,2 мільярдів її жителів. Цей план проводиться в життя за сприяння Національного Реєстру Населення і програми «Унікальний ID», які незалежно один від одного збирають дані про населення Індії, щоб створити найбільшу у світі базу даних біометричної інформації. Кожен громадянин отримає 12-значний особистий номер, який прочитуватиметься з персонального імплантованого чіпа і передбачається, що це буде дуже зручним для тих офіційних персон, хто змушений постійно підтверджувати свою особу під час роботи. Проте тоді як участь в програмі «Унікальний ID» — добровільне, реєстрація в Національному Реєстрі Населення — обов’язкова для усіх громадян Індії.

Не буде нічого дивного в тому, що й інші країни оцінять переваги таких програм і підуть по подібному шляху. При цьому говоритиметься про те, що таким чином можна буде перемогти шахрайство, стежити за несплатою податків, стежити за злочинцями і терористами і всіляко зміцнювати «національну безпеку».

Цілком ймовірно, що до моменту технічного завершення підготовки програми чіпізації станеться який-небудь гучний теракт, після якого чіпи терміново введуть як панацею від тероризму.

Рано чи пізно усі уряди повинні оцінити усі переваги чіпізації, оскільки на відміну від особистої карти або паспорта, чіп не можна загубити.

Крім того, зовсім необов’язково, що усі чіпи будуть такими, що імплантуватимуться операційним шляхом. Деякі з них можуть бути надходити в організм через стравохід.

От як описує роботу подібного медичного пристрою газета «Daily Mail»: «Сенсор, який не містить батареї, радіопередавача або антени, створює в організмі унікальні цифрові мітки, які потім розшифровуються пристроєм-патчем, розташованим на плечі пацієнта. Наплічний пристрій також відстежує базові характеристики стану хворого — температуру тіла, тиск і ін., після чого ці дані передаються в зашифрованому виді по мережі на смартфон пацієнта, його лікаря або доглядальниці».

Нічого дивного не буде в тому, що подібні їстівні чіпи додаватимуться людині в їжу без його згоди заздалегідь, а електронні мітки зможуть прочитувати замасковані пристрої в публічних місцях або на КПП установ або аеропортів.

З’єднання людини з мікрочіпом відкриває для першого багаті можливості взаємодії з усіма цифровими пристроями. Можна навіть підключити безпосередньо мозок до інтернету. Інформація надходитиме у свідомість з величезною швидкістю і її обробка здійснюватиметься мозком без посередництва знакових систем і органів сприйняття, безпосередньо, буквально «із швидкістю думки».

Але в цих чудових перспективах таяться і страшні небезпеки. Адже таким чином в мозок можна буде завантажити щось на зразок «вірусу» і видалено управляти особою. Але у світлі блискучих перспектив рідко згадують про супутні небезпеки.

Все разом це цілком може призвести до моменту, коли людина без чіпа не зможе нормально існувати, а той, хто відмовиться від нього, буде оголошений підозрілою особою і ворогом держави.