СУСПІЛЬСТВО БЕЗ КНИГИ

Ще донедавна українців небезпідставно вважали книголюбами. Однак, згідно з останніми опитуваннями компанії з соціальних досліджень «GFK України», наша країна стала європейським аутсайдером за кількістю людей, які читають книги. Через відсутність моди на освіченість, застарілі фонди бібліотек і високі ціни на все, в тому числі і на книги, зникла традиція читання. На думку соціологів, під загрозою опинилося вміння нації критично мислити і творчо опрацьовувати інформацію.

Так, за оцінками «GFK України», для 73% (!) наших співгромадян читання не є сферою інтересу, а кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі. Це тим паче вражає, що за часів СРСР, за офіційними даними, понад 90% населення регулярно присвячували час книгам.

Експерти впевнені: на українців тиснуть наслідки складних 1990-х, розвал галузі друкарства, відсутність потреби бути освіченим. Усе це позначилося на українських сім’ях, де в ті часи забули про книги, а розчароване старше покоління не прищеплювало спадкоємцям любов і до книг. Тож виросло покоління, яке не застало в життєвому просторі навколо себе книг. У кращому випадку молоді українці дивляться інтернет-матеріали, але це, переважно, новини.

Щоб зрозуміти різницю між Україною і Європою у ставленні до літератури, досить поглянути на Фінляндію — другу за чисельністю регулярних читачів країну Європи (у відсотковому співвідношенні). Як розповіла посол Фінляндії в Україні Арья Макконен, у неї на батьківщині існує давня традиція читання. Пресу доставляють додому вранці, ще до того, як люди вирушають на роботу. Тому день кожного фіна розпочинається з кави і газети. Крім того, велику роль відіграє освітня система. Рівень шкільної освіти у Фінляндії — найвищий у світі. В навчальних закладах дітей вчать любити книги і цінувати отримані з них знання. Сама Арья Макконен з радістю згадує шкільну пору і каже, що в 7-15 років вона читала до десяти книг на тиждень.

Ще один фактор, який робить з фінів завзятих книголюбів, — сучасні бібліотеки. У цій лісистій країні навіть у невеликих населених пунктах обов’язково є бібліотеки з книжковими новинками, а також свіжою пресою, музикою та фільмами.

Схожими методами користуються і в інших європейських країнах. Скажімо, в німецькі міста на кшталт наших Фастова чи Жмеринки щотижня приїжджає письменник — німецький або зарубіжний.  Тобто книга там є нормальною частиною соціального життя країни.

Ще одна проблема, яка перешкоджає читанню, — інформаційні технології. Особливо загрозлива ситуація у користуванні ними складається серед дітей та молоді. Не важко помітити, що нині комп’ютер і мобільний телефон замінює їм увесь світ. На думку психолога Наталії Лесенко, на відміну від комп’ютера чи мобільного телефону, книги формують у дитини більш образне мислення. Водночас експерт зауважує: примушувати чи сварити дитину за відсутність інтересу до книг не варто. «Тут вагомим є власний приклад, — зазначає вона, — батьки можуть самі почитати дитині, а потім вже помінятися місцями. Навіть одне-два речення прочитати — успіх для дитини, якщо вона зовсім відмовляється від книги. Це маленькі кроки, за якими будуть цілі сторінки, коли дитина відчує смак до пізнання світу через книги».

«Дітям подобаються цікаві, веселі пригодницькі книги, — говорить видавець і письменник Іван Малкович. — Водночас попри збільшення кількості найменувань дитячих видань, їхні наклади щороку зменшуються. Цьому, крім власне української проблеми — збідніння прошарку потенційних покупців дитячої літератури, сприяє і загальносвітова тенденція — поява електронних книг. Загалом же рівень літератури, якості текстів падає. Я вже бачу розмивання жанрів, бачу, як в літературу приходить багато непрофесіоналів».

І все ж хочеться вірити, що роль традиційної книги не зменшиться. Адже аромат палітурки, шелест сторінок, певна зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою, — все це створює незвичайну атмосферу читання, яку не замінять жодні цифрові технології. Про неповторність світу книг ще в ХІХ столітті просто й доступно сказала у своєму вірші американська поетеса Емілі Дікінсон:

Найкращий фрегат — це книга
Що веде до нових земель —
Найкращий кінь — це сторінка
Віршів, що мчать учвал —
Навіть бідний може рушати —
Без мита й видатків в путь —
Прості ж які колісниці
Душу людську несуть!