Як обирають суддів

З початку своєї діяльності Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела вже три загальнонаціональних відбору кандидатів на посаду судді. Однак спеціальна підготовка майбутніх суддів вперше була проведена лише в поточному році. Втім, до процедури спецпідготовки та відбору претендентів у суддівський корпус вже виникають питання.

По-перше, яким чином і ким повинен офіційно фіксуватися рівень знань кандидата в судді по завершенню спецпідготовки (тобто її результати)? На даний момент кваліфікаційний іспит проводить ВККС, тоді як підготовку здійснює Національна школа суддів України. Виходить, навчає майбутніх суддів, по суті, один орган, а оцінює знання - інший. По-друге, чи можливо всього за 6 місяців всебічно підготувати кандидата в судді? По-третє, наскільки доцільно положення закону про те, що претендент в суддівське крісло може пройти спецпідготовку заочно?

Крім того, чинний закон говорить, що слухачі Школи, здаючи кваліфікаційний іспит, надалі також оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією на предмет їх особистих і моральних якостей. Однак об'єктивні критерії виявлення таких якостей кандидатів на даний момент ніде не виписані.

Які зміни в сфері розподілу повноважень між органами, відповідальними за підготовку та відбір суддівських кадрів, повинні відбутися для удосконалення цих процедур, з'ясовувала «Судово-юридична газета».
Підготовка висококваліфікованих кадрів для судової системи України має загальнодержавне значення і є запорукою підвищення якості здійснення правосуддя і, відповідно, покращення міжнародного іміджу України. Реалізація цього завдання в форматі судової реформи в Україні вимагала установи окремого навчального закладу, яким стала Національна школа суддів України, створена рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів 21 грудня 2010.

Втім, вперше за всю практику існування нової процедури відбору суддів закладений ще в 2010 в ході судової реформи механізм спеціальної підготовки кандидатів у судді був реалізований лише в поточному році - з початку лютого НШС під керівництвом ВККС вперше організувала проведення спецпідготовки 630 кандидатів на посаду судді в 4 вузах - в Києві, Львові, Одесі та Харкові. Перші ж два відбору проходили по «скороченою» процедурою: бажаючим надіти суддівську мантію достатньо було здати кваліфікаційний іспит, пройти співбесіду в ВККС і отримати позитивну рецензію на реферат від Вищої ради юстиції.

Втім, до всіх трьох добору суддів виникали питання, оскільки процедура ще далека від досконалості, що визнають і самі органи, відповідальні за неї. Зокрема, мали місце прецеденти, коли на завершальному співбесіді ВРЮ доводилося відмовляти в призначенні за цілком конкретної причини - неналежна підготовка. Крім того, питання та відповіді до тестових завдань від ВККС не раз залишали місце для різночитань і різних тлумачень, що призводило до оспорювання результатів тестів з боку екзаменованих.

Один з нагальних питань, що викликають дискусії на поточний момент: як і ким повинні фіксуватися результати спеціальної підготовки?

Згідно п. 6 Положення про порядок та методику оцінки результатів спецпідготовки кандидатів на посаду судді, загальне оцінювання результатів проходження слухачами такої підготовки здійснюється ВККС і НШС шляхом встановлення суми балів, отриманих кожним слухачем за результатами поточних контрольних заходів, а також стажування.

Куратор групи від НШС за результатами спецпідготовки готує на кожного слухача характеристику, в якій обов'язково відображає інформацію про сумлінність навчання (в т. Ч. Відвідуванні занять), активності під час стажування, особистих і моральних якостях слухача, виявлених при проходженні підготовки. Максимальна кількість балів, яку слухач може отримати за результатами поточного контролю, становить 240, але для переходу на наступний етап досить набрати не менш 120 балів, тобто половину.

Ректор НШС розглядає результати підготовки кожного слухача і стверджує щодо нього висновок про проходження спецпідготовки кандидата на посаду судді. Відділ організації спецпідготовки готує загальний висновок про проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, який затверджується ректором Школи, і далі матеріали направляються до ВККС. Згідно п. 8.2. Положення про порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, за результатами проходження спецпідготовки НШС видає кандидату свідоцтво Національної школи суддів України.

Атестацією ж особи, що пройшов спеціальну підготовку, є безпосередньо кваліфікаційний іспит (ст. 70 Закону «Про судоустрій і статус суддів»), який проводиться вже ВККС, а не Школою.

У той же час, в багатьох європейських країнах підготовку кандидатів у судді повністю забезпечують подібні НШС установи, і етап підготовки там закінчується кваліфікаційним іспитом, проведеним такою установою, який, по суті, є підсумком спеціальної підготовки.

В Україні ж на сьогодні практично не існує офіційної підсумкової фіксації знань з завершення спецпідготовки. Це приблизно так, як якщо б студенти вузів після навчання отримували довідку про те, що вони прослухали курс різних галузей права на юридичному факультеті, і не мали б диплома з відповідним доповненням, яке підтверджує оцінне отримання знань. Спецпідготовка, на думку окремих експертів, теж повинна закінчуватися здачею кваліфіспиту з тим, щоб слухачі Школи отримували свідоцтво, де було б вказано, що та чи інша особа пройшло спецпідготовку і показало певний рівень знань.

Відзначимо, що з 632 кандидатів у судді, спрямованих ВККС на підготовку в НШС, лише двоє не пройшли її, причому один кандидат просто не звернувся з заявою про зарахування до Школи, а інший був відраховано з числа слухачів за власним бажанням.