Підводні камені

Заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко прогнозує, що уряду та більшості у ВР не вдасться швидко та без серйозних обговорень ухвалити нову редакцію закону про вищу освіту.

За словами М.Томенка, законопроект, який був внесений урядом на розгляд парламенту, суттєво відредагований у порівнянні з тим законопроектом, який минулого року був запропонований більшістю.

«Натомість при детальному аналізі виявлено щонайменше 5 корупційних ідей які містяться в законопроекті», — сказав віце-спікер.

Перша, за його словами, стосується «удосконалення» системи зовнішнього тестування шляхом введення додаткового екзамену у вищому навчальному закладі. «Цілком очевидно, що така норма нівелює саму ідею зовнішнього незалежного оцінювання та створює чимало підстав для корупції», — сказав він.

Другою корупційною ідеєю, за словами М.Томенка, є введення норми, яка дозволяє виключення студентів з вищого навчального закладу за плагіат. «В законі плагіат тлумачиться як опублікування на паперовому чи електронному носії повністю або частково під своїм іменем матеріалу без посилання на автора. На практиці можна уявити, як цю норму будуть використовувати у навчальних закладах для тиску та збору коштів зі студентів. Боротьба з плагіатом важлива, але її треба було розпочати з найвищого рівня — з посадовців. Стосовно студентів — з плагіатом потрібно боротися шляхом виставлення низьких оцінок, а не виключенням», — додав він.

Третя корупційна схема стосується земельного питання та майна. «У законі потрібно чітко прописати, що згоду на вилучення земельних ділянок вишів повинна давати конференція трудового колективу, а не керівник університету», — сказав М.Томенко і наголосив, що останнім часом «ми маємо дуже багато прикладів, коли земельні оборудки із землями здійснюють чиновники та ректори».

За словами віце-спікера, після шквалу критики попереднього документа урядовці передбачили норму про перебування на посаді ректора не більше двох термінів поспіль. Натомість, зауважив М.Томенко, корупційну складову містить стаття, що передбачає укладання контракту з ректором на термін до 5 років чи до 7 років для національних університетів. «На практиці це виглядає таким чином, що з «неправильним» ректором можуть укласти контракт на рік, а з «правильними на повний термін», — додав віце-спікер.

М.Томенко також зауважив, що великі сумніви викликають визначення і механізм формування державного замовлення. Зокрема, за його словами, важко зрозуміти, яким чином на практиці формуватимуться конкурсні засади визначення державного замовлення і яким чином одні виші отримуватимуть державне замовлення, а які ні.