Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Є БАГАТО СВІДКІВ ТІЄЇ ПРИСУТНОСТІ

У 1950 році капітан С. Морено, командуючий кораблем аргентинських військово-морських сил, написав наступний рапорт:

«У 16 годин 10 хв. 24 березня ц.р. екіпаж нашого корабля бачив в небі над островом Дисепшн в Антарктиці об’єкт, який не був ні аеропланом, ні супутником, ні метеорологічною кулею і жодним з відомих літальних апаратів».

У червні і липні 1950 року послідувала серія спостережень НЛО в небі Антарктики чилійськими і аргентинськими метеостанціями. Бразільська газета «Про ‘Эстадо» в липні 1950 року повідомила, як виглядало одне з цих НЛО: «Об’єкт мав сигароподібну форму, його поверхня переливалася від червоного кольору до зеленого. Машина летіла зигзагами в західному напрямі, змінюючи кілька разів курс і швидкість. Об’єкт залишався нерухомим приблизно протягом 20 хвилин на висоті 5000 метрів. Пересувався ж він в повній тиші».

У вересні 1950 року командор А. Оррего чилійського ВМФ сфотографував дуже великий літаючий об’єкт сигароподібної форми, що маневрував в небі чилійської Антарктики.

19 лютого 1956 року група чилійських біологів летіла на вертольоті до острова Робертсона в морі Венделла, щоб зайнятися дослідженнями його флори і фауни. Погода була штормова. У 9 годин 10 хв. радіо перестало працювати. Раптом зовсім близько від вертольота з’явилися два вертикальні сигароподібні об’єк­ти. Вони блищали в променях сонця. Через 15 хвилин один з об’єктів несподівано змінив положення на горизонтальне і полетів в західному напрямі. При цьому він втратив свій металевий блиск і почав переливатися усіма кольорами від темно-червоного до фіолетового. Другий об’єкт проробляв запаморочливі маневри: рухався зигзагами, різко зупинявся, миттєво прискорювався, і усе це здійснював абсолютно безшумно. Така «демонстрація» тривала близько п’яти хвилин. Потім об’єкт змінив колір і миттєво зник.

У дослідників у вертольоті були два лічильники Гейгера. Вони показали, що радіоактивність у момент появи НЛО збільшилася в 40 разів.

Через п’ять років Бразильський метеоролог Р. Віллена, що брав участь в американській антарктичній експедиції, також став очевидцем появи НЛО. Віллена знаходився на борту криголама в районі островів Короля Георга. Несподівано дивний світловий промінь перетнув небо. «Ракета»! — закричав один з членів екіпажа. «Ні, це метеор», — відгукнувся інший. Віллена записав у своєму щоденнику: «Форма і колір об’єкту, спалахи світла, що йшли від нього, — усе це здавалося дуже незвичайним. На нашій планеті такої техніки немає».

Інший член експедиції описує НЛО так: «Об’єкт був багатоколірний, мав овальну форму. Він залишав за собою довгий червоно-помаранчевий слід. Несподівано він розвалився на дві частини, неначе вибухнув. Кожна частина світилася білим, блакитним і червоним, викидаючи над собою промені у вигляді букви V. Врешті-решт обидві частини спустилися дуже низько і, пересуваючись майже над самим льодом, миттєво зникли за горизонтом».

ВМС США офіційно зареєстрували цей інцидент як появу «метеора або якогось іншого об’єкту», що світиться.

«Спейс ревью», щомісячний уфологічний журнал в Коннектікуті, 13 жовтня 1963 року опублікував статтю, в якій, зокрема, говорилося: «Наприкінці Другої світової війни, коли Німеччина вже була переможена, група німецьких учених і військових врятувалася втечею і влаштувалася в Антарктиці, де стала розробляти авіатехніку, грунтуючись на передових технологіях.

Цікаво відмітити, що союзники недолічилися 250 тисяч німців, навіть приймаючи в розрахунок убитих. Що якщо серед зниклих знаходилися і вчені, такі, що займалися авіатехнікою? Це припущення підтверджує і той факт, що в самий переддень війни німці вторглися в Антарктику, оголосивши її частиною Третього рейху».

Німецькі підводні човни часто з’являлися в південній Атлантиці. У 1942 році капітан Герлах досліджував архіпелаг Гоуг як можливу базу для радарів і табору для ув’яз­нених. 4 квітня 1944 року англійська субмарина потопила німецький підводний човен U-859. 47 членів екіпажа загинули, але 20 врятувалися. Через 30 років один з тих, що врятувався розповів, що на човні був  секретний вантаж ртуті. Відомо, що ртуть використовується для виробництва певних видів палива. Деяке світло на інтерес німців до Антарктики проливає заява командувача німецьким підводним флотом К. Деніца, про те, що «німецький підводний флот перебуває в іншій частині світу в неприступній фортеці».

10 липня 1945 року німецька субмарина U-530 здалася аргентинській владі. Підоснова цієї події загадкова. U-530 вийшла в море 22 травня 1944 року. Де вона знаходилася між цими датами — невідомо. Субмарина U-977 вийшла з Кристіансенда 2 травня 1945 року і відправилася в Південну Атлантику. Човен здався ВМФ США 13 листопада. Ніяких відомостей про його дії в цей період немає.

Існує ще один загадковий факт. Союзники встановили, що за час війни зникли 54 німецькі підводні човни, з яких тільки 11 могли напоротися на міни.

У 1968 році США організували антарктичну експедицію під назвою «Великий стрибок». Офіційно її метою були географічні, метеорологічні і інші дослідження. Але в операції брали участь військові вертольоти, літаки, авіаносці.. Ніяких звітів про результати експедиції в друк не просочилося. З цього можна зробити висновок, що «Великий стрибок» виконував якусь секретну місію, можливо, шукав німецьку військову базу.

Через 20 років один з учасників «Великого стрибка» дав інтерв’ю газеті «Санді Таймс». Він розповів, що під час експедиції льотчики виявили на узбережжя Антарктиди невелику ділянку, не покриту льодом. Там було багато озер і мізерна рослинність. Вода в озерах виявилася теплою. Пізніше з’ясувалося, що одне з озер з’єднувалося рукавом з відкритим морем. Це було ідеальне місце для того, щоб заховати субмарини.

Отже, питання залишається відкритим. Чи могли німці створити свою секретну базу в Антарктиці? Чи можливо, що їх учені і інженери створили там суперлітаки, що літають на позамежних швидкостях від полюса до полюса?

Можливо, нащадки німців, що уникнули капітуляції, все ще леліють думку про завоювання світу і встановлення Четвертого рейху?

Підготував А.Гусєв

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com