Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Вимога відкритості

Українська влада намагається імітувати нещадну боротьбу з корупцією. Але найгучніші справи, порушені проти начебто злісних корупціонерів, чомусь стосуються майже виключно політичних опонентів — нинішніх опозиціонерів, проти яких висунуто звинувачення у зловживанні службовими повноваженнями в період роботи уряду Ю.Тимошенко. Як не дивно, після ув’язнення Ю.Тимошенко, Ю.Луценка та низки інших, менш відомих екс-посадовців, Україну чомусь продовжують вважати найкорумпованішою країною Європи. Понад 90% підприємців, опитаних аудиторською компанією Ernst&Young, вказали на поширення корупції і хабарництва у країні. Кожна четверта іноземна компанія в Україні стикалися з корупцією на митниці. За результатами недавніх опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, лише 5% респондентів вважають, що рівень корупції в Україні в 2011 році зменшився порівняно з 2009 роком. Натомість, понад 41% опитаних вважають, що масштаби корупції зросли.

Водночас, український президент продовжує називати кримінальне переслідування екс-чиновників з уряду Ю.Тимошенко боротьбою з корупцією. Більше того, влада запевняє, що понад 400 чиновників сьогодні або перебувають під слідством за звинуваченням у корупції, або вже пройшли через суд. Відтак, кількість чиновників, затриманих начебто за корупцію, зростає, але значно стрімкіше зростають масштаби самої корупції.

Один впливовий представник міжнародної бізнес-спільноти нещодавно зауважив, що під час перебування на посаді президента Кравчука рівень корупції був терпимим, за президента Кучми став нестерпним, а тепер став стандартом державної політики.  Цю тенденцію відображає місце України у міжнародному рейтингу сприйняття корупції: лише за рік країна скотилася у ньому на сім позицій, що стало найстрімкішим падінням держави за всю історію існування рейтингу.

Влада вперто переконує країну у тому, що уряд веде боротьбу із корупцією, а справи Тимошенко і Луценко — лише найгучніші у числі 400 інших, що перебувають на розгляді прокуратури.   Але чомусь світ сумнівається у правдивості офіційних заяв. Кримінальне переслідування Тимошенко, Луценка та інших представників опозиції більше нагадує вистави, розігрувані спеціально для засобів масової інформації — і владою, і учасниками опозиції, які теж по-своєму користаються  з цього шоу.

Хотілося б дочекатися публічних процесів у справах решти 398 «корупціонерів». Та поки що крім показового шмагання тих двох, котрі найбільше дошкуляли нинішній владі в часи, коли та ще була опозицією, чомусь нічого не чути. Де ці чотири сотні хапуг?  До якої політичної сили належать? Які злочини вчинили, і коли відбудеться судовий розгляд?  

Фонд «Спочатку Люди»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com